Постанова Миколаївський апеляційний суд № 369/15262/24

Справа № 369/15262/24 Головуюча у 1-й інстанції Полішко В. В. Провадження № 22з/812/73/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А Іменем України 23 червня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої: Ямкової О. О., суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка подана від її імені представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення в апеляційному провадженні, відкритому за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Полішко В. В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів, В С Т А Н О В И Л А: Рішенням Вітовського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2026 року, описку в якому усунуто за ухвалою того ж суду від 24 квітня 2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено, ухвалено про стягнення на її користь з ОСОБА_3 безпідставно набутих коштів у сумі 10 000 доларів США. Розподілені судові витрати. Додатковим рішенням Вітовського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2025 року ухвалено про розподіл судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за вчинення процесуальних дій. У стягненні додаткових витрат на правничу допомогу відмовлено. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2026 року змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. 13 червня 2026 року позивачкою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у зв`язку з понесеними нею витратами на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000 грн, про які заявлено позивачкою у поданому відзиві на апеляційну скаргу, та на її обґрунтування подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення апеляційним судом постанови. 17 червня 2026 року відповідачкою ОСОБА_3 , яка діє через свого представника ОСОБА_4 , направлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтоване невідповідністю суми витрат обсягу виконаних адвокатом робіт, оскільки фактично її надання зведене до написання відзиву на апеляційну скаргу та участі у судовому засіданні, з огляду на завищення суми таких витрат з розгляду не складної категорії справ. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 червня 2026 року справу з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду без повідомлення учасників справи відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити частково із наступних підстав. Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати. За частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, та до таких витрат, зокрема належать, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України). За змістом частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до пунктів 1 і 3 частини 2 та частини 8 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, а у випадку їх повного задоволення лише на відповідача. Сам розмір витрат, які сторонам сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). З матеріалів справи вбачається, що позивачкою при подачи відзиву на апеляційну скаргу відповідно до статті 141 ЦПК України заявлено про стягнення на її користь з відповідачки 7 000 грн витрат на правничу допомогу, що понесені нею у суді апеляційної інстанції. Правова допомога ОСОБА_1 надана адвокатом Глушаницею А. Л. на підставі договору про надання правничої допомоги №18/05/2026 від 18 травня 2026 року та акту наданих послуг №1 від 11 червня 2026 року, зі змісту яких слідує, що правнича допомога складається із послуг з ознайомлення із апеляційною скаргою ОСОБА_3 , складання відзиву на апеляційну скаргу та участі у судовому засіданні фіксованою вартістю, розмір якої становить 7 000 грн ( т. 2 а.с.189, 190). За змістом пункту 3.1. договору визначено, що гонорар у фіксованому розмірі клієнт сплачує протягом 30 робочих днів від дати ухвалення рішення Миколаївським апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги ( т. 2 а.с.189). Таким чином, позивачкою та її представником виконано свій процесуальний обов`язок, за яким ними під час подачи відзиву заявлено про орієнтовний розмір витрат у суді апеляційної інстанції та за частиною 8 статті 141 ЦПК України подані відповідні докази протягом п`яти днів, після ухвалення остаточного рішення у справі. На звернення позивачки щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу відповідачкою подана заява про зменшення їх розміру за частиною 5 статті 137 ЦПК України. Тому, вирішуючи питання про розмір витрат, які понесла позивачка у суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує, як наслідки апеляційного розгляду, за яким скарга відповідачки задоволена частково, наявність заяви відповідачки, поданої відповідно до частини 5 статті 137 ЦПК України, а також критерії, визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України, пов`язані з реальністю адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. За такого, аналізуючи детальний опис дій, які повинен був виконати адвокат на підставі укладеного договору, їх фактичне виконання та понесення на підставі цього витрат, колегія суддів доходить висновку про необхідність їх частково відшкодування за рахунок відповідачки у розмірі 5 000 грн, який відповідає, як пропорційності задоволених вимог за поданою нею скаргою, реальністю понесених позивачкою витрат та розумності їх розміру під час подачи відзиву та участі адвоката у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином подана ОСОБА_1 заява підлягає частковому задоволенню з ухваленням додаткового рішення у справі та стягнення на її користь за рахунок відповідачки 5 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанціі. Керуючись статтями 137, 141, 246, 270, 367, 368 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Заяву ОСОБА_1 , подану від її імені адвокатом Глушаницею Андрієм Леонідовичем, про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати за надану правову допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О.О. Ямкова Судді Т. В. Крамаренко О.В. Локтіонова