Рішення КАС ВС № 990/167/26

РІШЕННЯ Іменем України 17 червня 2026 року м. Київ справа №990/167/26 адміністративне провадження № П/990/167/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Васильєвої І.А. (головуючий суддя), суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., Юрченко В.П., за участю секретаря судового засідання: Лопушенко О.О., учасників справи: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Капши Анни Сергіївни представника третьої особи - не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна школа суддів України. про визнання протиправним та нечинним акта, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 07 травня 2026 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна школа суддів України (далі - третя особа, Національна школа суддів України), в якому позивач просив Суд: 1) визнати акт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним частково, а саме: рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.04.2026 № 40/зп-26 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування знань з історії української державності у межах оголошених рішеннями Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 та № 194/зп-25 конкурсів на зайняття вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді та Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді» в частині - Додаток 1 (Кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, складеного 07 квітня 2026 року кандидатами на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду) - рядок 168 (ОСОБА_1), стовпчик «D» (Бал кандидата), в якому наведено значення « 39» - тобто в частині встановлення (затвердження результату) ОСОБА_1 «балу кандидата» за значенням 39, а не 40 балів; 2) визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо незастосування принципів адміністративної процедури, в силу яких він був юридично зобов`язаний зарахувати як правильну відповідь, надану ОСОБА_1 на запитання «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у "Самостійній Україні»?» і самостійно усунути порушені інтереси зазначеної особи; 3) зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії, повторно розглянути результати тестування знань з історії української державності для кандидатів на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду і за наявності підстав внести зміни в частині, в якій зазначене рішення 08.04.2026 № 40/зп-26 визнається судом нечинним та протиправним; тобто вирішити питання, щодо якого звернувся позивач - про збільшення на 1 бал результату оцінювання за етапом «анонімне тестування з історії української державності», з урахуванням правової оцінки такого питання, наданої судом у рішенні. Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.04.2026 № 40/зп-26 в частині встановлення (затвердження результату) ОСОБА_1 «балу кандидата» за значенням 39, а не 40 балів є неправомірним. Тоді, як під час проведення іспиту (анонімного тестування) з історії української державності (в рамках кваліфікаційного оцінювання, що передує конкурсу на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду) відповідач засобами тестувальної інформаційної системи не вжив вичерпних заходів із забезпечення відповідності всіх тестових завдань вимогам щодо наявності правильної відповіді, яка може бути лише одна; застосував до позивача некоректно сформульоване запитання та визначив помилковою його відповідь, яка насправді є найбільш точною з погляду даних історичної науки. Заявник пояснює, що рішенням Комісії від 09.02.2026 № 11/зп-26 затверджено Перелік питань анонімного тестування з історії української державності з правильними відповідями для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, у складі якого під № 333 сформульовано запитання: «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» і відповідь, яку в силу рішення Комісії, слід вважати правильною - «Створення незалежної української держави» (далі також спірне запитання). Разом з тим, 07.04.2026 відповідно до встановленого Комісією графіку позивач прибув на анонімне тестування і взяв у ньому участь. У переліку відібраних йому індивідуально тестувальною системою питань під № 16 випало спірне запитання. Так, замість надати нібито правильну відповідь, відкинувши очевидні «дистрактори» - неправильні варіанти відповіді, позивач позначив правильною іншу відповідь, зміст якої зводився до того, що відповідною метою було створення автономії у складі царської росії. Як наслідок автоматизований підрахунок балів визначив тестовий результат у 39 балів з 40 можливих, зарахувавши надану позивачем відповідь як таку, що містить помилку. За твердженням позивача, після оскарження дій Комісії, остання не вжила заходів щодо виправлення своєї помилки. Така бездіяльність порушила правомірний інтерес позивача в одержанні максимального балу під час оцінювання і кращого шансу у майбутній конкурсній процедурі, що власне і слугувало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду. У позовній заяві позивач також зауважив, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/516/25 , стороною в якій є Комісія, сформулювала у п. 41 підхід: якщо рішення органу суддівського врядування встановлює правила для всіх учасників процедури, строк його оскарження починається з моменту прийняття такого рішення, а не з моменту, коли воно фактично вплинуло на конкретну особу. В свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює принцип, відповідно до якого оскаржено може бути лише ті акти, які порушують чи порушуватимуть інтереси (права) особи. До безпосереднього проведення анонімного тестування жодне з запитань у затвердженому Переліку неможна було віднести до таких, що зачіпають інтереси позивача. Крім того, за відсутності даних щодо «дистракторів» «правильна» відповідь не може бути цілком зрозумілою. Коли ж такий вплив відбувся, строк позовної давності щодо оскарження переліку, в світлі наведеного підходу у справі № 990/516/25 сплив. На думку заявника, вказаним пояснюється причини не оскарження позивачем рішення Комісії від 09.02.2026 № 11/зп-26, яким затверджено Перелік питань анонімного тестування з історії української державності з правильними відповідями. Однак, позивач також вважає його протиправним в частині затвердження спірного запитання та спірної відповіді. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач надіслав відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 1-7), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості, виходячи з наступного. Так, рішенням Комісії від 01 грудня 2025 року № 207/зп-25 затверджено Програму іспиту (етапу) і таксономічну характеристику анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді в межах конкурсу до Спеціалізованого окружного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25. Програми іспитів (етапів) і таксономічні характеристики анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посаду судді в межах конкурсу до Спеціалізованого окружного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25, та конкурсу до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 194/зп-25, хоча формально затверджені як окремі документи, однак містять ідентичну за змістом інформацію. Для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, Національною школою суддів України 02 лютого 2026 року передано Комісії бази тестових завдань з історії української державності. Вказані бази тестових завдань є ідентичними, з огляду на що Комісія дійшла висновку про необхідність оприлюднити єдиний перелік питань анонімного тестування з історії української державності з правильними відповідями для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, про що 09 лютого 2026 року Комісією було ухвалено рішення № 11/зп-26. Рішення Комісії від 09 лютого 2026 року № 11/зп-26 та Додаток до нього, який містить перелік питань анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених рішеннями Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 та № 194/зп-25» оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії, а отже такі є загальнодоступними. Тобто, за переконанням представника відповідача, Комісією завчасно, в порядку та строки, визначені Законом та Положенням оприлюднено перелік питань тестування з історії української державності та правильні відповіді на такі тестові запитання (ключі), з якими з метою підготовки мали можливість ознайомитися кандидати на посади суддів, зокрема, Спеціалізованого окружного адміністративного суду. При цьому, представник відповідача зауважує, що жодних зауважень чи заяв щодо некоректності питання, що міститься у такому переліку під № 333, а саме: «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» до Комісії у період від опублікування такого переліку, до затвердження рішенням Комісії від 08 квітня 2026 року № 40/зп-26 кодованих та декодованих результатів тестування знань з історії української державності, не надходило. Більш того, представник Комісії також звертає увагу, що ОСОБА_1 було складено тестування знань з історії української державності і у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Основи тестових запитань з історії української державності (з посиланнями на джерела) для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що були опубліковані 12 травня 2025 року відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 (оновлено 22 травня 2025 року), основи тестових запитань з історії української державності (з правильними відповідями) для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що були опубліковані 04 липня 2025 року відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 (оновлено 14 липня 2025 року) містять ідентичне тестове питання під номером 333 питанню, що під таким же номером зазначене в Переліку питань анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених рішеннями Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 та № 194/зп-25 - «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» та ідентичну правильну відповідь «Створення незалежної української держави». Однак, відповідач зауважує, що як під час підготовки до складення тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, так і під час підготовки до аналогічного тестування в межах Конкурсу на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25, позивач до Комісії із заявами про некоректність даного питання, помилковість оприлюдненої правильної відповіді на таке питання, чи будь-якими іншими зауваженнями щодо такого, не звертався. Не надходило таких заяв чи звернень і від інших учасників вищевказаного добору та учасників Конкурсу. Додатково представник відповідача зазначив, що на звернення Комісії листом Національної школи суддів України від 16 квітня 2026 року №11- 01/1045 Комісію повідомлено про коректність відповідного тестового завдання, на підставі чого ОСОБА_1 надано Комісією відповідь листом від 22 квітня 2026 року №21-2392/26 про те, що розробниками тестових завдань з історії української державності підтверджено коректність тестового завдання №

333. Щодо доводів позивача про допущення Комісією протиправної бездіяльності, яка виразилась у формі неприйняття рішення щодо зарахування відповіді, наданої ним на запитання «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» як правильної, представник відповідача зазначив, що зарахування не в автоматичному режимі, зарахування на підставі рішень Комісії чи перегляд рішень про затвердження результатів тестування, ухвалених Комісією у пленарному складі, чинними нормативно-правовими актами не передбачено. Щодо доводів позивача про те, що за відсутності даних щодо дистракторів правильна відповідь на тестове завдання не може бути цілком зрозумілою, представник Комісії зауважив, що жоден нормативно-правовий акт не зобов`язує Комісію опубліковувати невірні варіанти відповідей (дистрактори) ні заздалегідь, ні після складення такого тестування його учасниками. Навпаки, розкриття виключного переліку варіантів відповідей нівелювало б саму суть тестування як інструменту перевірки реальних знань та аналітичного мислення кандидатів на посади суддів. Відповідач додає, що інші доводи, викладені в позовній заяві, зводяться до полеміки відповідності опису у першоджерелах та публіцистських творах певних історичних подій, та коректності у зв`язку з цим формулювання запитання, що міститься у переліку питань анонімного тестування з історії української державності «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» та правильної відповіді «Створення незалежної української держави». Представник Комісії додатково зауважив, що ВККС не є розробником тестових завдань з історії української державності та не володіє інформацією про процедуру їх розроблення, не наділена повноваженнями перевірки таких тестових завдань, зокрема, на відсутність багатозначності їх трактування, коректності, тощо. Не наділена Комісія і повноваженнями щодо надання оцінки твердженням позивача щодо певних історичних подій. Крім того, за переконанням відповідача, твердження позивача про порушення Комісією закріплених у Законі України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (зі змінами) принципів добросовісності, розсудливості та презумпції правомірності дій особи є безпідставним, оскільки саме задоволення вимоги позивача щодо зарахування його відповіді (помилкової) як правильної призведе до грубого порушення принципу рівності та недискримінації інших учасників такого тестування. Варіювання правильності відповідей під суб`єктивне бачення окремих кандидатів після затвердження результатів такого тестування очевидно поставить під сумнів легітимність усього Конкурсу. Додає, що дії Комісії щодо затвердження кодованого та декодованого результату тестування знань з історії української державності, складеного 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 як кандидатом на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду в кількості 39 балів, без зарахування одного балу за помилкову відповідь надану ним на одне питання є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання, та будь-які порушення зі сторони відповідача відсутні. У судовому засідання представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відповіді на відзив (т. 2 а.с. 91-99) позивач зазначив, що відзив поданий особою, яка: (1) позбавлена права визнавати позов, нерозривно пов`язаного з правом подавати відзив за частиною четвертою статті 47 КАС; (2) діє на підставі запису в ЄДР, що не є належним документом в розумінні статті 60 КАС. Згідно з таким записом має представницькі повноваження, встановлені для «сторони», але не спеціальні, визначені для «відповідача» згідно з КАС України; (3) представляє суб`єкта владних повноважень в умовах, коли КАС не передбачає для таких суб`єктів інституту обмеженого представництва; (4) діє в спосіб, що суперечить принципу законності для суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 19 Конституції України) та в умовах, які суперечать обов`язкам державного службовця. Поданий нею документ є заявою по суті справи, поданою неналежним суб`єктом. Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Позивач просить Суд врахувати цю обставину при вирішенні справи. Зважаючи на викладене, позивач просить Суд відхилити поданий «Відзив» як такий, що поданий неналежним суб`єктом та, як наслідок, у разі неподання відповідачем іншого, належно оформленого відзиву до кінця доби 27.05.2026 просить застосувати наслідки неподання відзиву суб`єктом владних повноважень, а саме: визнати позов відповідачем на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України. Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної школи суддів України на адресу суду не надходило жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог, що не є перешкодою для розгляду справи по суті. 08.06.2026 на адресу Суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач повідомляє, що ним було направлено запит до Українського інституту національної пам`яті з метою отримання відомостей, які мають значення для вирішення справи, за результатами звернення якого 28.05.2026 позивачем отримано відповідь Українського інституту національної пам`яті № 1745/3.1.-05-26 від 28.05.2026, яку позивач просить врахувати при ухваленні рішення у цій справі (далі - УІНП). Зокрема позивач зазначає, що у відповіді повідомлено про незалучення УІНП до формування, перевірки, рецензування, погодження чи затвердження тестових питань з історії української державності, запроваджених Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та/або Національною школою суддів України». Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, Суд встановив такі обставини. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 оголошено конкурс на зайняття 17 вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді. У грудні 2025 року із заявою про допуск до участі в Конкурсі та проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді звернувся ОСОБА_1 . Рішенням Комісії від 01 грудня 2025 року № 207/зп-25 (т. 2 а.с. 20-22) затверджено: - Програму іспиту (етапу) і таксономічну характеристику анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді в межах конкурсу до Спеціалізованого окружного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 (т. 2 а.с. 23- 38); - Програму іспиту (етапу) і таксономічну характеристику анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді в межах конкурсу до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 194/зп-25. Рішенням Комісії від 05 лютого 2026 року № 1/вс-26 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі 40 кандидатів, зокрема, ОСОБА_1 . Рішенням Комісії від 09 лютого 2026 року № 11/зп-26 (т. 2 а.с. 65-66) вирішено оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії перелік питань анонімного тестування з історії української державності з правильними відповідями (т. 2 зворотній бік а.с.66- зворотній бік а.с. 87) для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, у складі якого під № 333 сформульовано запитання: «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» і відповідь, яку в силу рішення Комісії, слід вважати правильною - «Створення незалежної української держави» (т. 2 а.с. зворотній бік а.с. 76). Рішенням Комісії від 25 лютого 2026 року № 16/зп-26 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, а також визначено таку черговість етапів проведення іспиту: перший - тестування знань з історії української державності; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Спеціалізованого окружного адміністративного суду; четвертий - виконання практичного завдання зі спеціалізації Спеціалізованого окружного адміністративного суду. Рішенням Комісії від 23 березня 2026 року № 30/зп-26, зокрема, призначено тестування знань з історії української державності у межах оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25. Вказаним рішенням, також, визначено / встановлено, що: - результат складання тестування знань з історії української державності особою, яка бере участь одночасно у конкурсах до Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, є результатом цього етапу іспиту в обох конкурсах; - середній допустимий та прохідний бал тестування знань з історії української державності - 75 відсотків максимально можливого бала, або 30 балів; - до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, будуть допущені кандидати на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, які успішно складуть тестування знань з історії української державності. Рішенням Комісії від 08 квітня 2026 року № 40/зп-26 (т. 1 а.с. 18-25), зокрема затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, складеного 07 квітня 2026 року кандидатами на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду та допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей кандидатів на посади суддів, зокрема Спеціалізованого окружного адміністративного суду, які успішно склали тестування знань з історії української державності, у тому числі і ОСОБА_1 : бал кандидата - 39, результат етапу - успішно складено. 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою (вх. № 02-4098/26 від 10 квітня 2026 року), у якій запропонував виправити або вилучити питання(№ 333 з бази тестових запитань та просив зарахувати надану ним відповідь на тестове запитання № 333, як правильну і скорегувати його результат участі в тестуванні (т. 1 а.с. 183-185). На зазначене звернення Комісією 22 квітня 2026 року надано ОСОБА_1 відповідь, у якій повідомлено, що розробниками тестових завдань з історії української державності підтверджено коректність тестового завдання № 333. 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Комісії (вх. № 02-4867/26 від 29 квітня 2026 року), у якій просив визнати, що запитання № 333 має некоректне формулювання і неоднозначну відповідь, визнати надану ним відповідь допустимою та коректною (правомірною), та зарахувати її як правильну; скорегувати результат оцінювання збільшивши його до 40 балів та внести відповідні зміни до рішення Комісії від 08 квітня 2026 року № 40/зп-26 (т. 1 а.с. 187-190). 13 травня 2026 року Комісією надано позивачу відповідь на заяву від 29 квітня 2026 року вх. № 02-4867/26, у якій повідомлено, що перегляд рішень про затвердження тестування, ухвалених Комісією у пленарному складі, чинними нормативно-правовими актами не передбачено. Також, у листі зазначено, що Національною школою суддів України підтверджено коректність тестового завдання №

333. Вважаючи рішення Комісії від 08 квітня 2026 року № 40/зп-26 протиправним в частині виставлення ОСОБА_1 39 балів за результатами складання іспиту з історії української державності, а також вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не коригування такого результату до 40 балів, позивач звернувся до суду з даним позовом. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пунктів 6, 7 та 10 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) Комісія затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді, проводить кваліфікаційне оцінювання, здійснює інші повноваження, визначені законом. Частиною першою статті 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Комісією, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, вищого спеціалізованого суду. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 85 Закону, складання кваліфікаційного іспиту є одним із етапів кваліфікаційного оцінювання. Частиною другою статті 85 Закону визначено, що кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться, зокрема, щодо історії української державності. Частинами першою - третьою статті 74 Закону встановлено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону, Комісія не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті. Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону, кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він, зокрема, успішно пройшов тестування щодо історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо історії української державності, встановленого Комісією. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення). Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Положення метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації. Пунктом 1.6 розділу 1 Положення визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Одним із засобів проведення іспиту є, складання анонімного тестування, що визначає рівень знань з історії української державності (пункт 1.8 розділу 1 Положення) Пунктом 1.9 розділу 1 Положення передбачено, що черговість етапів складання іспиту визначається рішенням Комісії. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді вищого спеціалізованого суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Згідно з пунктами 2.2, 2.4 розділу 2 Положення зміст тестувань і практичних завдань визначається програмою іспиту. Проекти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту. Згідно пункту 2.6 розділу 2 Положення форма тестового завдання - закрите завдання, що складається з основи (текст запитання) та чотирьох варіантів відповідей, серед яких лише один є правильним (ключ), а три є неправильними (дистрактори). Відповідно до частини другої статті 104 Закону, Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Приписами пункту 8 частини першої статті 105 Закону визначено, що Національна школа суддів України здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Пунктом 2.12 розділу 2 Положення визначено, що Національна школа суддів України передає Комісії сформовану базу завдань іспиту у форматі, запропонованому Комісією. Відповідно до пунктів 2.16 та 2.17 розділу 2 Положення база завдань іспиту завантажується до інформаційної системи, що використовується Комісією для цілей проведення іспиту. Вибір завдань для складання іспиту (етапу) здійснюється в інформаційній системі, що використовується Комісією для цілей іспиту, за принципом випадковості. Згідно пункту 2.20 розділу 2 Положення у межах науково-методичного забезпечення діяльності Комісії щодо організаційної підготовки до проведення іспиту Національна школа суддів України зобов`язана: 2.20.1. Розробляти проекти програм етапів іспиту та контролювати актуальність їх стану. 2.20.2. Розробляти проекти таксономічних характеристик. 2.20.3. Розробляти завдання іспиту, формувати бази завдань іспиту, контролювати актуальність їх стану та забезпечувати їх конфіденційність. 2.20.4. Забезпечувати актуальність завдань іспиту шляхом їх оновлення та конфіденційність на етапі їх розроблення. 2.20.5. Вести облік авторів, рецензентів і редакторів завдань іспиту. 2.20.6. Інформувати Комісію та інших суб`єктів, що здійснюють процедури добору на посаду судді місцевого суду, конкурсу на зайняття вакантної посади судді, кваліфікаційного оцінювання, про авторів, рецензентів і редакторів завдань іспиту. 2.20.7. Не пізніше трьох робочих днів з дня втрати актуальності програми або завдання іспиту повідомити про це Комісію. 2.20.8. Не пізніше двадцяти робочих днів з дня втрати актуальності програми або завдання іспиту надати Комісії пропозиції щодо внесення відповідних змін до програми або бази завдань іспиту (заміна необхідної кількості завдань). Згідно з підпунктом 4.7.1 пункту 4.7 розділу 4 Положення кількість запитань у тестуванні з історії української державності -

40. Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав тестування з історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала такого тестування. Підпунктом 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення передбачено, що учасник визнається таким, що не склав етапу іспиту, у разі, зокрема, набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування з історії української державності. Згідно підпункту 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). Пунктом 1.15 розділу 1 Положення встановлено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Таким чином, проаналізувавши вказані положення нормативно-правового акту, Суд зазначає, що саме на Національну школу суддів України покладено обов`язок розроблення завдання іспиту, формувати бази завдань іспиту, а також контроль актуальності їх стану, тоді як Комісія затверджує програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту. Тобто, Комісія не є розробником тестових завдань з історії української державності та не володіє інформацією про процедуру їх розроблення, не наділена повноваженнями перевірки таких тестових завдань, зокрема, на відсутність багатозначності їх трактування, коректності, тощо. Не наділена Комісія і повноваженнями щодо надання оцінки твердженням позивача щодо певних історичних подій. Як встановлено Судом та не заперечується сторонами, для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, Національною школою суддів України 02 лютого 2026 року передано Комісії бази тестових завдань з історії української державності (т. 1 а.с. 205). Разом з тим, ознайомлюючись з матеріалами справи, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів визнання протиправними дій Національної школи суддів України щодо некоректності розроблення завдання іспиту, а також формування бази завдань іспиту, в частині тестування з історії української державності відносно некоректності відповіді на питання №

