Постанова 4876 № 904/4477/24
від 02.07.2025 ·ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4477/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач, судді: Чус О.В., Кощеєв І.М. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича, село Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4477/24 (суддя Бажанова Ю.А.) за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича, село Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення 159 120 грн, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", на рахунок ГУК у Дн-кiй обл/ м.Дніпро/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37988155, номер рахунку (IBAN) UA948999980313000106000004569, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) пені в сумі 159 120 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату пені, за несвоєчасну сплату штрафу накладеного рішенням від 12.10.2023 №54/61-р/к. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі № 904/4477/24 позовні вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича про стягнення 159 120 грн задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 159 120,00 грн пені, а на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2 422,40 грн витрат по сплати судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Фізична особа-підприємць Асмолов Олександр Сергійович, село Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 по справі № 904/4477/2 - скасувати, та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК України (позивач) до ФОП Асмолова О.С. (відповідач) про стягнення пені у розмірі 159 120,00 грн. - повністю. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційна скарга обґрунтована наступним: Скаржник зазначає, що господарським судом в якості обґрунтування позиції відповідача не вказано нічого по суті його позиції, викладеній у відзиві на позовну заяву та не надано жодної оцінки цій правовій позиції, що є безперечним порушенням прав відповідача на захист. На думку скаржника, вказаний факт вказує на поверхневість та однобічність розгляду вказаного спору, що безперечно дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: 14.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно змісту якого позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені статтею 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М. Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4477/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4477/24. 17.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4477/24. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів, а саме надано докази сплати судового збору в сумі 3633,60 грн., докази чого надано суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича, село Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4477/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 12.10.2023 прийнято рішення № 54/81-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Рем Сервіс" (нова назва ТОВ "Комфорінг") та фізична особа-підприємець Асмолов Олександр Сергійович вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: "Утилізація сміття та поводження зі сміттям (Послуги з вивезення великогабаритних відходів з території м. Кам`янське)", які проводились комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Кам`янське автотранспортне підприємство 042802", за допомогою електронних закупівель "Prozorro" за ідентифікатором закупівлі в системі UA-2018-03-19-000640-b. Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за дорученням Антимонопольного комітету України від 26.01.2021 №13-01/67 проведено дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях ТОВ "Буд-Рем Сервіс" та ФОП Асмолов О.С., які полягають в узгодженій поведінці під час підготовки та участі у процедурі закупівель, проведених за допомогою електронного порталу публічних закупівель "Prozorro" за ідентифікатором закупівлі в системі UA-2018-03-19-000640-b, UA-2019-02-15-000890-с та UA-2019-05-21-000721-b. На підставі зібраної інформації та аналізу документів Адміністративною колегією Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 12.10.2023 прийнято рішення № 54/61-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого (стосовно ФОП Асмолова О.С.): - пункт 1) визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Рем Сервіс" (нова назва ТОВ "Комфорінг") та фізична особа-підприємець Асмолов Олександр Сергійович вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: "Утилізація сміття та поводження зі сміттям (Послуги з вивезення великогабаритних відходів з території м. Кам`янське)", які проводились комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Кам`янське автотранспортне підприємство 042802", за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - № UA-2018-03-19-000640-b.; - пункт 3) за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича штраф у розмірі 68 000 грн; - пункт 4) визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Рем Сервіс" (нова назва ТОВ "Комфорінг") (ідентифікаційний код юридичної особи 41052558) та фізична особа-підприємець Асмолов Олександр Сергійович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: "Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Послуги з вивезення великогабаритних відходів з території м. Кам`янське)", які проводились комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Кам`янське автотранспортне підприємство 042802", за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - № UA-2019-02-15-000890-c. - пункт 