Ухвала КЦС ВС № 758/13221/20

Ухвала 10 вересня 2025 року м. Київ справа № 758/13221/20 провадження № 61-10713ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 , третя особа - Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору про скасування рішення, відмову у задоволенні заяви про незаконне накладення дисциплінарного стягнення, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (далі - АТ «УКРСИББАНК») звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УКРСИББАНК» у справі від 07 листопада 2020 року № 3/7.11.2020 та відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності та незаконність застосування до неї засобу дисциплінарного стягнення у виді догани, яку накладено на неї згідно із наказом АТ «УКРСИББАНК» від 09 жовтня 2020 року № 302-ВК. Подільський районний суд м. Києва рішенням від 18 червня 2024 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 17 червня 2025 року апеляційну скаргу АТ «УКРСИББАНК» задовольнив частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року змінив у частині мотивів для відмови у задоволенні позову. 18 серпня 2025 року АТ «УКРСИББАНК» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року поновлено АТ «УКРСИББАНК» строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії ухвали суду. На виконання вимогу ухвали суду до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано. У касаційній скарзі АТ «УКРСИББАНК» посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Згідно із частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом спору та касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про скасування рішення Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УКРСИББАНК» та відмову у задоволенні заяви про незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності на незаконне застосування дисциплінарного стягнення у виді догани. Спір між сторонами виник з трудових правовідносин. Справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Незгода заявника із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено. Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 , третя особа - Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору про скасування рішення, відмову у задоволенні заяви про незаконне накладення дисциплінарного стягнення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов