Ухвала КЦС ВС № 214/707/23

УХВАЛА 13 червня 2024 року м. Київ справа № 214/707/23 провадження № 61-7896 ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за заявою акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: територіальна громада м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, яка представлена Криворізькою міською радою, виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ВСТАНОВИВ: Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, заяву АТ «УкрСиббанк» задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та включає належні їй за життя на праві приватної власності: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 28,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 42,7 кв. м, та передано їх у комунальну власність територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. До Верховного Суду 24 травня 2024 року від імені Криворізької міської ради у порядку самопредставництва ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на вказані судові рішенняпісля закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Щодо строків касаційного оскарження У заяві, доданої до касаційної скарги, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки первісна касаційна скарга була подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, однак повернута ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З огляду на те, що Криворізька міська рада вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій в межах встановленого законом строку на їх касаційне оскарження, однак скаргу було повернуто, в розумні строки повторно звернулася з касаційною скаргою, заява про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Щодо підстав касаційного оскарження Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні. Положеннями зазначеного пункту передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. При визначенні справ із подібними правовідносинами підлягають врахуванню предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Особа, яка подала касаційну скаргу, має враховувати, що у разі посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України у такій скарзі необхідно зазначити, щодо якої саме конкретної норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з наведенням обґрунтувань таких доводів. Виконання зазначених процесуальних вимог має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявником підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник має не лише навести зміст відповідних пунктів згаданих статей процесуального закону, а й викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених вище правових норм. Крім того, частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими з чого вбачається, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має суттєве значення. Також Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права. Заявник має усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених частиною другою статті 389 ЦПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, інакше буде порушено принцип «правової визначеності». У поданій касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга не містить чітко визначених підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та їх обґрунтування, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392 - 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити Криворізькій міській раді строк на касаційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року. Касаційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь