Постанова КЦС ВС № 646/56/17

Постанова Іменем України 24 червня 2026 року м. Київ справа № 646/56/17 провадження № 61-3460св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ліквідатор - арбітражний керуючий Бєляєва Олена Володимирівна, товарна біржа «Ресурс-Інформ», повне товариство «Євтушенко і Ко», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталя Віталіївна, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Олійник Оксаною Михайлівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року (повний текст судового рішення складено 09 лютого 2026 року) в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., Історія справи Короткий зміст позову У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , ліквідатора - арбітражного керуючого Бєляєвої О. В., товарної біржи «Ресурс-Інформ», ПТ «Євтушенко і Ко», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н. В., про скасування результатів аукціону, визнання свідоцтва недійсним та витребування майна. Позов мотивований тим, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_3 придбано квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року вказану квартиру включено до ліквідаційної маси банкрута ПТ «Євтушенко і Ко» та без її згоди реалізовано на торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 . Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року №922/2459/14 ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року про визнання банкрутом ПТ «Євтушенко і Ко» у справі № 922/2459/14 скасовано, провадження по справі про банкрутство припинено. Позивачка вказувала, що результати торгів, проведених у межах цієї процедури банкрутства є нікчемними. ОСОБА_1 просила: скасувати результати аукціону з продажу майна ПТ «Євтушенко і Ко» - квартири АДРЕСА_1 ; визнати свідоцтво про реєстрацію майна № 1198 від 01 жовтня 2014 року, видане ПН ХМНО Макуші Н. В. недійсним; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року у складі судді: Благої І. С.: задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 ; визнано недійсними відкриті торги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року з продажу на товарній біржі «Ресурс-Інформ» квартири АДРЕСА_1 ; визнано недійсним свідоцтво на квартиру АДРЕСА_1 , видане 01 жовтня 2014 року на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н. В. за реєстровим № 1198; витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: квартира АДРЕСА_1 , є спільним майном подружжя, частка позивачки у спірній квартирі не була виділена, а отже вона не могла бути реалізована на відкритих торгах; реалізація всього майна, в якому знаходилася і частка позивачки, не відповідає вимогам закону та порушує її права як співвласника цього майна, у зв`язку з чим наявні підстави визнання недійсними спірного правочину та правовстановлюючого документу, а також витребування майна з чужого незаконного володіння має бути застосований для досягнення цілей судочинства та відновлення порушеного права позивачки. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року: апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ліквідатора - арбітражного керуючого Бєляєвої О. В., товарної біржи «Ресурс-Інформ», ПТ «Євтушенко і Ко», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н. В., про скасування результатів аукціону, визнання свідоцтва недійсним та витребування майна, закрито; роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом 10 днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: відповідно до частини восьмої статті 44 Закону України № 2343-ХІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство. Спір, що стосується наслідків реалізації майна боржника у процедурі банкрутства, суд не може вирішувати в порядку позовного провадження окремо від провадження у справі про банкрутство. Такий спір необхідно розглядати у межах останньої з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля ефективнішого захисту прав та законних інтересів кредиторів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14, від 25 лютого 2019 року у справі № 906/864/17). Отже, спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства треба розглядати за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство; 21 жовтня 2019 року набрав чинності КУзПБ, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України № 2343-ХІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19; у цій справі ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 , ліквідатора - арбітражного керуючого Бєляєвої О. В., ТБ «Ресурс-Інформ», ПП «Євтушенко і Ко», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н. В., про визнання недійсним придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна у провадженні справи про банкрутство ПП «Євтушенко і Ко». У постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства треба розглядати за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство. Цей припис необхідно застосовувати незалежно від того, кого позивач визначив відповідачами. Стороною спору щодо майна, відчуженого у межах провадження у справі про банкрутство, завжди є особа, майно якої було відчужене. У пункті 27 постанови від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припинення провадження в справі про банкрутство не впливає на зміну юрисдикції суду для розгляду відповідного спору, оскільки особа може оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство як в апеляційному, так і в касаційному порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ. Крім того, може звернутися із заявою про перегляд такої ухвали за нововиявленими обставинами. Лише за умови існування провадження у справі про банкрутство та тільки у межах тієї справи за певних умов можливим є розгляд спору щодо результатів прилюдних торгів і застосування наслідків недійсності правочину (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 906/864/17); отже, спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна у процедурі банкрутства треба розглядати за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство. Зазначеного суд першої інстанції не врахував та помилково виходив з того, що спір відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції; відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Аргументи учасників справи ОСОБА_1 16 березня 2026 через підсистему Електронний суд подала касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Олійник О. М., на постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року (повний текст судового рішення складено 09 лютого 2026 року), в якій просить: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що: Верховний Суд розглянув по суті аналогічну справу № 639/5409/18 та не знайшовши підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі. Обставини у справі № 639/5409/18 та у справі № 646/56/17 є тотожними; Вищий господарський суд України вказав, що правових підстав для порушення справи про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» не було і що ця справа була порушена незаконно. Скасування провадження у справі про банкрутство вищою інстанцією з формулюванням «безпідставно порушене» означає, що ані справа про банкрутство, ані аукціон, на якому була відчужена спірна квартира, з точки зору закону ніколи не мали існувати. Тому Червонозаводський районний суд м. Харкова обґрунтовано відкрив провадження у цивільній справі та розглянув її по суті; позивачка звернулася за захистом свого права спільної сумісної власності, тому цей спір повинен бути розглянутий судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі. 15 травня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 10 листопада 2021 року у справі № 639/5409/18. Фактичні обставини 07 липня 1979 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровали шлюб. За договором купівлі-продажу від 31 липня 2000 року на ім`я ОСОБА_3 була придбана квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до засновницького договору ПТ «Євтушенко і Ко» від 27 листопада 2013 року ОСОБА_3 є одним з засновників вказаного товариства. У засновницькому договорі ПТ «Євтушенко і Ко» від 27 листопада 2013 року, зокрема, передбачено, що: учасники вносять свої вклади у вигляді грошових коштів, будинків, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей, цінних паперів, прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, спорудами, а також інших майнових прав (у тому числі прав на інтелектуальну власність) (пункт 3.8); товариство відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном. Учасники несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями товариства всім своїм майном (пункт 3.10). Постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2014 року в справі № 922/2459/14 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39707458) ПТ «Євтушенко і Ко» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу № 1 проведення відкритих торгів у формі аукціону та акту про передання права власності на нерухоме майно, складеного ліквідатором ПТ «Євтушенко і Ко» Бєляєвою О.В. та переможцем торгів ОСОБА_2 , 24 вересня 2014 року спірна квартира була реалізована на торгах, проведених на товарній біржі «Ресурс-Інформ» за суму 126 250 грн. 01 жовтня 2014 року на ім`я переможця торгів - ОСОБА_2 приватним нотаріусом ХМНО Макушевою Н. В. було видане відповідне свідоцтво на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року в справі № 922/2459/14 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40773938), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного Господарського суду від 26 листопада 2014 року(https://reyestr.court.gov.ua/Review/41644074), включено до ліквідаційної маси банкрута - ПТ «Євтушенко і Ко» майнові активи учасника ПТ «Євтушенко і Ко» ФОП ОСОБА_3 , зокрема: чотирикімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1 , житловою площею 66,5 кв. м, загальною площею 89,0 кв. м, якою володіє на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01 липня 2000 року ОСОБА_5 , ПН ХМНО, за реєстровим № 2001. Скасовано наступні обтяження майна: заборона на нерухоме майно, дата реєстрації 16 листопада 2007 року, реєстраційний номер обтяження 6049316, іпотека, дата реєстрації 21 листопада 2007 року, реєстраційний номер іпотеки 6068990, іпотекодержатель ВАТ КБ «НАДРА», майно квартира за адресою: АДРЕСА_2 , Договір іпотеки р. № 4632 від 16 листопада 2007 року, ПН ХМНО Зінченко Р. П. Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року в справі № 922/2459/14 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/42945298): ухвалу господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року в справі № 922/2459/14 скасовано; провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» припинено. У постанові Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року в справі № 922/2459/14 зазначено, що: колегія суддів дійшла висновку про безпідставне порушення справи про банкрутство боржника - ПТ «Євтушенко і Ко» за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство. За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як безпідставно порушене, відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України; у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають юридичну силу всі без винятку процесуальні документи, прийняті у цій справі; у зв`язку з припиненням провадження у справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - повного товариства «Євтушенко і Ко» відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Позиція Верховного Суду Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (пункт 7 часини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 904/8745/15 зазначено, що: «Касаційний господарський суд також враховує припинення провадження у справі № 38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП ОСОБА_6 , як порушеного безпідставно, що виключає розгляд спору про визнання недійсним спірного аукціону в межах відповідної справи про банкрутство, а тому розгляд даного спору в позовному провадженні не суперечить нормам матеріального та процесуального права. Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст. 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Крім того, згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Враховуючи викладене та з огляду на приписи норм ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає, що в даному випадку відмова у позові внаслідок неможливості визнання недійсним аукціону поза межами справи про банкрутство суперечить вищенаведеним засадам, відтак, перешкоджає особі у реалізації права на судовий захист. Встановлені судами обставини справи свідчать про те, що в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав шляхом визнання недійсним аукціону відповідає положенням ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. […] Судова палата звертає увагу, що наведена правова позиція у даній справі не суперечить позиції, викладеній у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 922/3040/17 огляду на те, що у справі № 922/3040/17 та у справі, яка розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними. Так, зокрема, провадження у справі № 38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП ОСОБА_6 , в межах якої Українсько-російським ТОВ ТК "ЮГОС" проведено спірний аукціон, припинено як безпідставно порушене. Водночас, у справі № 5023/7111/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_8, в межах якої проведено оспорюваний у справі № 922/3040/17 аукціон, провадження було припинено з інших підстав - у зв`язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2022 року у cправі № 926/2179/20 вказано, що: «10.16. Господарський суд вирішує у межах провадження у справі про банкрутство спори, пов`язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника. Положення Закону про банкрутство врегульовують, у тому числі, питання правовідносин, що виникають у ліквідаційній процедурі під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними, порядок розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації майна. Задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майнових активів банкрута, а також затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є останніми етапами ліквідаційної процедури. 10.17. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника (згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц). 10.18. Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 910/3919/19, згідно з якою спір, що стосується наслідків реалізації майна боржника, не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатись в межах справи про банкрутство, з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства за для більш ефективного захисту прав та законних інтересів кредиторів. 10.19. За наслідками припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані. 10.20. У випадку оспорювання результатів аукціону з продажу майна боржника, який відбувся у межах справи про банкрутство, в окремому позовному провадженні після припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, провадження за таким позовом підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, за відсутності предмету спору. 10.21. Натомість у даному випадку закриття провадження у справі №926/1307-б/15 про ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" було зумовлено не повним завершенням усіх процедур, а у зв`язку з огляду встановленими судом відсутністю правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та відсутністю ознак неплатоспроможності боржника. 10.22. Обмежившись посиланням на визначений Законом про банкрутство та Кодексом України з процедур банкрутства порядок вирішення спорів щодо недійсності аукціону та правочину, вчиненого за його результатами, саме в межах справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції не врахував, що встановлення судом відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство може свідчити і про неправомірність інших механізмів процедур у справі про банкрутство, зокрема ліквідаційної процедури, під час якої було проведено оспорюваний аукціон з реалізації майна боржника. Тобто, у даному випадку після закриття провадження у справі про банкрутство за встановлення відсутності підстав для його відкриття можуть мати місце як спори щодо правочинів, які є підставою для відчуження майна за результатами аукціону, так і спори щодо самого аукціону, як підстави для укладення таких правочинів (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 904/8745/15). 10.23. Зважаючи на закриття провадження у справі №926/1307-б/15 про банкрутство ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат", останнє з незалежних від нього обставин фактично позбавлено можливості на розгляд спору щодо недійсності аукціону, проведеного в ліквідаційній процедурі у справі №926/1307-б/15, договору купівлі-продажу майна банкрута та їх наслідків безпосередньо в межах справи №926/1307-б/15 про банкрутство ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат", а відтак і у належний спосіб захистити свої права та інтереси, на що не зважив суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду у справі № 926/2179/20». У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі № 906/864/17 вказано, що: «оскаржений аукціон був проведений на виконання приписів і в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у межах справи № 4/41-Б про банкрутство ВАТ "Житомирхліб". Провадження у справі № 906/864/17 припинене повним завершенням процедур банкрутства та ліквідацією боржника як юридичної особи. У разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані. Підсумовуючи наведене вище, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 906/864/17 на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутності предмету спору. […] Належним способом захисту прав та законних інтересів особи, яка не була учасником провадження у справі про банкрутство але вважає, що їх було порушено під час провадження у справі про банкрутство, у разі її припинення за результатами завершення повного циклу процедур, є апеляційне, касаційне оскарження або перегляд за нововиявленими обставинами процесуального рішення з затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута та, як наслідок, припинення боржника та провадження у справі». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 червня 2021 року у справі № 910/3919/19 зазначено, що: «27. Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого з 21.10.2019 регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а до вступу в дію цього Кодексу - Законом про банкрутство в редакції від 19.01.2013, що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.