6) за порушення, зазначене у пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича штраф у розмірі 68 000 грн. - пункт 7) визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Рем Сервіс" (нова назва ТОВ "Комфорінг") (ідентифікаційний код юридичної особи 41052558) та фізична особа-підприємець Асмолов Олександр Сергійович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчинили порушення законодавства, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: "Утилізація сміття та поводження зі сміттям (Послуги з вивезення великогабаритних відходів з території м. Кам`янське)", які проводились комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Кам`янське автотранспортне підприємство 042802", за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - № UA-2019-05-21-000721-b. - пункт 9) за порушення, зазначене у пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича штраф у розмірі 68 000 грн. Не погоджуючись з висновками, викладеними в рішенні щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів закупівель 1-3, Фізична особа-підприємець Асмолов Олександр Сергійович звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування даного рішення. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича відмовлено у повному обсязі. 13.05.2024 Центральним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі №904/113/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №904/113/24 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 залишено без змін. 17.09.2024 Фізичною особою-підприємцем Асмоловим Олександром Сергійовичем сплачений штраф у розмірі 204 000 грн (квитанція від 17.09.2024 №9354-7542-0951-7235). Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорених сторонами обставин справи відносно того, що: рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення АМКУ від 12.10.2023 № 54/61-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу", відповідно до якого визнано, що ФОП Асмолов О.С. вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг. За вчинення вищевказаного порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 204 000,00 грн, а рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №904/113/24, відповідно, відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення. Предметом позовних вимог, є матеріально правова вимога Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача пені у розмірі 159 120,00 грн за період з 28.11.2023р. по 17.09.2024р. за порушення строків оплати штрафу на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач нарахував та просить стягнути Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Згідно з частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За приписами частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Апелянтом не оспорюється правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставини справи в частині того, що сплачений штраф у розмірі 204 000 грн (квитанція від 17.09.2024 №9354-7542-0951-7235) було сплачено Фізичною особою-підприємцем Асмоловим Олександром Сергійовичем 17.09.2024року. Позивачем зроблено відповідне нарахування пені виходячи з наступного: 204 000,00 х 1,5 % = 3 060,00 гривень, 204 000,00 грн - розмір штрафу, накладеного Рішенням №54-02/2108; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За 52 дні прострочення сплати штрафу сума пені становить: 3 060,00 грн. х 52 = 159 120,00 гривень. Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. При розрахунку позивач врахував факт оскарження рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2023 №54/61-р/к у справі №54/81-21. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича відмовлено у повному обсязі. 13.05.2024 Центральним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі №904/113/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №904/113/24 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у справі №904/113/24 залишено без змін. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2023 №54/61-р/к у справі №54/81-21 законним та обов`язковим до виконання. Згідно частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Таким чином, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18, від 31.10.2019 у справі №904/3778/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 06.08.2024 у справі № 914/3599/23. Разом з тим, виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу. Як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №54-02/2108 зупинялось з 16.01.2024 (прийняття Господарським судом Дніпропетровської області позовної заяви до розгляду) по 09.04.2024 (дата прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області), та з 13.05.2024 (прийняття Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги до розгляду) до 17.09.2024 (день сплати штрафу у повному обсязі). Накладений відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції". Станом на день розгляду справи судом пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано. Враховуюче викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 159 120,00 грн. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині того, що «… Зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 16.03.2021 у справі №922/266/20. Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому, зазначаємо, що хоча пеня, заявлена Антимонопольним комітетом України на підставі застосування ст.56 Закону України «Про антиконкурентне законодавство», ст.551 ЦК України підлягає застосуванню судом, як норма загальної дії. Так, вважаємо, що встановлення такого розміру штрафних санкцій (159 120 грн. 00 коп.) не сумісне з принципом розумності, справедливості, та носить не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав за умови відсутності порушень строків виготовлення повного тексту судового рішення, вчасного розподілу судової справи в суді апеляційної інстанції та відкриття апеляційного провадження, тобто обставин, які не залежали від волі та дій відповідача. …» з огляду на наступне: При застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 зі справи № 910/20661/16, від 22.01.2019 №915/304/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21. При цьому, відповідачем не обґрунтовано належними і допустимими доказами наявність підстав для зменшення пені. Оціночне судження за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості Доводи апеляційної скарги в частині «… Тобто суд просто вказав усі наведені у оскаржуваному рішенні доводи позивача не проаналізувавши їх та не надавши їм повну об`єктивну оцінку. Натомість суд першої інстанції в якості обґрунтування позиції відповідача взагалі не вказав нічого по суті його позиції викладеній у відзиві на позовну заяву, єдине що містить оскаржуване рішення це уривок позиції відповідача яку суд виклав у описовій частині рішення та не надав жодної оцінки цій правовій позиції, що є безперечним порушенням прав відповідача на захист. Вказаний факт вказує на поверхневість та однобічність розгляду вказаного спору, що безперечно дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Також вважаємо, що залишення поза увагою правової позиції відповідача не дає можливості для повного та всебічного вирішення справи по суті, а отже наводимо свою правову позицію по якій не було надано оцінки у суді першої інстанції. Визначаючи порядок та строк відповідного зупинення, передбаченого ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зазначається, що за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. При цьому, постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 №15, на яку посилається позивач, не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні ст.236 ГПК України (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 18.06.2020 у справі №910/7707/19). Також звертаємо увагу, що у рішенні у справі «Тудор проти Румунії» Європейський суд з прав людини вказав, що роль найвищої судової інстанції кожної держави полягає в тому, щоб вирішувати суперечності у судовій практиці. Європейський суд з прав людини дає чітку відповідь: забезпечення єдності судової практики завдання найвищої судової установи кожної держави. І не тільки Європейський суд з прав людини, а й інші органи Ради Європи відводять саме найвищій судовій установі в державі таку важливу роль. Однак тлумачення правової норми судом у процесі вирішення спору з метою застосування закону до конкретних правовідносин, які виникли між сторонами, одночасно і процесуальне право, і обов`язок суду. Жоден суд не може ухвалити рішення, не витлумачивши норму закону, яку він застосовує. Разом із тим суддівський розсуд необхідна складова незалежності суду. Знаходячись поза межами прецедентної судової системи, суд проявляє свій розсуд у тому, що вирішує спір, ґрунтуючись виключно на статутному праві, самостійно даючи йому тлумачення, виходячи зі змісту, значення конкретного закону, галузі права і законодавства в цілому у рамках індивідуальних особливостей обставин конкретної справи, що розглядається. Таким чином, при врахуванні правових висновків Верховного Суду мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права. Як було зазначено вище рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/113/24 було прийняте 09.04.2024. Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Між тим, як вбачається з матеріалів справи повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/113/24 було складено лише 11.04.2024. Також, зазначаємо, що обставини даної справи свідчать про те, що 29.04.2024 скаржником було підготовлено та направлено на адресу Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 по справі № 904/113/24. В тексті апеляційної скарги скаржником зазначено, що у судовому засіданні 09.04.2024 було проголошено тільки вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Провадження за апеляційною скаргою від 29.04.2024 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 по справі № 904/113/24 було відкрито ухвалою Центральним апеляційного господарського суду від 13.05.2024. В даному випадку, констатуємо, що дії скаржника свідчать про належне виконання ним своїх процесуальних прав та обов`язків щодо вчасного звернення із апеляційною скаргою у справі № 904/113/24. Отже, обставини даної справи не є ідентичними обставинам, встановленим, у постанові Верховного Суду вказаній у позові позивачем. …» відхиляються колегією суддів як такі, що носять характер оціночних суджень і не містять в собі посилань на докази, які б могли спростувати вищевстановлені колегією суддів фактичні обставини справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду, яке є предметом апеляційного оскарження. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4477/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4477/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4477/24 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн покласти на Фізичну особу-підприємця Асмолова Олександра Сергійовича. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв