Ухвала КГС ВС № 904/192/25

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ cправа № 904/192/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" до Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням кредитного договору, ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2025 року Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11207382000 від 31.08.2007 у розмірі 32 741,45 доларів США звернути стягнення на нерухоме майно квартиру №3 та квартиру №4 у будинку №59 на проспекті Гагаріна в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, що рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.08.2023 у справі №214/707/23 визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження.

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 14.05.2025 у справі №904/192/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026, відмовив у задоволенні позову. 3. 22.06.2026 Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №904/192/25.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "УКРСИББАНК", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Отже особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

9. Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10. Частиною 7 ст.12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

11. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

12. Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

13. Згідно із ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

14. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

15. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку та носять майновий характер. Подібна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.02.2019 у справі №907/9/17 та у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №907/628/17, від 14.05.2019 у справі №904/592/18, від 11.06.2020 у справі №917/1368/17, від 12.08.2021 у справі № 913/680/17.

16. Ціною позову у даній справі є 32 741,45 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 13.01.2025 еквівалентно 1 384 442,75 грн, про що вказано Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" у його позовній заяві, і що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову (1 514 000,00 грн).

17. Водночас касаційна скарга Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" не містить жодних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

18. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

19. Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

20. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

22. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

23. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

24. Оскільки касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

25. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №904/192/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст.234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/192/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець