Постанова 4876 № 904/3068/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3068/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Дармін М.О. секретар судового засідання Солодова І.М. За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): Представник позивача: Солодухін М.В. (в залі суду) - самопредставництво, виписка з ЄДР Представник відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 (повний текст рішення складено 27.10.2025, суддя Татарчук В.О.) у справі № 904/3068/25 за позовом Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Дніпропетровська обл., м. Дніпро) до Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг) про стягнення пені, ВСТАНОВИВ: В червні 2025 Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни про стягнення пені в розмірі 272000,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/96-р/к від 17.10.2024 у справі №54/29-24 встановлено вчинення відповідачем порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час участі у процедурах закупівлі №№UA-2019-04-24-003216-b, UA-2019-04-26-001452-a, UA-2019-05-02-001706-a, UA-2019-05-03-002018-a. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025, позовні вимоги Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни про стягнення пені в розмірі 272000,00грн задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на рахунок ГУК у Дн-кiй обл/Терн.р/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA098999980313060106000004651 пеню в сумі 272000,00грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 20306037) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3264,00грн. Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення суду від 16.10.2025; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, а також при вирішенні справи по суті були порушені норми матеріального та процесуального права, які полягають у наступному. Відповідач не погоджується з висновком суду про вручення йому Рішення Відділення Антимонопольного комітету України 23 грудня 2024 року. Суд дійшов цього висновку на підставі поштового відправлення № 0600974198492 та публікації в газеті «Урядовий кур`єр» № 251 від 12 грудня 2024 року. Однак матеріали справи не містять опису вкладення до цього відправлення, а тому неможливо підтвердити, що відповідачу надсилалося саме оскаржуване Рішення. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, опис вкладення є офіційним доказом направлення конкретних документів, а його відсутність унеможливлює встановлення змісту відправлення. Крім того, позивачу було достеменно відомо, що ФОП Піскун М. О. фактично проживає та здійснює підприємницьку діяльність у місті Дніпрі, однак Рішення надсилалося лише за адресою реєстрації в місті Кривому Розі, що свідчить про неналежне виконання обов`язку щодо повідомлення. Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його доводи про порушення строків розгляду справи. Розгляд справи було розпочато 30 червня 2020 року, а Рішення прийнято лише у 2024 році. Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду. Оскільки ця норма набрала чинності з 1 січня 2024 року, а справа щодо відповідача була виділена в окреме провадження 9 квітня 2024 року, строк її розгляду мав обчислюватися з моменту виділення, однак Відділенням Антимонопольного комітету України цей строк порушено. Відповідач наголошує, що про існування Рішення вона дізналася лише з повідомлення Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, а з повним текстом Рішення та матеріалами справи змогла ознайомитися лише у червні 2025 року завдяки адвокатському запиту. Відповідач не є спеціалістом у галузі права, тому не знала про необхідність відстежувати публікації в офіційних виданнях. Таке повідомлення відповідач вважає формальним і таким, що позбавило її права на ефективний доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, відповідач зазначає, що одночасно нею подано окремий позов до Господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсним цього ж Рішення у справі № 904/3956/25, яка на момент ухвалення оскаржуваного рішення по суті не розглянута. Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам та формально дослідив доводи відповідача, обмежившись посиланням на універсальні правові висновки Верховного Суду без врахування конкретних обставин цієї справи. Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 17.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3068/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3068/25. 01.12.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 16.12.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 4896,00 грн, відповідно до квитанції від 15.12.2025. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. 22.12.2025 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача; Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Піскун М. О. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Адміністративною колегією Відділення за результатами розгляду справи № 54/29-24 прийнято рішення від 17 жовтня 2024 року № 54/96-р/к, яким дії ФОП Піскун М. О. визнано порушенням, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг з капітального ремонту чотирьох комунальних закладів освіти у місті Дніпрі. За вказане порушення на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 272 000 гривень. Відділення наголошує, що рішення було надіслано відповідачу на його юридичну адресу супровідним листом від 17 жовтня 2024 року № 54-02/2978е, однак поштове відправлення № 0600974198492 не було вручене та повернуте з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі неможливості вручення рішення через відсутність фізичної особи за останнім відомим місцем проживання або реєстрації, таке рішення вважається врученим через десять днів з дня оприлюднення інформації про нього в офіційному друкованому органі. Інформацію про прийняте рішення оприлюднено в газеті «Урядовий кур`єр» № 235 (7895) від 20 листопада 2024 року, тому рішення вважається врученим відповідачу 2 грудня 2024 року. Відділення зазначає, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не передбачає обов`язку органів Антимонопольного комітету України надсилати рішення з описом вкладення у цінний лист. Ця позиція підтверджена постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 922/4227/17. Отже, посилання відповідача на відсутність опису вкладення є безпідставним. Крім того, Відділення звертає увагу, що ФОП Піскун М. О. не скористалася правом на оскарження рішення у двомісячний строк з дня його вручення, тобто до 3 лютого 2025 року, як це передбачено частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». При цьому цей строк не може бути відновлено. Додатково зазначено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року