Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/5145/26
від 02.07.2026 · Антикорупційнасправа № 991/5145/26 провадження №11-сс/991/353/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м.Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 13 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №62025140120000748 від 22 травня 2025 року, ВСТАНОВИЛА: Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7 від 13 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №62025140120000748 від 22 травня 2025 року. Слідчий суддя встановив, що це кримінальне провадження розпочате за заявою ОСОБА_5 щодо можливого вчинення суддею Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.367, ч.1 ст.358 КК, у зв`язку з розглядом цивільної справи №459/1610/20. Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив із того, що постанова детектива про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК, містить достатні мотиви та обґрунтування прийнятого рішення, а під час досудового розслідування детективом вжито необхідних дій для перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_5 . За висновком слідчого судді, наведені заявником обставини фактично зводяться до незгоди з рішеннями та діями судді у цивільній справі, тоді як об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування не встановлено. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року у справі №991/5145/26 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу, скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_7 від 13 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №62025140120000748 від 22 травня 2025 року і направити матеріали провадження до НАБУ для продовження досудового розслідування. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначав, що оскаржувана ухвала прийнята без належної оцінки доводів скаржника та матеріалів скарги, у зв`язку з чим висновки слідчого судді не відповідали фактичним обставинам справи. Надалі ОСОБА_5 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що слідчий суддя безпідставно погодився із законністю постанови детектива про закриття кримінального провадження, оскільки, на переконання апелянта, під час розгляду скарги не забезпечено всебічного, повного та об`єктивного дослідження доводів скарги та матеріалів, необхідних для перевірки законності оскаржуваної постанови. Апелянт вважав помилковим висновок слідчого судді про зведення його доводів до незгоди з рішеннями та діями судді у цивільній справі №459/1610/20, оскільки, за його твердженням, предметом звернення було повідомлення про кримінальні правопорушення, пов`язані з підробленням документів, використанням підроблених доказів та їх приховуванням. ОСОБА_5 стверджував, що орган досудового розслідування фактично не перевірив викладені ним обставини щодо можливого підроблення документів, використання таких документів у цивільній справі №459/1610/20 та, за твердженням апелянта, приховування цих обставин суддею ОСОБА_8 . Зокрема, апелянт наголошував, що детектив не витребувала з матеріалів цієї цивільної справи оригінал заяви на купівлю іноземної валюти №01 від 18 лютого 2008 року, не призначила технічну експертизу цього документа, не допитала ОСОБА_5 , суддю ОСОБА_8 та інших осіб, яких він вважав причетними до вчинення кримінальних правопорушень, а також не вирішила належним чином питання про визнання його потерпілим. На переконання апелянта, постанова детектива була формальною, передчасною та не містила належного аналізу обставин, які він наводив у заяві про вчинення кримінального правопорушення, додаткових поясненнях і скарзі до слідчого судді. Крім того, апелянт заперечував викладені у постанові детектива відомості про його виклики для допиту, стверджуючи, що повісток не отримував, телефоном або електронною поштою про необхідність прибуття до детектива не повідомлявся, а орган досудового розслідування мав можливість зв`язатися як із ним, так і з його адвокатом. У зв`язку з цим ОСОБА_5 вважав, що досудове розслідування проведено неповно, а тому постанова детектива про закриття кримінального провадження підлягала скасуванню. Позиції учасників судового провадження. У судовому засіданні представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та доповнення до неї, просив їх задовольнити з наведених у них підстав, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову детектива про закриття кримінального провадження і направити матеріали провадження до НАБУ для продовження досудового розслідування. Прокурор у судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення, в яких просив здійснити апеляційний розгляд без його участі. У запереченнях прокурор підтримав доводи, викладені у запереченнях детектива НАБУ ОСОБА_7 , зазначив, що як процесуальний керівник перевіряв законність прийнятого детективом рішення про закриття кримінального провадження та за результатами вивчення дійшов висновку, що постанова детектива є законною і скасуванню не підлягає. На думку прокурора, підстав для скасування ухвали слідчого судді немає. У письмових запереченнях, на які послався прокурор, детектив НАБУ ОСОБА_7 вважала скаргу ОСОБА_5 необґрунтованою та зазначала, що його доводи фактично зводяться до незгоди з рішеннями і діями судді у цивільній справі №459/1610/20, тоді як у заяві та додаткових поясненнях не наведено конкретних фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях судді ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.367, ч.1 ст.358 КК. Детектив також указувала, що НАБУ зверталося до Шептицького міського суду Львівської області із запитом щодо стадії розгляду цивільної справи, отримало відповідь про перебування справи на стадії судового розгляду, а витребування матеріалів цієї справи або окремих оригіналів документів могло б бути розцінене як втручання у здійснення правосуддя. Крім того, детектив зазначала, що ОСОБА_5 двічі викликався для допиту як свідок, однак на виклики не прибув і причин неприбуття не повідомив. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнень до неї та письмових заперечень прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. З огляду на зміст апеляційної скарги та доповнень до неї предметом апеляційної перевірки у цьому провадженні є правильність висновку слідчого судді про відсутність підстав для скасування постанови детектива НАБУ ОСОБА_7 від 13 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №62025140120000748. Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. За змістом абз.2 ч.4 ст.284 КПК слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених, зокрема, п.2 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна відповідати вимогам ч.5 ст.110 КПК, тобто містити вступну, мотивувальну та резолютивну частини, а також зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування і посилання на положення КПК. Перевіряючи законність постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя має з`ясувати, чи прийнята вона уповноваженою особою, чи містить належне мотивування, чи ґрунтується висновок про закриття кримінального провадження на встановлених під час досудового розслідування обставинах, а також чи були проведені ті слідчі та процесуальні дії, які за характером повідомлених заявником обставин були об`єктивно необхідними для перевірки наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення. Водночас судовий контроль за постановою про закриття кримінального провадження не означає підміну слідчого судді або суду апеляційної інстанції органом досудового розслідування. Суд не визначає наперед повний перелік слідчих дій, які сторона обвинувачення повинна провести у кожному кримінальному провадженні, а оцінює, чи був фактично здійснений обсяг перевірки достатнім з урахуванням конкретного змісту заяви, додаткових пояснень, наявних матеріалів і підстав закриття провадження. Як убачається з матеріалів за скаргою, кримінальне провадження №62025140120000748 від 22 травня 2025 року розпочате за заявою ОСОБА_5 щодо можливого вчинення суддею Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.367, ч.1 ст.358 КК, у зв`язку з розглядом цивільної справи №459/1610/20 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів і визнання кредитного договору недійсним. Постановою прокурора Львівської обласної прокуратури від 06 листопада 2025 року підслідність у цьому кримінальному провадженні визначена за детективами НАБУ. Надалі детективом НАБУ ОСОБА_7 13 лютого 2026 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зі змісту постанови детектива вбачається, що під час досудового розслідування оцінювалися відомості, наведені ОСОБА_5 у заяві та додаткових поясненнях, зокрема щодо можливого ухвалення суддею ОСОБА_8 судових рішень у цивільній справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, можливого прийняття або покриття підроблених доказів, а також припущень заявника про наявність змови між суддею, представниками банку та іншими особами. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що постанова детектива відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК. У ній наведено обставини, з якими заявник пов`язував можливе вчинення кримінальних правопорушень, зазначено правову кваліфікацію, проаналізовано ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.367, ч.1 ст.358 КК, та викладено мотиви, з яких детектив дійшла висновку про відсутність підстав для подальшого досудового розслідування. Доводи апеляційної скарги про формальність і передчасність постанови детектива не спростовують цього висновку. Так, за змістом заяви та додаткових пояснень ОСОБА_5 пов`язував можливе вчинення кримінальних правопорушень насамперед із перебігом розгляду цивільної справи №459/1610/20, оцінкою суддею доказів, вирішенням процесуальних питань, відмовою у призначенні технічної експертизи документа, а також із твердженнями про можливе використання у цій справі підроблених документів. Разом з тим, незгода учасника цивільної справи з процесуальними рішеннями судді, порядком дослідження доказів, оцінкою їх належності, допустимості чи достовірності, а також із процесуальним рухом справи сама собою не свідчить про наявність у діях судді складу кримінального правопорушення. Такі питання за загальним правилом підлягають вирішенню в межах відповідного судового провадження засобами, передбаченими процесуальним законом, зокрема шляхом заявлення клопотань, відводів, заперечень та оскарження судових рішень у порядку цивільного судочинства. Колегія суддів враховує, що апелянт наполягав на іншому характері своїх доводів і стверджував, що предметом його звернення було саме повідомлення про кримінальні правопорушення, пов`язані з підробленням документів, використанням підроблених доказів та їх приховуванням. Однак для скасування постанови про закриття кримінального провадження недостатньо лише незгоди заявника з висновком детектива або повторного наведення припущень про злочинний характер процесуальних дій у цивільній справі. Такі доводи мають містити конкретні фактичні дані, які дають підстави вважати, що у діях відповідної особи наявні ознаки конкретного складу кримінального правопорушення. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК, детектив обґрунтовано зазначила, що заява ОСОБА_5 та додані матеріали не містили конкретних відомостей про прийняття суддею ОСОБА_8 пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, прохання надати таку вигоду чи інші фактичні обставини, які могли б свідчити про об`єктивну сторону цього кримінального правопорушення. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК, колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді про те, що матеріали не містили достатніх фактичних даних про невиконання або неналежне виконання суддею службових обов`язків через несумлінне чи недбале ставлення до них, про настання істотної шкоди у кримінально-правовому розумінні, а також про причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю судді та такими наслідками. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК, доводи апелянта зосереджені переважно на твердженнях про можливе підроблення документів, поданих АТ «Універсал Банк» у цивільній справі, та необхідність проведення їх технічної експертизи. Разом з тим матеріали, які були предметом перевірки слідчого судді, не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про вчинення саме суддею ОСОБА_8 дій, що утворюють склад цього кримінального правопорушення, або про наявність достатніх об`єктивних підстав для висновку, що суддя свідомо використовувала чи приховувала підроблені документи. Доводи апелянта про те, що детектив зобов`язана була витребувати з матеріалів цивільної справи №459/1610/20 оригінал заяви на купівлю іноземної валюти №01 від 18 лютого 2008 року та призначити технічну експертизу цього документа, також не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді. Відповідно до ч.2 ст.223 КПК підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Отже, сама по собі вимога заявника про проведення певної слідчої або процесуальної дії не зумовлює безумовного обов`язку органу досудового розслідування її провести, якщо з урахуванням змісту заяви, наявних матеріалів та предмета доказування відсутні достатні підстави вважати, що така дія може забезпечити отримання доказів у конкретному кримінальному провадженні. Як установив слідчий суддя, НАБУ зверталося до Шептицького міського суду Львівської області із запитом щодо стадії розгляду цивільної справи №459/1610/20. У відповіді цього суду зазначено, що справа перебуває на стадії судового розгляду, а рішення у ній не ухвалено. За таких обставин детектив у постанові та письмових запереченнях обґрунтовано врахувала, що витребування матеріалів судової справи або окремих оригіналів документів із незавершеного судового провадження може створити ризик втручання у здійснення правосуддя та перешкоджання розгляду цієї справи. Водночас колегія суддів наголошує, що цей аргумент не є єдиною підставою для висновку про законність закриття кримінального провадження. Визначальним є те, що наведені ОСОБА_5 обставини не містили достатньої конкретизації фактичних даних щодо ознак складів кримінальних правопорушень, інкримінованих судді ОСОБА_8 , а вимога про витребування документа та призначення експертизи фактично була спрямована на перевірку доказів, які є предметом оцінки у цивільній справі. Не свідчать про незаконність постанови детектива й доводи апелянта щодо його недопиту під час досудового розслідування. Із матеріалів за скаргою вбачається, що ОСОБА_5 викликався детективом для допиту як свідок повістками від 05 січня 2026 року та 23 січня 2026 року, однак на виклики не прибув. Апелянт заперечує отримання таких повісток і зазначає, що орган досудового розслідування мав можливість зв`язатися з ним або з його адвокатом в інший спосіб. Колегія суддів бере до уваги ці доводи, однак вони не змінюють загального висновку щодо законності оскаржуваної постанови. Позиція ОСОБА_5 була викладена у заяві про вчинення кримінального правопорушення, додаткових поясненнях, скарзі до слідчого судді, апеляційній скарзі та доповненнях до неї. Водночас апелянт не обґрунтував, які саме нові конкретні фактичні дані, що могли б вплинути на висновок про наявність ознак складів кримінальних правопорушень, він міг повідомити під час допиту і які не були наведені ним у письмових зверненнях. Тому сам по собі недопит заявника за встановлених обставин не свідчить про таку неповноту досудового розслідування, яка зумовлювала б скасування постанови про закриття кримінального провадження. Доводи апелянта про невизнання його потерпілим також не спростовують висновків слідчого судді. Вирішення питання про процесуальний статус заявника не може розглядатися ізольовано від наявності достатніх фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення та заподіяння йому шкоди саме внаслідок такого правопорушення. За відсутності встановлених під час досудового розслідування даних про наявність у діях судді ОСОБА_8 складів кримінальних правопорушень сам факт невизнання ОСОБА_5 потерпілим не є самостійною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження. Колегія суддів також враховує, що копію постанови про закриття кримінального провадження детектив направила прокурору разом із матеріалами кримінального провадження. Прокурор, як процесуальний керівник, перевірив законність прийнятого рішення та після вивчення матеріалів не встановив підстав для скасування постанови детектива у порядку ч.6 ст.284 КПК. Під час апеляційного перегляду прокурор також підтримав доводи детектива та зазначив про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді. З урахуванням наведеного суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що постанова детектива НАБУ ОСОБА_7 від 13 лютого 2026 року про закриття кримінального провадження №62025140120000748 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а доводи апеляційної скарги і доповнень до неї не спростовують правильності висновків слідчого судді. Істотних порушень вимог КПК, які б перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення або були підставою для його скасування, під час апеляційного перегляду не встановлено. За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року - без змін. Керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року - без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: _______________ _______________ _______________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3