Постанова 4803 № 204/3737/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9592/25 Справа № 204/3737/25 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 32 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 липня 2025 року у складі судді Приваліхіної А.І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 26 січня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1502029, за умовами якого, відповідачу було надано кредит у розмірі 8000,00 грн. 24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу №02-24122001, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило (передало) ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 1502029 від 26 січня 2021 року. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника складає 26240,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8000,00 грн.; прострочена заборгованість по процентам у розмірі 18240,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 липня 2025 року позов ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 1502029 від 26 січня 2021 року в розмірі 26240,00 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8000,00 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 18240,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості, оскільки договір про надання споживчого кредиту укладений у спосіб, визначений чинним законодавством й фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, як нового кредитора та наявності підстав для стягнення наявної заборгованості. Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження укладання кредитного договору в порядку визначеному чинним законодавством, видачі кредитних коштів й не доведено наявність суми заборгованості за спірним договором, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову. Окрім того, вказує, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не доведено належними та допустимими доказами підтвердження переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів саме до позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судом встановлено, що 26 січня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1502029 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредит на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 8000,00 грн. на споживчі (особисті) потреби, строком на 30 днів, а остання зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором, вказаний договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка 1,90 % в день, та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 договору, знижена процентна ставка 0,57% в день. Відповідно до умов п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Згідно з умовами п.п. 1.5.-1.6.2 вказаного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних; за зниженою ставкою 208,05% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 12560,00 грн; за зниженою ставкою 9368,00 грн. У пункті 2.1 договору закріплено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Відповідно до п. 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за на користь клієнта. Сторонами було погоджено та підписано графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1502029, в якому датою повернення кредиту зазначено 25 лютого 2021 року та сума кредиту яка підлягає сплаті. Відповідачем було погоджено та підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація обов`язкова для ознайомлення позичальником. 26 січня 2021 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 було направлено одноразовий ідентифікатор X569, яким вона скористалася, ввела та підписала договір № 1502029 разом із графіком платежів від 26 січня 2021 року. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачці 26 січня 2021 року грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач отримала у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористалася наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1502029 від 26 січня 2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 23 грудня 2021 року за ОСОБА_1 рухається заборгованість у розмірі 26240,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8000,00 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 18240,00 грн. 24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу №02-24122001, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило (передало) ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 1502029 від 26 січня 2021 року, у розмірі 26240,00 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 8000,00 грн.; заборгованості по процентам у розмірі 18240,00 грн. 13 січня 2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу ОСОБА_1 направлялася вимога про виконання зобов`язання за кредитним договором №1502029 від 26 січня 2021 року у розмірі 26240,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 8000,00 грн. та заборгованості по процентам в розмірі 18240,00 грн., із зазначенням реквізитів для оплати заборгованості. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). В силу п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України). Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували момент переходу цих прав. Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предмет договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Так, згідно із ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Положеннями ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За змістом ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України. Згідно із ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Кредитний договір № 1502029 від 26 січня 2021 року укладено в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора Х569, при цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заяву на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Лінеура Україна» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). Встановивши зазначені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами у справі укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Лінеура Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. З приведеного розрахунку ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» вбачається, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів складає 26240,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн.; прострочена заборгованість по процентам у розмірі 18240,00 грн. Таким чином, наявні підстави стверджувати про порушення позичальником права позивача на повернення йому грошових коштів, наданих у кредит. З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з яким погоджується колегія суддів про наявність підстав для задоволення позову, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав нового кредитора, який вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення грошових коштів. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження укладання кредитного договору в порядку визначеному чинним законодавством, а суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатор, який ОСОБА_1 і використала для підтвердження підписання кредитного договору, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі останньої, отже, цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на недоведеність позивачем розміру заборгованості за спірним договором та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять та скаржником не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції контеррозрахунок, який би спростував доводи позивача. Окрім того, у разі не згоди із приведеним розрахунком заборгованості, остання мала право на заявлення відповідного клопотання про призначення судом експертизи, для встановлення правильності розрахунку заборгованості, чого скаржником зроблено не було. Аргументи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не доведено належними та допустимими доказами підтвердження переходу права грошової вимоги від первісного кредитора саме до позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме договором факторингу № 02-24122001 від 24 грудня 2021 року, підписаного сторонами 24 грудня 2021 року, витягом з реєстру боржників до договору факторингу та доказами оплати переходу права грошової вимоги на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» за договором факторингу за відступлення прав вимоги. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив дійсні обставини справи та дійшов невірного висновку про задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані скаржником до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 липня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 22 грудня 2025 року. Головуючий: М.Ю.Петешенкова Суддя: В.С. Городнича Т.П. Красвітна