у справі № 904/3956/25 ФОП Піскун М. О. відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним цього ж рішення саме через пропуск вказаного строку. Стосовно несплати штрафу Відділення зазначає, що відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» штраф має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення. Станом на день розгляду справи доказів сплати штрафу відповідачем не надано, тому вимоги про стягнення пені у розмірі 272 000 гривень є обґрунтованими та правомірними. Відділення також наголошує, що апелянт не надав оцінки оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, а лише продублював доводи, викладені в позовній заяві, що не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового акта. На підставі викладеного, Відділення просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року у справі № 904/3068/25 без змін, судові витрати покласти на апелянта. Ухвалою суду від 23.03.2026 призначено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін на 24.06.2026 на 10 год. 20 хв. Оскільки, під час підготовки справи до апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі № 904/3068/25 потребують безпосереднього з`ясування позицій сторін. 23.06.2026 від представника відповідача/скаржника до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника у інших судових засіданнях у Соборному районному суді міста Дніпра (справа № 201/6404/24, судове засідання призначено на 24.06.2026 о 09:30 год.) та Шевченківському районному суді міста Дніпра (справа № 932/11988/24, судове засідання призначено на 24.06.2026 о 10:00 год.). Також, просить урахуванням перебування представника скаржника у щорічній відпустці з 26.08.2026 по 13.09.2026. Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Із поданого клопотання вбачається, що скаржник був поінформований про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник належно повідомлені про засідання, справа розглядається за їх відсутності у випадку: 1) неявки без поважних причин або без повідомлення про причини; 2) повторної неявки незалежно від причин. Суд наголошує, що відкладення розгляду є правом суду і застосовується лише тоді, коли вирішення спору в поточному засіданні є неможливим, а не лише через відсутність представників сторін (ст. 202 ГПК України). Такий підхід відображено й у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 та від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням процесуальних дій. З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні. У судовому засіданні 24.06.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла до наступних висновків. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 17.10.2024 Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №54/29-24 прийнято рішення №54/96-р/к, за яким визнано, що Фізична особа-підприємець Піскун Марія Олександрівна (далі відповідач) вчинила порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у процедурі публічних закупівель: "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 54" Дніпровської міської ради" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-04-24-003216-b; "Капітальний ремонт приміщень та спортивної зали КЗО "Середня загальноосвітня школа № 31" Дніпровської міської ради" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-04-26-001452-a; "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю" Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Бєляєва, буд. 2" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-05-02-001706-a; "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 134 гуманістичного навчання та виховання" Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, буд.17" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-05-03-002018-a. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на Фізичну особу-підприємця Піскун Марію Олександрівну штраф у розмірі 272000,00грн (68000,00грн за антиконкурентні узгоджені дій під час участі у процедурі публічних закупівель: "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 54" Дніпровської міської ради" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-04-24-003216-b; 68000,00грн за антиконкурентні узгоджені дій під час участі у процедурі публічних закупівель: "Капітальний ремонт приміщень та спортивної зали КЗО "Середня загальноосвітня школа № 31" Дніпровської міської ради" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-04-26-001452-a; 68000,00грн за антиконкурентні узгоджені дій під час участі у процедурі публічних закупівель: "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю" Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Бєляєва, буд. 2" за ідентифікатором в системі "Prozzoro": UA-2019-05-02-001706-a; 68000,00грн за антиконкурентні узгоджені дій під час участі у процедурі публічних закупівель: "Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 134 гуманістичного навчання та виховання" Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, буд.17" за ідентифікатором в системі Prozzoro": UA-2019-05-03-002018-a. Копія рішення від 17.10.2024 №54/96-р/к у справі №54/29-24 надіслана із супровідним листом від 17.10.2024 №54-02/2978е, який не вручено відповідачу і повернуто за зворотною адресою відправника з позначкою "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить поштове відправлення №0600974198492 (а.с. 24, 25 том 1). Відповідно до статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Доказів оскарження зазначено рішення відповідачем до суду не надано, а матеріали справи не містять. Таким чином, рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2024 №54/96-р/к у справі №54/29-24 є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет" підлягає до обов`язкового виконання. Інформація про прийняте рішення також була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур`єр" № 251 (7911) від 12.12.2024 (а.с. 28-зворотній аркуш 28 том 1). Отже, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 23.12.2024. Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції": у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу (частина восьма статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"); наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом (частина дев`ята статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Виконуючою обов`язки Голови Відділення видано наказ про примусове виконання рішення №54/27-Ю від 25.02.2025 (а.с. 26 том 1), який пред`явлено разом з супровідним листом №54-02/827е від 27.02.2025 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №77456172 від 11.03.2025 державним виконавцем Покровського ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення від 25.02.2025 №54/27-Ю (а.с. 27 том 1). Станом на дату звернення з позовною заявою, виконавче провадження №77456172 від 11.03.2025 не завершене. Тобто, штраф станом на дату подання позовної заяви не сплачено. Викладене і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував, що рішенням Відділення від 17 жовтня 2024 року № 54/96-р/к дії відповідача визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у розмірі 272 000 грн. Це рішення є чинним, оскільки у встановлений двомісячний строк, передбачений статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», воно не було оскаржене відповідачем. Суд дослідив питання належного вручення рішення та встановив, що воно було надіслане відповідачу на його юридичну адресу, однак повернуте з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Водночас інформацію про це рішення було оприлюднено в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр». Відповідно до частини другої статті 56 Закону, у разі неможливості вручення рішення воно вважається врученим через десять днів з дня такої публікації. Оскільки відповідач не сплатив штраф у двомісячний строк з дня вручення рішення, позивач відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону нарахував пеню. З урахуванням встановленого законом обмеження, що пеня не може перевищувати суму самого штрафу, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 272 000 грн, нараховану за період з 25 лютого 2025 року (наступного дня після закінчення строку на добровільну сплату) до 6 червня 2025 року. Суд зазначив, що звернення відповідача до суду з позовом про визнання рішення недійсним після спливу присічного двомісячного строку не зупиняє перебіг строку на сплату штрафу, а лише зупиняє нарахування пені на час розгляду такої справи. Відповідач не надав доказів сплати пені, а тому суд задовольнив позов у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне. Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Частиною першою статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Згідно з частинами першою-третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Згідно з частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання. Як передбачено частиною сьомою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Згідно з частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу. Враховуючи положення частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на відповідача є таким що настав 24.02.2025, прострочення з 25.02.2025. Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Апеляційним судом встановлено, що в липні 2025 Фізична особа - підприємець Піскун Марія Олександрівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, згідно якого просить визнати недійсним та скасувати рішення Південно-Східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України №54/96-р/к від 17.10.2024р. у справі №54/29-24 про накладення на фізичну особу - підприємця Піскун Марію Олександрівну штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Відділення АМКУ визнано, що ФОП Піскун М.О. та товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна-Гільдія» (нова назва ТОВ «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021») вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю, проведених Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатори: UA-2019-04-24-003216-b, UA-2019-04-26-001452-a, UA-2019-05-02-001706-a, UA-2019-05-03-002018-a). На ФОП Піскун М.О. накладено штраф у загальному розмірі 272 000 грн. Позивач вважала рішення Відділення АМКУ необґрунтованим, прийнятим з порушенням строків розгляду справи та на підставі неналежних доказів. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025р. у справі №904/3956/25 в задоволенні позову відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Відділення АМКУ № 54/96-р/к від 17.10.2024 було направлено позивачу за місцезнаходженням відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернуто відправнику з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр» від 12.12.2024 № 251(7911). Відповідно до приписів ч.2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення вважається таким, що вручене позивачу 22.12.2024. Позовну заяву зареєстровано у канцелярії суду 21.07.2025, тобто з пропуском двомісячного строку на оскарження, визначеного статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», який не підлягає поновленню, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025р. у справі № 904/3956/25 - залишено без змін. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18). Слід також відзначити, спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 272 000,00 грн., внаслідок чого позивачем за несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував пеню за періоди з 25.02.2025 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням) по 06.06.2025 (день, який передував сплаті штрафу) у загальній сумі 416160,00грн. Однак, з урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пеня складає 272000,00грн, які і заявлені до стягнення. Згідно зі статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18. Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду. При цьому, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18. Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу. Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду. У свою чергу, положеннями статті 60 "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу. Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18. Станом на день розгляду справи - пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано. Враховуюче викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 272 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зводяться до повторного викладення заперечень щодо законності рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, які не стосуються предмета доказування у цій справі про стягнення пені й уже були предметом судового розгляду у справі №904/3956/25. Відтак посилання апелянта на порушення процедури прийняття рішення, неналежність доказів, покладених в його основу, а також на порушення строків розгляду справи адміністративною колегією не впливають на правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення пені. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, не підтверджуються належними та допустимими доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду. За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25 таким, що підлягає залишенню без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Піскун Марії Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 у справі № 904/3068/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 01.07.2026. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя М.О. Дармін