Ухвала КАС ВС № 120/14921/24
від 02.02.2026 · АдміністративнаУХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 02 лютого 2026 року м. Київ справа №120/14921/24 адміністративне провадження №К/990/2866/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О. Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №120/14921/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просили: - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 70 протоколу засідання від 05.06.2024 № 16/д про відмову у призначенні позивачам одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в розмірі передбаченому пунктом 2 постанови Уряду від 28.02.2022 № 168 - 15 000 000 грн в рівних частках кожному. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, позивачі оскаржили його в апеляційному порядку, за результатами розгляду якого постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 70 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене у формі протоколу від 05.06.2024 №16/д, щодо повернення документів на доопрацювання. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , щодо призначення їм та виплати одноразової грошової допомоги, визначеної статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 19.01.2026 надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8). Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Натомість, відповідач заявив клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення від сплати судового збору, Суд виходить з такого. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про відстрочення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони (платника судового збору), до суду мають бути подані відповідні докази, якими обґрунтовується рівень його майнового стану, однак, жодних доказів відповідач до касаційної скарги не додав. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір» не підтверджені належними доказами для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, колегія суддів не вбачає правових підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору чи зменшення його розміру. Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №120/14921/24 необхідно відмовити. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: - надати документ про сплату судового збору на суму 1 937,92 грн. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №120/14921/24. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №120/14921/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк А.А. Єзеров