333. Відсутні також і докази оскарження позивачем в судовому порядку рішення Комісії від 09 лютого 2026 року № 11/зп-26, яким затверджено Перелік питань анонімного тестування з історії української державності з правильними відповідями для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів, зокрема Спеціалізованого окружного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених 29 жовтня 2025 року, в частині правильної відповіді на питання № 333, а саме: на питання «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» в силу рішення Комісії, вказано відповідь- «Створення незалежної української держави», а також відсутні докази визнання його протиправним та скасування. Посилання позивача у позовній заяві на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/516/25, як на підставу не оскарження ним рішення Комісії від 09 лютого 2026 року № 11/зп-26 у відповідній частині, Суд вважає такими, що не можуть свідчити про протиправність такого рішення Комісії від 09 лютого 2026 року № 11/зп-26. Більш того, матеріали справи не містять жодних доказів звернення до Комісії та/або до Національної школи суддів України до початку проведення іспиту та затвердження результатів його проведення із зауваженнями чи заявами щодо некоректності відповіді на питання, що міститься у такому переліку під №

333. Суд також звертає увагу, що вже після складання позивачем іспиту та звертання із заявою до Комісії, листом Національної школи суддів України від 16 квітня 2026 року №11-01/1045 (т. 1 а.с. 220) повідомлено про коректність відповідного тестового завдання, на підставі чого ОСОБА_1 . Комісією надано відповідь листом від 22 квітня 2026 року №21-2392/26 про те, що розробниками тестових завдань з історії української державності підтверджено коректність тестового завдання №

333. При цьому, Судом також враховується, що ОСОБА_1 було складено тестування знань з історії української державності і у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Слід звернути увагу, що основи тестових запитань з історії української державності (з посиланнями на джерела) для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що були опубліковані 12 травня 2025 року відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 (оновлено 22 травня 2025 року), а також основи тестових запитань з історії української державності (з правильними відповідями) для проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що були опубліковані 04 липня 2025 року відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 (оновлено 14 липня 2025 року) містять ідентичне тестове питання під номером 333 питанню, що під таким же номером зазначене в Переліку питань анонімного тестування з історії української державності для проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду в межах конкурсів, оголошених рішеннями Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 та № 194/зп-25 - «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» та ідентичну правильну відповідь «Створення незалежної української держави». Вказані обставини позивачем не заперечуються та не спростовуються, однак як під час підготовки до складення тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, так і під час підготовки до аналогічного тестування в межах Конкурсу на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду, оголошеного рішенням Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25, позивач до Комісії із заявами про некоректність даного питання, помилковість оприлюдненої правильної відповіді на таке питання, чи будь-якими іншими зауваженнями щодо такого, не звертався. Відсутні також і докази звернення інших учасників вищевказаного добору та учасників Конкурсу із заявами чи скаргами відносно некоректності тестового питання з історії української державності під номером

333. Отже, вказані обставини не можуть свідчити про некоректність розробленого Національною школою суддів України, затвердженого та оприлюдненого Комісією питання № 333 з історії української державності та правильної відповіді на нього, як наслідок не можуть свідчити про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не зарахування ОСОБА_1 відповідного балу за вказане завдання та визначення позивачу 40 балів замість

39. Мж тим, предметом оскарження у даній справі є рішення Комісії від 08 квітня 2026 року № 40/зп-26, в частині затвердження кодованого та декодованого результату етапу кваліфікаційного іспиту - тестування знань з історії української державності у межах Конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, що стосується ОСОБА_1 із значенням 39 балів. Однак, вказане рішення також не свідчить про порушення прав позивача, з огляду на те, що по-перше, таким рішення затверджено, у тому числі і бал ОСОБА_1 за результатами проведеного іспиту з історії української державності, який становить 39 балів із 40 можливих. По-друге, вказаним рішенням допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, 194 кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та/або Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, які успішно склали тестування знань з історії української державності, у тому числі допущено і ОСОБА_1 . Тобто, Суд зазначає, що ОСОБА_1 успішно склав іспит (перший етап) з історії української державності, за результатами якого отримав 39 балів із 40 можливих, як наслідок був допущений Комісією до наступного другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, з огляду на що таке рішення не є протиправним. Щодо доводів позивача про допущення Комісією протиправної бездіяльності, яка виразилась у формі неприйняття рішення щодо зарахування відповіді, наданої ним на запитання «Яка основна мета Революційної Української партії, визначена у «Самостійній Україні»?» як правильної, Суд зазначає, що зарахування не в автоматичному режимі, а зарахування на підставі рішень Комісії чи перегляд рішень про затвердження результатів тестування, ухвалених Комісією у пленарному складі, не передбачено чинними нормативно-правовими актами. При цьому, наслідки такого зарахування можуть призвести до порушення принципу змагальності учасників конкурсу, як наслідок порушити права інших конкурсантів. Щодо доводів позивача про те, що за відсутності даних щодо дистракторів правильна відповідь на тестове завдання не може бути цілком зрозумілою, Суд зауважує, що жоден нормативно-правовий акт не зобов`язує Комісію опубліковувати невірні варіанти відповідей (дистрактори) ні заздалегідь, ні після складення такого тестування його учасниками. Навпаки, розкриття виключного переліку варіантів відповідей нівелювало б саму суть тестування як інструменту перевірки реальних знань та аналітичного мислення кандидатів на посади суддів. Колегія суддів також вважає безпідставними доводи позивача про порушення Комісією закріплених у Законі України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (зі змінами) принципів добросовісності, розсудливості та презумпції правомірності дій особи, з огляду на те, що як вже було зазначено вище тестування здійснюється за допомогою інформаційної системи, що повністю виключає упередженість Комісії у даному випадку, як наслідок відповідач діяв добросовісно для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання, визначеної Законом. Суд звертає увагу, що задоволення позовних вимог позивача щодо зарахування його відповіді (помилкової) як правильної, призвело б до грубого порушення принципу рівності та дискримінації інших учасників такого тестування, оскільки прийняття правильної відповіді під суб`єктивне бачення окремих кандидатів після затвердження результатів такого тестування очевидно призведе та поставить під сумнів легітимність усього Конкурсу, як наслідок нівелює його. Відносно доводів скаржника щодо відсутності повноважень у представника відповідача на подання відзиву, з огляду на обмеження її процесуальних прав визнанням позову, повної або часткової відмови від позову, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі обмеження зафіксовані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які в установленому законом порядку нечинними або протиправними не визначались. Разом з тим, відповідно до листа Українського інституту національної пам`яті від 28.05.2026 року, який наданий на запит ОСОБА_1 , інститут не має правових підстав формувати адміністративний висновок, який би мав наслідком зміну результатів тестування або був обов`язковим для застосування під час оцінювання. У контексті оцінки інших доводів позивача, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується висновками Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58), відповідно до яких принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід до оцінки інших доводів та аргументів позивача, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку. Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. На підставі викладеного, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача та про правомірність рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.04.2026 № 40/зп-26 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування знань з історії української державності у межах оголошених рішеннями Комісії від 29 жовтня 2025 року № 193/зп-25 та № 194/зп-25 конкурсів на зайняття вакантних посад суддів у Спеціалізованому окружному адміністративному суді та Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді» в частині - Додаток 1 (Кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, складеного 07 квітня 2026 року кандидатами на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду) - рядок 168 (ОСОБА_1), стовпчик «D» (Бал кандидата), в якому наведено значення « 39» - тобто в частині встановлення (затвердження результату) ОСОБА_1 «балу кандидата» за значенням 39, а не 40 балів та, як наслідок, таке рішення не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Керуючись статтями 245, 246, 255, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд В И Р І Ш И В: У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна школа суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.04.2026 № 40/зп-26 в частині, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. Рішення у повному обсязі складено 18.06.2026 року. Головуючий суддя І.А. Васильєва Cудді Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В, Хохуляк В.П. Юрченко