Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/6633/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5716/26 Справа № 204/6633/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 32 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Макарова М.О., Городничої В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року у складі судді Самсонової В.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2025 року ТОВ "Цикл Фінанс" звернулося до суду із вищевказаним уточненим в ході розгляду справи позовом, посилаючись на те, що 18 січня 2022 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26209000523723. 28 березня 2024 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/03/24, за умовами якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 26209000523723 від 18 січня 2022 року. Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, чим порушила умови договору, утворилась заборгованість у розмірі 17172,45 грн., з якої: залишок строкового кредиту 6676,10 грн., залишок нарахованих строкових процентів 314,67 грн., залишок простроченого кредиту 3506,32 грн., залишок прострочених процентів 6675,36 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 рокупозов ТОВ "Цикл Фінанс" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26209000523723 від 18 січня 2022 року у розмірі 17172,45 грн., з якої: залишок строкового кредиту 6676,10 грн., залишок нарахованих строкових процентів 314,67 грн., залишок простроченого кредиту 3506,32 грн., залишок прострочених процентів 6675,36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту та процентів, оскільки фактично отримані та використані останньою кошти в добровільному порядку не повернуті. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення першого кредитного ліміту, його розміру та дати встановлення, а тому суд першої інстанції не встановив початок перебігу строку кредитування, що є істотною обставиною для правильного вирішення справи. У матеріалах справи також відсутні додаткові угоди, заяви відповідача або інші документи, що підтверджують пролонгацію договору. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судом встановлено, що 18 січня 2022 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26209000523723. Відповідно до кредитного договору, який складалася з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов`язався надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором. Кредит надавався у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. 28 березня 2024 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/03/24, за умовами якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 26209000523723 від 18 січня 2022 року. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, чим порушила умови договору, утворилась заборгованість (з урахуванням уточнення) у розмірі 17172,45 грн., з якої: залишок строкового кредиту 6676,10 грн., залишок нарахованих строкових процентів 314,67 грн., залишок простроченого кредиту 3506,32 грн., залишок прострочених процентів 6675,36 грн. Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. В результаті відповідних правовідносин кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позичальник отримала кредитні кошти та неналежно виконувала зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитним коштами, чим порушила права позивача, який вправі вимагати від боржника повернення заборгованості за кредитним договором та процентами. Аргументи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення першого кредитного ліміту, його розміру та дати встановлення, є безпідставними, оскільки матеріали справи містять копію кредитного договору, підписаного власноруч ОСОБА_1 , в якому зазначені всі істотні умови договору. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив дійсні обставини справи та дійшов невірного висновку про часткове задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані позивачем до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 січня 2026 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 26 червня 2026 року. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Суддя: М.О. Макаров В.С. Городнича