Постанова Волинський апеляційний суд № 163/2304/25

Справа № 163/2304/25 Провадження №33/802/409/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Немченко Л.А. та представника митниці Федчишиної С.Ф., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 141375 (сто сорок одна тисяча триста сімдесят п`ять) гривень 42 копійки. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона як директор ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924), під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, б/в, марка «AUDI», модель «Q7», календарний рік виготовлення 2020, модельний рік виготовлення 2021, кузов № НОМЕР_1 ….» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205140/2023/31446 від 21.04.2023 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 141375,42 грн шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0031043 від 14.04.2023, який не був виданий та легалізований зазначеною у ньому Податковою Адміністрацією Польщі - Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув) та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в зазначеній митній декларації типу ІМ40ДЕ, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України. В поданій апеляційній скарзі захисник Кінах Я.В. вважає постанову судді необґрунтованою, оскільки митним органом не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Посилається на те, що оформлення та подання документів, що стали підставою для видачі сертифікатів здійснювалось виключно продавцем товару, а тому ОСОБА_1 як директор підприємства-покупця, не є суб`єктом подання таких документів, вона діяла добросовісно та обґрунтовано покладалась на достовірність документів, офіційно наданих європейським контрагентом. Крім того, судом не взято до уваги постанову детектива, якою кримінальне провадження за ч.3 ст.358 КК України закрито, у зв`язку з відсутністю суб`єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста про встановлення виду переміщуваного товару, який би підтверджував, що товар підлягає митній преференції. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Немченко Л.А., яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, представника митниці Федчишину С.Ф., яка заперечувала апеляційну скаргу і просила постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Доводи апеляційної скарги про те, що суддя безпідставно не задовольнив клопотання захисника про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ та розглянув справу без участі захисника, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Так, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суддя мотивував своє рішення тим, що клопотання про участь у розгляді справи захисник подала у дату призначеного судового розгляду - 20.04.2026, тобто без будь-якого завчасного та розумного інтервалу, який би давав можливість забезпечити організацію судового процесу у заявлений нею спосіб. З врахуванням вказаних обставин, а також того, що жодних причин неможливості безпосереднього прибуття до суду на розгляд справи, як того вимагає ч.1 ст.336 КПК України, у поданому клопотанні захисник не зазначила і не обґрунтувала, місцевим судом було відмовлено в задоволенні клопотання. З вказаними мотивами судді щодо відмови у проведенні судового засідання в режимі ВКЗ, погоджується і апеляційний суд. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як встановлено місцевим судом, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924) товару «Автомобіль легковий, б/в, марка «AUDI», модель «Q7», календарний рік виготовлення 2020, модельний рік виготовлення 2021, кузов № НОМЕР_1 ….» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу копією митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA205140/2023/31446 від 21.04.2023. Так, декларування товару здійснювала ОСОБА_2 , яка на дату декларування була керівником фірми отримувача товару ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП», що підтверджується витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок». Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR. № PL/MF/AS 0031043 від 14.04.2023, у яких органом його видачі зазначено митницю в Катовіце Республіки Польща. Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються. Згідно відповіді на запит Держмитслужби, регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом №2401-IOA.4331.18.2025.KK від 07.05.2025 повідомило, що сертифікати з перевезення EUR.1 в кількості 139 штук, в тому числі сертифікат EUR. № PL/MF/AS 0031043 від 14.04.2023, не був виданий та легалізований Податковою Адміністрацією Польщі Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув). У зв`язку з цим, товари/продукція, на які поширюється дія даних сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. У зв`язку з надходженням вказаної відповіді, митним органом встановлено, що зазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товари, що у них зазначені не мають преференційного походження. Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. З диспозиції ст.485 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Місцевий суд обґрунтовано визнав відповідь митних органів Республіки Польща такою, яка здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України. Крім того, у зв`язку з вказаними обставинами Волинською митницею було проведено документальну невиїзну перевірку, згідно акту вказаної перевірки від 26.03.2026 № 32/26/7.3-19/17 /44549924. встановлено порушення вимог ст.49, ч.1 ст.51, п.2 ч.2 ст.52, ч.4 ст.58, ч.ч.1, 8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279, п.п.1, 4 ч.1 ст.266, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України МК України, що призвело до недоборів до Державного бюджету України митних платежів, зокрема за аналізованою в цій справі митною декларацією всього 141375,42 грн, у тому числі: мито 117 812,85 грн, ПДВ 23 562,57 грн. На підставі доказів того, що переміщення в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» і випуск у вільний обіг товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0031043 від 14.04.2023, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а тому в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як вбачається з матеріалів митної справи, постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області від 02.02.2026 кримінальне провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 закрите в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали справи про порушення митних правил повернуто Любомльському районному суду Волинської області. Так, листом № 2/23.2/3.1/14/1129-26 від 25.02.2026 ТУ БЕБ у Волинській області повідомило, що у кримінальному провадженні № 72023020000000013 від 24.02.2023 в частині за ознаками ч.1 ст.212 КК України (обставини вчинення якого раніше досліджувались у кримінальному провадженні №42024030000000033 від 30.05.2024) факти декларування товарів (транспортних засобів), про які йдеться у судовій справі №163/2304/25 за протоколом № 0358/UA205000/2025, не є предметом досудового розслідування та не стосується даного кримінального провадження. Крім того, факт несплати митних платежів за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відповідно до ст.212 КК України у даному випадку не може розглядатись як кримінальний злочин, у зв`язку із тим, що кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків може настати при несплаті суми податків, яка перевищує у 2023 році 4026000,00 грн. Разом з тим, вказана постанова детектива немає ніякого преюдиційного значення у даній справі, оскільки за протоколом про порушення митних правил ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару, які не були видані та легалізовані зазначеною у них Податковою Адміністрацією Польщі - Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув) та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в зазначених митних деклараціях типу ІМ40ДЕ. Отже, митним органом ОСОБА_1 не ставиться в провину підроблення сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суддя обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив їй стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов