Постанова КАС ВС № 120/14921/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ справа № 120/14921/24 адміністративне провадження № К/990/2866/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (головуючий суддя Сапальова Т.В., судді Шидловський В.Б., Капустинський М.М.) у справі №120/14921/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - МО України), в якому просили: - визнати протиправним і скасувати рішення комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 70 протоколу засідання від 05 червня 2024 року № 16/д, про відмову у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; - зобов`язати МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 - 15 000 000 грн в рівних частках кожному. 1.1. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачі вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є матір`ю та донькою загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на позиціях підрозділу поблизу у Луганській області, помер внаслідок гострої серцевої недостатності, атеросклеротичної хвороби серця. Водночас, згідно з витягом з протоколу штатної ВЛК від 25 вересня 2023 року № 3262, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4 , пов`язане із захистом Батьківщини.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року. Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 70 рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене у формі протоколу від 05 червня 2024 року №16/д, щодо повернення документів на доопрацювання. Зобов`язано МО України розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, визначену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що: 4.1. ОСОБА_4 проходив службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 18 січня 2023 року по 21 січня 2023 року, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 08 листопада 2023 року № 690. 4.2. Сповіщенням В/ч НОМЕР_1 від 22 січня 2023 року № 815/210 повідомлено, що 21 січня 2023 року близько 9:00 год поблизу с. Червонопопівка Кремінського району Луганської області ОСОБА_4 помер внаслідок гострого інфаркту, перебуваючи на позиціях підрозділу. 4.3. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06 лютого 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 4.4. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 413/НЕ від ІНФОРМАЦІЯ_3 смерть ОСОБА_4 настала у зоні бойових дій внаслідок захворювання гострої серцевої недостатності. 4.5. З відомостей Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть), затвердженого командиром В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 21 січня 2023 року під час виконання робіт з оздоблювання лінії оборони В/ч НОМЕР_1 , а саме копання траншеї, солдату ОСОБА_4 стало зле і він почав втрачати свідомість. Після реанімаційних заходів у тяжкому стані був переданий для лікування, але потерпілий помер. Небезпечні та шкідливі фактори: це постійний вогневий вплив з артилерії та інших видів озброєння, де перебував потерпілий, а також фізичні навантаження. За п. 9 Акта діагноз: гостра серцева недостатність; перебування потерпілого у стані алкогольного (наркотичного, токсичного) сп`яніння "ні". 4.6. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року № 49 вирішено вважати спеціальне розслідування завершеним. Згідно з цим наказом під час виконання робіт з облаштування лінії оборони В/ч НОМЕР_1 , а саме копання траншеї, солдату ОСОБА_4 стало зле і він почав втрачати свідомість. Після реанімаційних заходів у тяжкому стані був переданий для лікування, але потерпілий помер. Небезпечні та шкідливі фактори - постійний вогневий вплив з артилерії та інших видів озброєння, де перебував потерпілий, а також фізичні навантаження. Внаслідок фізичного навантаження та стресу через обстріли ворога під час оздоблювання лінії оборони у потерпілого стався інфаркт міокарду. 4.7. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25 вересня 2023 року № 3262 захворювання солдата ОСОБА_4 , 1980 р.н., який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено довідкою про безпосередню участь у бойових діях, виданою командиром В/ч НОМЕР_1 : "Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть від 30 січня 2023 року № 413/НЕ та свідоцтвом про смерть від 06 лютого 2023 року НОМЕР_3 - захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. 4.8. 19 лютого 2024 року позивачі та ОСОБА_6 (син загиблого) звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_4 . 4.9. В окремих заявах від 19 лютого 2024 року позивачі наполягли на направленні їх документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України. Вказали, що умови постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі -Постанова №168) їм відомі. 4.10. Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 лютого 2024 року № 952/9/2037 документи заявників скеровано до МО України. 4.11. Згідно з пунктом 70 протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 05 червня 2024 року № 16/д, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку, що оскільки смерть ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання, а не внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, обставини настання смерті такого не підпадають під дію положень Постанови № 168, а право на отримання такої допомоги визначається відповідно до статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) та Постанови №

975. Крім того, у спірному рішенні відповідач вказує, що у поданих на розгляд Комісії документах відсутні відомості про перебування (не перебування) ОСОБА_4 на час смерті у стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим відповідач повернув документи заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 , на доопрацювання. 4.12. Не погодившись з відмовою у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн, яку встановлено пунктом 2 Постанови № 168 та Законом № 2011-ХІІ, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з відсутності будь-яких відомостей про отримання ОСОБА_4 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть. Враховуючи те, що відповідно до висновку 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25 вересня 2023 року № 3262 ОСОБА_4 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, суд дійшов висновку, що така особа не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачам право на отримання допомоги у збільшеному розмірі. Відтак, позивачами помилково ототожнюється поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання».

6. Суд апеляційної інстанції, не погодившись з судом першої інстанції, частково задовольнив позовні вимоги. Суд виходив з того, що висновок з протоколу №3262 підтверджує, що смерть військовослужбовця пов`язана із захистом Батьківщини, що не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення. На цій підставі вважав, що відповідачу слід перевірити наявність або відсутність підстав для застосування положень абзацу 1 пункту 2 Постанови №168. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

7. МО України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року. 7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України). Зокрема, скаржник стверджує про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував частини першу, другу статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ у взаємозв`язку із пунктом 2 Постанови №168 без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23, від 21 серпня 2024 року у справі № 160/20229/22, від 18 листопада 2024 року у справі 240/1743/24, від 17 березня 2025 року у справі № 280/2749/24, які полягають у тому, що виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

8. ІНФОРМАЦІЯ_5 у відзиві на касаційну скаргу підтримує вимоги касаційної скарги, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.

9. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року - без змін. Мотивуючи свою позицію, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

12. За змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

13. Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14. Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

15. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

16. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2); 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

17. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

18. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

19. Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

20. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

21. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

22. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

23. У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

24. Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

25. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

26. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

27. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

28. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн: - загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану; - смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

29. У другому випадку юридично значущою є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

30. Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

31. Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або смерть в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

32. Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

33. При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній станом на 21 січня 2023 року, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

34. Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

35. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

36. Цей суд розмежовував три правові ситуації: - перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції; - друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168; - третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

37. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні. Також сформовано наступні висновки: «1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.».

38. У справі, що переглядається в касаційному порядку, судами встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 25 вересня 2023 року № 3262 захворювання солдата ОСОБА_4 , 1980 року народження, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено довідкою про безпосередню участь у бойових діях, виданою командиром В/ч НОМЕР_1 : "Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть від 30 січня 2023 року № 413/НЕ та свідоцтвом про смерть від 06 лютого 2023 року НОМЕР_3 - захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

39. Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови №

168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

40. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

41. Колегія суддів касаційної інстанції відхиляє посилання позивачки у відзиві на касаційну скаргу на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а, оскільки судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

42. За таких обставин та висновків Верховного Суду (у справі № 620/10029/24) передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

43. Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, задовольнивши частково позовні вимоги.

44. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу МО України, скасувати оскаржувану постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року. Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №120/14921/24 скасувати. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №120/14921/24 залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується. Головуючий суддя В.М. Шарапа Судді: Я.О. Берназюк А.А. Єзеров