Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/22718/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа №380/22718/24 пров. №А/857/52078/25 суддя в 1-й інстанції Костецький Н.В. Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кушнір В.О., суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА 1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 3), в якому просив: - визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції щодо затримання 29.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його доставки працівниками патрульної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо тримання ОСОБА_1 на території ІНФОРМАЦІЯ_1 ; примусової доставки ОСОБА_1 до Клінічної міської лікарні № 8 м. Львова для примусового проходження ним медичного огляду; примусового перевезення ОСОБА_1 до Рівненської області для проходження навчання. - визнати протиправним та скасувати наказ №230 від 30.10.2024 року про присвоєння ОСОБА_1 військово-облікової спеціальності 790702А (старший водій) та зарахування на службу до військової частини НОМЕР_2 . 1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у задоволені позову відмовлено повністю. 1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задоволити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заявник серед іншого зазначив, що зверненням для адміністративного затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_3 осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є окремий документ, який має встановлену форму, перелік необхідної інформації, яка в ньому зазначається та який підписується керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 (вимоги до форми вказаного звернення та підстави його складання передбачені п.15 Порядку про ведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (в редакції станом на дату виникнення події 29.10.2024 р. та п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487), однак такий документ відсутній. Вказує, що позивач не погоджувався добровільно проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а пояснення відповідачів містять багато неточностей та суперечностей. 1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін, окрім того вказує, що з огляду на норми чинного законодавства, враховуючи, що подія зазначена у позові мала місце 29.10.2024 року, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських не є збереженими, проте відсутність таких відеозаписів не спростовує факту правомірності дій патрульних поліцейських. 1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню. ІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2024 працівниками патрульної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, здійснено перевірку військово-облікових документів позивача, під час якої з`ясовано, що позивач ймовірно не уточнив свої персональні дані до 16.07.2024. Позивачу було запропоновано проїхати до відповідного РТЦК для з`ясування усіх обставин справи. Спільно із працівниками патрульної поліції та РТЦК позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення військово-облікових даних. Позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та постановою ВЛК був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою №283/4480 від 29.10.2024. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.10.2024 №291 позивача призвано на військову службу, виключено з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлено у команду НОМЕР_1 згідно поіменного списку №20424. Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 №230, солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду старшого водія 1 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону, ВОС-790702А, та з 30.10.2024 зараховано до особового складу на всі види забезпечення. Позивач вважаючи протиправними дії відповідачів щодо призову на військову службу, звернувся до суду із даним позовом. 2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, згідно пункту 4 якого встановлено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», чинних з 18.05.2024). Згідно статті 1 цього Закону, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби. Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, зокрема, визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно п.2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил. Відповідно до п.6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби. Згідно п.12 Порядку №560 виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: забезпечують доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування; видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства; невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про резервістів та військовозобов`язаних, які відмовилися від отримання повісток; забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин; інформують щотижня відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання; здійснюють на відповідній території інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації. Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов`язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повістку резервісту або військовозобов`язаному вручає представник такого центру. Механізм перевірки документів в осіб під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану визначено Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1456. Правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України Про основи національного спротиву, Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, Про національну безпеку України, Про Національну поліцію, Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти. Перевірка документів в осіб здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в Указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму. Право на проведення перевірки документів в осіб надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Під час перевірки військово-облікового документа: уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком); поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно. У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка. У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 29.10.2024 працівниками патрульної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, здійснено перевірку військово-облікових документів позивача, під час якої з`ясовано, що позивач ймовірно не уточнив свої персональні дані до 16.07.2024. Позивачу було запропоновано проїхати до відповідного РТЦК для з`ясування усіх обставин справи, на що він погодився. Згідно листа Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області від 06.11.2024 №23724/39101/08/24, наданого за результатами розгляду звернення представника позивача адвоката Кушнаренка О.О. щодо вчинення відносно ОСОБА_2 можливих протиправних дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 (звернення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за №23724 від 29.10.2024), суд встановив, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що жодних протиправних дій працівники поліції не вчиняли, а відносно працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 звернення скеровано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства. В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо результатів розгляду ІНФОРМАЦІЯ_6 звернення представника позивача від 29.10.2024, направленого Львівським районним управлінням поліції №2 ГУНП у Львівській області. Згідно рапорту командира роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Н.Пельчарської від 19.03.2025, адресованого начальнику УПП у Львівській області ДПП, встановлено, що 29.10.2024 працівниками патрульної поліції спільно з працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 та працівником СБУ здійснювалось патрулювання. Під час перевірки військово-облікових документів ОСОБА_1 працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що інформація містить ознаки порушення ст.210 КУпАП та потребує уточнення безпосередньо в РТЦК. ОСОБА_1 було запропоновано працівником РТЦК проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 для з`ясування всіх обставин справи, на що він добровільно погодився, оскільки був зацікавлений у вирішенні даного питання, оскільки він повинен мати бронювання. Як стверджує капітан поліції ОСОБА_3 у вказаному рапорті, громадянин добровільно сів в службовий автомобіль поліції, жодних засобів фізичного впливу чи спецзасобів до нього не застосовувалось, затримання в порядку ст.260 КУпАП не проводилось. Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 залишився в приміщенні РТЦК для подальшого з`ясування обставин події. У додаткових поясненнях представник позивача вказав, що під час його спілкування з в телефонному режимі з позивачем 29.10.2024 року, в той час коли він вже був в ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач вказав, що ніякого добровільного погодження не було з його боку; йому не було вручено повістки, не було складено акт відмови від вручення повістки, а в примусовому порядку приказали сісти в службовий автомобіль, після чого його відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_4 не склавши протокол затримання, не повідомивши про його затримання Центр надання безоплатної правової допомоги. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій працівників патрульної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинених щодо позивача під час перевірки його військово-облікових документів та безпосередньо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи згоду позивача на пропозицію проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , то суд відхиляє доводи представника позивача, що 29.10.2024 відбулося адміністративне затримання позивача працівниками поліції, а отже у працівників поліції не виник обов`язок вчиняти дії, які передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення у разі адміністративного затримання. Згідно довідки ВЛК №283/4480 від 29.10.2024, позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 та постановою ВЛК був визнаний придатним до військової служби. Із постановою ВЛК позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі вказаної довідки. Доказів примусової доставки позивача до Клінічної міської лікарні №8 м. Львова для примусового проходження ним медичного огляду матеріали справи також не містять та представником позивача до суду не подано. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.10.2024 №291 позивача призвано на військову службу, виключено з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлено у команду НОМЕР_1 згідно поіменного списку №20424. Доказів оскарження позивачем вказаного наказу та доказів примусового перевезення позивача до Рівненської області для проходження навчання матеріали справи не містять. Стосовно наказу Військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 № 230, суд зазначає наступне. Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, у період дії воєнного стану визначені п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ. Приписами ч.7 ст.26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Згідно пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. Відповідно до приписів Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Чинним законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов на військову службу під час загальної мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини. Для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу. Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками зміну його правового статусу з військовослужбовця на резервіста та протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов. Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 висловив правову позицію про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність наказу Військової частини НОМЕР_1 №230 від 30.10.2024 року про присвоєння ОСОБА_1 військово-облікової спеціальності 790702А (старший водій) та зарахування на службу. Стосовно доводів позивача про те, що співробітники ТЦК та СП разом із спіробітниками поліції незаконно затримали його та доставили для проведення ВЛК, колегія суддів зазначає, що якщо позивач вважає, що його затримали в порушення Закону, він вправі звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення правопорушення або зі скаргою про вчинення дисциплінарного проступку щодо незаконного затримання та доставлення його до ТЦК, адміністративний суд не наділений повноваженнями надавати оцінку законності дій співробітників ТЦК та СП та поліції щодо затримання особи та доставлення до місця проведення в рамках цієї справи. При цьому, доводи позивача в частині примусового утримання суд вірно не взяв до уваги, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього позивачем до суду не надано. 2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №380/22718/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. О. Кушнір судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха