Постанова 4802 № 163/617/26

Справа № 163/617/26 Провадження №33/802/460/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., з участю представника митниці Кунєвої З.Ю., захисника Немченко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ПАКУР ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44574898), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 383 161 (триста вісімдесят три тисячі сто шістдесят одну) гривню 92 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона як директор ТОВ «ПАКУР ТРАНС», під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, марки Porsche...», вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 383 161,92 гривень шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AV 00070263, який не був виданий Митним управлінням у Любліні та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації типу ІМ40ДЕ №24UA205140042136U8, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України. Не погодившись із таким судовим рішенням адвокат Кінах Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом не встановлено наявності умислу в діях ОСОБА_1 , справу розглянуто формально, не з`ясовано усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідь уповноважених митних органів Республіки Польща не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , та здійснений її переклад з польської на українську мову неналежним чином завірений, що ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 . Захисник вказує, що декларант під час митного оформлення товарів надав достатній обсяг документів на підтвердження походження товарів із країн ЄС, тому до товарів ввезених на адресу ТОВ «ПАКУР ТРАНС» правомірно застосовано преференційний митний режим. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилася, хоча повідомлялася належним чином про час і місце розгляду справи, будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавала. Разом з тим, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 526 МК України та участь у судовому засіданні представника ОСОБА_1 адвоката Немченко Л.А., апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, заслухавши представника митниці Кунєву З.Ю., яка апеляційну скаргу заперечила, захисника, яка підтримала подану апеляцію та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Згідно із вимогами ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Положеннями ст. 486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, яка вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при розгляді справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України вказаних вимог закону дотримався. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме: протокол про порушення митних правил №0119/UA205000/2026; митна декларація типу ІМ40ДЕ №24UA205140042136U8; сертифікат з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AV 00070263; відповідь уповноважений орган Республіки Польща надав відповідь від 04.09.2025 № 0601-IGC.4331.26.2025MG; доповідна записка від 07.10.2025 № 15/15-03/11130; службова записка начальника УК та АМП Волинської митниці від 11.03.2026 №15/15-01/3033, з доданою довідкою-розрахунком за митною декларацією ІМ40ДЕ №24UA205140042136U8, якою визначено суму митних платежів, яка підлягає доплаті до Державного бюджету, в розмірі 383 161,92 гривень та іншими наявними в матеріалах справи доказами. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. За змістом ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару. За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості. Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Матеріалами справи стверджується, що на митну територію України в адресу ТОВ «ПАКУР ТРАНС» ввезено товар «Автомобіль легковий, марки Porsche...»; і випущено у вільний обіг, що підтверджується копією приєднаної до протоколу митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA205140042136U8. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 41 МК України). Преференція зі сплати мита за кодом «410» застосовується до товарів, відповідно до «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Так, серед вимог для використання митної преференції згідно п. (а) ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII є те, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, які походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови надання сертифікату з перевезення товару EUR.1. В ході проведення перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів, які поставлені на адресу ТОВ «ПАКУР ТРАНС», зокрема, за вказаною вище митною декларацією типу ІМ40ДЕ №24UA205140042136U8, посадовими особами Волинської митниці отримано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 04.09.2025 № 0601-IGC.4331.26.2025MG про те, що сертифікати з перевезення товару, в тому числі сертифікат EUR.1 №PL/MF/AV 00070263, не є автентичним та не був виданий Митним управлінням у Любліні. Сертифікати були підроблені. З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 07.10.2025 № 15/15-03/11130 констатувала, що указані сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам ст. 16 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а зазначені у сертифікатах транспортні засоби не мають преференційного походження. Управлінню проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «ПАКУР ТРАНС». На переконання апеляційного суду судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги інформацію, надану уповноваженим митним органом Республіки Польща щодо сертифікатів з перевезення товару EUR.1., оскільки надана інформація чітко вказує про не автентичність сертифікатів, які слугували підставою для застосування преференційного режиму. У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом. Враховуючи, що наявними у матеріалах справи доказами та, зокрема, відповіддю уповноваженого митного органу Республіки Польща спростовано видачу Митним управлінням у Любліні вказаного вище сертифіката з перевезення товару EUR.1, а тому отриманої інформації цілком достатньо для висновку про безпідставність заявлення в митнії декларації типу М40ДЕ №24UA205140042136U8преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного зменшення розміру митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України. Разом з тим голослівними є твердження захисника, що висновок суду першої інстанції базується виключно на відповіді митних органів Республіки Польща, оскільки наявні у справі докази узгоджуються між собою, доповнюють одне одного для можливості відтворити обставини вчинення порушення митних правил і загалом оцінюються судом у своїй сукупності. Водночас надана у відповіді уповноваженого митного органу Республіки Польща інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань на необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить. При цьому, вказана відповідь уповноваженого митного органу є інформацією наданою від імені державного органу, який жодним чином не заінтересований в результаті розгляду справи, що додатково свідчить про достовірність та належність такого доказу. Твердження захисника, що митним органом належним чином не доведено обставини підробки сертифіката з перевезення товару EUR.1, є безпідставними, оскільки в межах даної справи підлягає доведенню саме факт заявлення в митній декларації недостовірних відомостей шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які не були видані та легалізовані уповноваженим митним органом Республіки Польща. Проте встановлення обставин підробки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 не є предметом дослідження в межах цієї справи. Покликання, що право на преференцію при ввезенні на митну територію України товару доводиться іншими доданими до митної декларації документами до уваги судом не береться, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства щодо митного оформлення товару, та надання сертифікату з перевезення товару EUR.1 чітко регламентовано вимогами п. (а) ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII де зазначено, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, які походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови надання сертифікату з перевезення товару EUR.1. Обґрунтованого висновку дійшов суд першої інстанції, що саме отримувач товару є особою, яка отримує вигоду від застосування тарифної преференції, а відтак на нього покладається обов`язок діяти добросовісно та з належною обачністю при поданні документів, що підтверджують преференційне походження товару, зокрема перевіряти їх достовірність, оскільки саме він є вигодонабувачем застосування пільгового митного режиму. Твердження апелянта про неналежність перекладу документів у справі до уваги судом також не беруться, оскільки ґрунтуються на власному тлумаченні та інтерпретації захисником поняття щодо оформлення перекладу. Вказаний переклад належним чином оформлений, прошитий, пронумерований та скріплений печаткою, а тому в суду не виникає сумнівів щодо неналежності таких документів як доказів у справі. Таким чином апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. А тому, беручи до уваги встановлені вище обставини справи та враховуючи норми митного законодавства, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін. Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кінах Яни Валеріївни залишити без задоволення. Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук