Постанова Волинський апеляційний суд № 163/909/26

Справа № 163/909/26 Провадження №33/802/602/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Немченко Л.А. та представника митниці Кунєвої З.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну захисника Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 92 020 (дев`яносто дві тисячі двадцять) гривень 04 копійки. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона перебуваючи на посаді директора ТОВ «ПАКУР ТРАНС», під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, марка - BMW, модель - X5, рік виготовлення 2018, номер кузова - НОМЕР_1 » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 26.02.2024 № 24UA205140013578U1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 92 020,04 грн шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0008910 від 21.02.2024, який не був виданий і легалізований зазначеним у ньому митним органом у Вроцлаві Республіки Польща, та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вказаній митній декларації, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.. В поданій апеляційній скарзі захисник Кінах Я.В. вважає постанову судді необґрунтованою. Вказує на те, що Волинською митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Посилається на те, що оформлення та подання документів, що стали підставою для видачі сертифікатів здійснювалось виключно продавцем товару, а тому ОСОБА_1 , як директор підприємства-покупця, не є суб`єктом подання таких документів, він діяв добросовісно та обґрунтовано покладався на достовірність документів, офіційно наданих європейським контрагентом. Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста про встановлення виду переміщуваного товару, який би підтверджував, що товар підлягає митній преференції. Також зазначає, що про існування оскаржуваної постанови апелянту стало відомо лише 02.06.2026, коли вона надійшла до електронного кабінету захисника, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримувала подану апеляційну скаргу, просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, представника митниці, яка заперечувала апеляційну скаргу і просила постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як встановлено суддею, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ПАКУР ТРАНС» товару «Автомобіль легковий, марка - BMW, модель - X5, рік виготовлення 2018, номер кузова - НОМЕР_1 » і випуск його у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ від 26.02.2024 № 24UA205140013578U1. Так, декларування товарів здійснювала ОСОБА_1 , яка одночасно була керівником фірми отримувача товару ТОВ «ПАКУР ТРАНС», що підтверджується витягом з ІКС «Податковий блок». Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0008910 від 21.02.2024, у якому органом його видачі зазначено митницю у Вроцлаві Республіки Польща. Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються. Згідно відповіді на запит Держмитслужби, регіональне управління Податкової адміністрації у м.Вроцлав Республіки Польща листом від 30.10.2025 № 0201-IGC.4331.376-1287.2025 повідомило, що після точної верифікації походження, у тому числі сертифіката EUR.1 №PL/MH/AV 0008910 від 21.02.2024, перевірка дала негативний результат. Перевірені сертифікати відсутні в реєстрі EKS. Печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати в митниці. У зв`язку з надходженням вказаної відповіді, митним органом встановлено, що зазначений в сертифікат з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0008910 від 21.02.2024 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а зазначені у сертифікатах транспортні засоби не мають преференційного походження. Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. З диспозиції ст.485 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Суддя обґрунтовано визнав відповідь митних органів Республіки Польща такою, яка здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України. На підставі доказів того, що переміщення в адресу ТОВ «ПАКУР ТРАНС» і випуск у вільний обіг товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410, суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а тому в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суддя обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив їй стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Кінах Я.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 .. Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов