Ухвала КГС ВС № 910/18417/23

УХВАЛА 17 грудня 2024 року м. Київ cправа № 910/18417/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М. перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вх. № 9317/2024) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у складі колегії суддів: Доманської М. Л. - головуючого, Сотнікова С. В., Пантелієнка В. О. та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у складі судді Івченко А.М. у справі №910/18417/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність, - В С Т А Н О В И В: 19.12.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/18417/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Кійка Євгена Анатолійовича. 12.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано кредиторами у справі № 910/18417/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком" на суму 213 494,40 грн, з яких: 4 294,40 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 189 200,00 грн - вимоги другої черги, 20 000,00 грн - вимоги третьої черги; - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" на суму 1 221 121,17 грн, з яких: 6056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 198 080,47 грн - вимоги другої черги, 16 984,70 грн - вимоги третьої черги; - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором боржника на суму 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором боржника на суму 330 966,33 грн, з яких: 91 839,93 грн - друга черга; 239 126,40 грн - третя черги. Вимоги є безнадійними і такими, що підлягають списанню. В іншій частині вимог Акціонерного товариства "Укрсиббанк" відмовлено. 28.08.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва затверджено План реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність № 910/18417/23. 29.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшла заява про зняття обтяжень з майна боржника. 03.09.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18417/23 заяву керуючого реструктуризацією про зняття обтяжень з майна боржника задоволено; крім іншого, скасовано обтяження нерухомого майна - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: номер запису про обтяження: 12217829 (заборона на нерухоме майно). Дата державної реєстрації: 29.04.2008; номер запису про обтяження: 12220065 (заборона на нерухоме майно). Дата державної реєстрації: 25.11.2015; номер запису про іпотеку: 12220567. Дата державної реєстрації: 25.11.2015. 06.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 11.11.2024) залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/18417/23 в частині скасування обтяження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: номер запису про іпотеку: 12220567, дата державної реєстрації: 25.11.2015.. 02.12.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Акціонерним товариством "Укрсиббанк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/18417/23 в частині скасування обтяження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: номер запису про іпотеку: 12220567, дата державної реєстрації: 25.11.2015; - ухвалити рішення, яким залишити без задоволення заяву керуючого реструктуризацією про зняття обтяжень з майна боржника в частині скасування обтяження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: номер запису про іпотеку: 12220567, дата державної реєстрації: 25.11.2015. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. 06.12.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), Білоуса В. В., Огородніка К. М. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (станом на час подання касаційної скарги) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16). У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №910/18417/23, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 про скасування обтяжень нерухомого майна боржника, можливість оскарження у касаційному порядку якої не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічного висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 05.03.2021 у справі № 910/21049/17. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/18417/23, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі №910/18417/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк", клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Верховним Судом не розглядається. На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/18417/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2024. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді В. Білоус К. Огороднік