28. Провадження у справах про банкрутство складається з процедур та сукупності процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження в межах визначеної процедури.

29. Господарський суд вирішує у межах провадження у справі про банкрутство спори, пов`язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника. Положення Закону про банкрутство врегульовують, у тому числі, питання правовідносин, що виникають у ліквідаційній процедурі під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними, порядок розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації майна.

30. Задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майнових активів банкрута, а також затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є останніми етапами ліквідаційної процедури.

31. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника (згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц).

32. Ліквідація - це припинення діяльності суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, із метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

33. Процедура ліквідації має такі основні етапи: 1) введення процедури; 2) виявлення та оцінка ліквідаційної маси; 3) реалізація майна банкрута; 4) задоволення вимог кредиторів; 5) затвердження звіту ліквідатора. […]

44. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

45. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим рішенням, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду надається оцінка в цілому здійсненій процедурі банкрутства. […]

52. Таким чином, у разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедури, можливість застосування яких передбачена Законом про банкрутство, є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані.

53. Враховуючи зазначене вище, а також правову позицію Верховного Суду наведену у постанові від 25.02.2019 по справі № 906/864/17, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про неможливість розгляду позову ТОВ "Регіон Сервіс Груп" про визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "Київхімволокно", що був проведений 30.08.2018 товарною біржею "Київська Універсальна Біржа", у окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство ВАТ "Київхімволокно", навіть після припинення (закриття) провадження у такій справі». У справі, що переглядається: ОСОБА_1 звернулася із позовом про скасування результатів аукціону, визнання свідоцтва недійсним та витребування майна. В обґрунтування позову послалася на те, що квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй та її чоловіку ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року включено до ліквідаційної маси банкрута ПТ «Євтушенко і Ко» та без її згоди реалізовано на торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 . У подальшому ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року про визнання банкрутом ПТ «Євтушенко і Ко» у справі № 922/2459/14 скасовано, провадження у справі про банкрутство припинено. Позивачка вважала, що результати торгів, проведених у межах цієї процедури банкрутства є нікчемними; при закритті провадження у справі апеляційний суд міркував так, що спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства треба розглядати за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство. Цей припис необхідно застосовувати незалежно від того, кого позивач визначив відповідачами. Стороною спору щодо майна, відчуженого у межах провадження у справі про банкрутство, завжди є особа, майно якої було відчужене; апеляційний суд встановив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/40773938) включено до ліквідаційної маси банкрута - ПТ «Євтушенко і Ко» майнові активи учасника ПТ «Євтушенко і Ко» - ФОП ОСОБА_3 , а саме - чотирикімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1 , житловою площею 66,5 кв. м, загальною площею 89,0 кв. м. Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року в справі № 922/2459/14 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/42945298): ухвалу господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року в справі № 922/2459/14 скасовано; провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» припинено; у постанові Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року в справі № 922/2459/14 зазначено, що колегія суддів дійшла висновку про безпідставне порушення справи про банкрутство боржника - ПТ «Євтушенко і Ко» за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство. За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як безпідставно порушене, відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України; у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають юридичну силу всі без винятку процесуальні документи, прийняті у цій справі; поза увагою апеляційного суду залишилось те, що у разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена законом, є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані; натомість у цьому випадку припинення провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» було зумовлено не повним завершенням усіх процедур, а з огляду на відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство; з урахуванням припинення провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко», як порушеного безпідставно виключається розгляд цього спору в межах відповідної справи про банкрутство; в цьому випадку закриття провадження в справі внаслідок неможливості визнання недійсним аукціону та витребування майна поза межами справи про банкрутство перешкоджає особі у реалізації права на судовий захист. Касаційний суд вважає помилковим посилання апеляційного суду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20). У справі № 635/4741/17 29 вересня 2016 року Господарський суд Харківської області у справі № Б-39/58-06 ухвалив рішення, за яким, зокрема, затвердив ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора АТЗТ «Будянський фаянс», ліквідував цю юридичну особу, ухвалив вважати погашеними вимоги її кредиторів і припинив провадження у справі. Тобто припинення провадження у справі про банкрутство АТЗТ «Будянський фаянс» відбулося повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання). У зв`язку із чим боржник І АТЗТ «Будянський фаянс» вважається таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані. Натомість у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» припинення провадження відбулося як порушене безпідставно. Тому висновки, зроблені у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20) за інших фактичних обставин, ніж ті, що мають місце у справі, що переглядається. За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про закриття провадження у справі. Тому оскаржену постанову належить скасувати, а справу передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Олійник Оксаною Михайлівною, задовольнити частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року скасувати, а справу передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду. З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року втрачає законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко