Постанова Волинський апеляційний суд № 163/181/26

Справа № 163/181/26 Провадження №33/802/628/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Кінах Я.В. та представника митниці Крижановської О.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 174 930 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 19 копійок. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона як директор ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924), під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, б/в, марки «BMW», модель «730D XDRIVE», календарний та модельний рік виготовлення 2022, кузов № НОМЕР_1 » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140048750U6 від 20.06.2023 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 174 930,19 грн шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0007254 від 06.06.2023, який не був виданий та легалізований зазначеною у ньому митницею у Вроцлаві Республіки Польща, та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в зазначеній митній декларації типу ІМ40ДЕ, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою, оскільки митним органом не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Посилається на те, що оформлення та подання документів, що стали підставою для видачі сертифікатів здійснювалось виключно продавцем товару, а тому ОСОБА_1 як директор підприємства-покупця, не є суб`єктом подання таких документів, вона діяла добросовісно та обґрунтовано покладалась на достовірність документів, офіційно наданих європейським контрагентом. Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста про встановлення виду переміщуваного товару, який би підтверджував, що товар підлягає митній преференції. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Кінах Я.В., яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, представника митниці, яка заперечувала апеляційну скаргу і просила постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як правильно встановлено суддею, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924) товару «Автомобіль легковий, б/в, марки «BMW», модель «730D XDRIVE», календарний та модельний рік виготовлення 2022, кузов № НОМЕР_1 » і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу копією митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140048750U6 від 20.06.2023. Так, декларування товару здійснювала ОСОБА_2 , яка на дату декларування була керівником фірми отримувача товару ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП», що підтверджується витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок». Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR. №PL/MH/AV 0007254 від 06.06.2023, у якому органом його видачі зазначено митницю у Вроцлаві Республіки Польща. Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються. Згідно відповіді на запит Держмитслужби, Регіональне управління податкової адміністрації у Вроцлаві Республіки Польща листом №0201-ІGC.4331.12-86.2025 від 19.08.2025 повідомило, що процедура перевірки запитуваних українською стороною сертифікатів з перевезення EUR.1 в кількості 75 штук, в тому числі сертифіката №PL/MH/AV 0007254 від 06.06.2023, дала негативний результат. Зазначені сертифікати не внесені до реєстру EKS. Відбиток штампу у графі 11 не відповідає зразкам штампів посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати на митниці у Вроцлаві. У зв`язку з надходженням вказаної відповіді, митним органом встановлено, що зазначений в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0007254 від 06.06.2023 товар не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. З диспозиції ст.485 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8 передбачено, що судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Суддя підставно визнав відповідь митних органів Республіки Польща такою, яка здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України. Крім того, у зв`язку з вказаними обставинами Волинською митницею було проведено документальну невиїзну перевірку, згідно акту вказаної перевірки від 26.03.2026 № 32/26/7.3-19/17 /44549924. встановлено порушення вимог ст.49, ч.1 ст.51, п.2 ч.2 ст.52, ч.4 ст.58, ч.ч.1, 8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279, п.п.1, 4 ч.1 ст.266, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України МК України, що призвело до недоборів до Державного бюджету України митних платежів, зокрема за аналізованою в цій справі митною декларацією всього 174 930,19 грн, у тому числі: ввізне мито 145 775,16 грн, ПДВ 29 155,03 грн. На підставі доказів того, що переміщення в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» і випуск у вільний обіг товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410, суддя прийшов до вмотивованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суддя обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив їй стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов