Ухвала КАС ВС № 620/10029/24

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 02 травня 2025 року м. Київ справа № 620/10029/24 адміністративне провадження № К/990/15761/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (суддя Баргаміна Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (колегія у складі суддів: Заїки М.М., Ганечко О.М., Чаку Є.В.) у справі № 620/10029/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_3 ) до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (особисто) та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, скаржник), в якому просили: - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 03.05.2024 № 13/д про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_3 ) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби; - зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби; - зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби; - зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби; - зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_3 ) одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025, позов задоволено. 15.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025, а натомість прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач визначив п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Одночасно ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Водночас ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку. Зокрема, у випадку подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини. Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, покликаючись на неправильне застосування судами норм ст. 16-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без урахування висновків Верховного Суду щодо їх правозастосування, наведених у постановах від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24, відповідач одночасно не навів обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у справі № 620/10029/24 та у справах, на які він посилається у касаційній скарзі, є подібними. При цьому обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Посилання ж на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу скаржника, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Крім того, касаційна скарга не містить покликань на обставини, з наявністю яких норми п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України пов`язують можливість перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справах, що були розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У взаємозв`язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України). Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Міністерству оборони України касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 620/10029/24.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Кравчук