Постанова Кропивницький апеляційний суд № 390/1005/25

ПОСТАНОВА іменем України 30 червня 2026 року м. Кропивницький справа № 390/1005/25 провадження № 22-ц/4809/1223/26 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І, учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08.04.2026 у складі судді Кулінки К.Д., ВСТАНОВИВ: У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (далі по тексту ТОВ «ФК «Артеміда-Ф») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9139411 від 31.10.2023 у загальній сумі 18875,00 грн. Позов мотивований тим, що 31.10.2023 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та відповідачем було укладено кредитний договір №9139411. 26.03.2024 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №2603, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №9139411 від 31.10.2023. Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 18875,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 5000,00 грн, заборгованості за відсотками у сумі 13875,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08.04.2026 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», заборгованість за кредитним договором №9139411 від 31.10.2023 у загальній сумі 18875,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 13875,00 грн, а також 2422,40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду першої інстанції змінити та збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у суді першої інстанції, з 1000 грн до 7000 грн. Крім того, у поданій апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просило суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. На переконання позивача суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у цій справі. Суд не мав права вирішувати питання про зменшення розміру зазначених витрат, оскільки на адресу суду не надходило клопотання відповідача з чітким обґрунтуванням неспівмірності таких витрат. Крім того, в умовах договору про надання правової допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару у сумі 7000 грн, а тому суд не вправі був втручатися у договірні правовідносини. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. В апеляційній скарзі представник позивача оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині витрат на правничу допомогу, рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому в цій частині відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягає. Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 та постанові від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). У статті 30 Закону України «Про адвокатуру» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При зверненні в суд з позовом стороною позивача надано договір про надання правової допомоги №250422 від 22.04.2025, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда Ф» та адвокатом Бачинським О.М., розрахунок суми судових витрат, копію ордера про надання правничої допомоги серії ВС №1269270 від 23.04.2025 (а. с. 12). У разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000 грн. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в оскаржуваній частині щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати на правову допомогу є занадто завищеними. Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого. Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат. Такий правовий висновок узгоджується з висновками Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19. У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони. З аналізу наведеного можна дійти висновку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги представника позивача заслуговують на увагу. Таким чином, колегія суддів вважає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000 грн підтверджений стороною позивача належними та допустимими доказами, а тому приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є реальними та визначені із врахуванням складності справи. Крім того, подана апеляційна скарга ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» містить клопотання про відшкодування 3000 грн витрат на правову допомогу, надану в суді апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи професійна правова допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в суді апеляційної інстанції надавалася також адвокатом Бачинським О.М. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1459027 від 10.04.2025 та договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 № 20260409-47 (а.с.57, 62-64). Колегія суддів також приймає зазначені вище документи в якості належних доказів на підтвердження виконання адвокатом Бачинським О.М., а також підтвердження вартості наданих адвокатом послуг на загальну суму 3000 грн. Враховуючи зазначене вище, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, судова колегія дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7000 грн та витрати на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 000 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задовольнити. Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 08 квітня 2026 року змінити в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: 79013, місто Львів, вулиця Степана Бандери, будинок №87, офіс №54) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000,00 (сім тисяч) грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: 79013, місто Львів, вулиця Степана Бандери, будинок №87, офіс №54) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя О.І. Чельник Судді О.Л. Карпенко С.І.Мурашко