Рішення КАС ВС № 990/512/25

РІШЕННЯ Іменем України 14 травня 2026 року м. Київ справа № 990/512/25 адміністративне провадження № П/990/512/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Головуючої судді Коваленко Н.В., суддів: Стародуба О.П., Єзерова А.А., Чиркіна С.М., Кравчука В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та внесення змін у додаток до рішення, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також ВККС України, Комісія, відповідач), у якому просить: - визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії України суддів щодо не допуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, по якому в третьому етапі кваліфікаційного іспиту позивачкою набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини 5 статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, по якому в третьому етапі кваліфікаційного іспиту позивачкою набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини 5 статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до пункту З рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 173/зп-25 від 19 вересня 2025 року шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 ; - внести зміни до додатку 4 пункту 3 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 173/зп-25 від 19 вересня 2025 року шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 . - зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України визначити та оприлюднити на офіційному веб сайті Комісії графік для виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 . Доводи позивачки

2. ОСОБА_1 вказує, що брала участь у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 (далі - також добір).

3. Зазначає, що рішенням ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 (пункт 2) затверджені кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного у період з 09 по 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, призначеного рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (далі - також кваліфікаційний іспит).

4. Пунктом 3 вказаного рішення ВККС України допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації, зокрема, місцевого загального суду 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4).

5. Ознайомившись із зазначеним рішенням відповідача та додатками до нього, позивачка виявила, що відсутня серед переліку кандидатів, допущених до наступного етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, хоча набрала 34,08 бала, який перевищує встановлений рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, і, на її думку, свідчить про успішне складення нею тестування когнітивних здібностей.

6. На думку позивачки, пункт 3 рішення ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 суперечить вимогам частини шостої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який має вищу юридичну силу, а тому порушує її права як кандидата на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей і набрала прохідний бал.

7. Позовна заява містить доводи й про те, що закон не передбачає наявності у Комісії повноважень встановлювати вищий прохідний бал за тестування когнітивних здібностей, з огляду на що ОСОБА_1 наголошує на протиправності дій відповідача стосовно її недопуску до наступного етапу кваліфікаційного іспиту у зв`язку з не набранням нею прохідного бала, який, внаслідок перевищення ВККС України закріплених за цим органом повноважень, виявився фактично вищим ніж це визначено законом.

8. Такі дії відповідача, за доводами позову, суперечать нормам частини другої статті 19 Конституції України, а отже є протиправними й зумовлюють незаконне припинення участі позивачки у доборі, що в широкому розумінні має тлумачитись як рішення про відмову ОСОБА_1 в допуску до професії судді, яке обмежує можливості кар`єрного зростання, зачіпає її професійну репутацію як правника, та є втручанням у її право на повагу до приватного життя, що є предметом судового контролю.

9. Окрему увагу позивачка звертає на процедурні порушення ВККС України, допущені, на її думку, під час ухвалення відповідачем рішень про допуск кандидатів на посаду судді місцевого суду до наступного четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.

10. Повторюючи доводи про те, що до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту мали б бути допущені всі кандидати, які набрали бал не нижче 55% від максимально можливого, тобто 33 бали і вище, що прямо передбачено пунктом 3 частини п`ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивачка наголошує, що результати одного іспиту були «розкладені» по різних спеціалізаціях і це призвело до порушення правил тестування та їх зміни під час його проведення, вимог закону та задекларованого у статті 24 Конституції України принципу рівності, оскільки учасники добору з однаковим результатом отримали різний статус, зокрема, були допущенні до наступного етапу за однією або декількома спеціалізацій та, відповідно, не були допущені за іншою (іншими) спеціалізаціями, які вони обрали.

11. Вказані дії відповідача, як вважає позивачка, засвідчують, що критерієм допуску до четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання, було не кількість набраних балів, а обрана кандидатами спеціалізація, що прямо суперечать вимогам пункту 1.6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, яким передбачено забезпечення рівності умов для всіх учасників.

12. Ці обставини позивачка розцінює як дискримінацію за ознакою вибору спеціалізації та доказ невідповідності дій Комісії таким критеріям як пропорційність і обґрунтованість, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та меті кваліфікаційного оцінювання, оскільки це протиправно обмежує права ОСОБА_1 , яка успішно склала тестування когнітивних здібностей шляхом набрання середнього допустимого бала, встановленого самою ж ВККС України у її рішенні.

13. У якості ще одного доводу про допущення відповідачем порушення процедури проведення такого етапу кваліфікаційного іспиту як тестування когнітивних здібностей, позивачка зазначає, що ані вона, ані інші учасники добору не були обізнані з даними стосовно програмного забезпечення другого етапу тестування і така інформація до їх відома не доводилась. Вказує, що інформація про програмне забезпечення, яке буде використовуватись для тестування когнітивних здібностей, не була оприлюднена Комісією, зокрема, у рішенні про призначення такого етапу кваліфікаційного іспиту від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 та додатку 2 до нього .

14. Відсутність зазначеної інформації і не доведення її до відома учасників добру, на думку позивачки, порушує принципи прозорості та об`єктивності при складанні кваліфікаційного іспиту тестування щодо когнітивних здібностей, яке, до того ж, за доводами ОСОБА_1 , розпочалося всього за тринадцять днів після публікації рішення Комісії про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту та додатків до нього, який визначав особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів.

15. Порушення принципів передбачуваності та рівності умов для всіх кандидатів позивачка вбачає і в тому, що дев`ять нових прикладів завдань з тестування когнітивних здібностей буди опубліковані на вебсайті ВККС України лише за три календарні дні до проведення тестування, у зв`язку з чим кандидати, які складали тестування за алфавітним порядком в різні дати опинились в нерівних умовах підготовки.

16. Зазначене, як вважає позивачка, позбавило можливості учасників завчасно ознайомитись з «реальною» методикою проведення тестування когнітивних здібностей, особливо враховуючи, що вона (методика), на думку ОСОБА_1 , суттєво відрізнялася від тієї, яка була вказана у додатку 3 до рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 «Довідкова інформація про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду». Це, на переконання заявниці, створило ризик непрозорості процедури суддівської кар`єри, оскільки кандидати не могли заздалегідь оцінити реальний рівень складності тесту та належним чином до нього підготуватися.

17. Наостанок позивачка вказує, що на теперішній час вона позбавлена можливості перевірити, чи мали місце випадки, коли система випадково розподілила, наприклад, більше складних завдань одним учасникам, а іншим - простих. Доводи інших учасників справи та позиція позивачки щодо них

18. ВККС України доводи та вимоги позову заперечує й у відзиві зазначає, що встановлюючи прохідний бал тестування когнітивних здібностей, Комісія керувалась статтею 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням двох критеріїв, а саме: - відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту; - співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошений добір.

19. Застосовуючи вказані положення закону та передбачені ним критерії, Комісія визначила прохідні бали кожного наступного етапу іспиту з урахуванням кількості учасників, яка є вчетверо (перший етап), втроє (другий етап) і вдвоє (третій етап) більшою від прогнозованої кількості вакантних посад.

20. Відповідач підкреслює, що такі умови проведення добору та алгоритм визначення прохідного бала кожного з етапів іспиту були заздалегідь відомі позивачці, яка, будучи ознайомленою з ними, добровільно виявила бажання приймати участь в такій процедурі суддівської кар`єри і відповідно до затверджених графіків щоразу з`являлась для складання тестувань, усвідомлюючи та приймаючи встановлений Комісією порядок їх проведення, у тому числі в частині визначення прохідного бала кожного з етапів іспиту.

21. З цих підстав Комісія просить суд відхилити доводи позивачки про порушення відповідачем вимог частини шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і наголошує на помилковому їх розумінні заявницею.

22. Норми вказаної статті, за позицією ВККС України, не скасовує обов`язку цього органу визначити прохідний бал для всіх складових кваліфікаційного іспиту, у тому числі, для тестування когнітивних здібностей, щодо яких Комісія має дискреційні повноваження встановлювати інший, відмінний від 75 відсотків, поріг такого бала.

23. Комісія зауважує, що у спірних правовідносинах позивачка за результатом складання нею тестування когнітивних здібностей набрала середній допустимий бал, встановлений відповідним рішенням ВККС України, тобто більше 33 балів, проте не набрала прохідний бал, встановлений відповідачем з урахуванням кількості учасників добору для кожного з етапів кваліфікаційного іспиту, та відповідно не була допущена до наступного його етапу (виконання практичного завдання).

24. У такому випадку, як вважає Комісія, йдеться лише про недопуск позивачки до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, що не може трактуватись як рішення про відмову в допуску до професії судді, оскільки допуск до наступного етапу кваліфікаційного іспиту не має наслідком призначення на посаду судді.

25. Реагуючи на доводи позивачки стосовно порушення відповідачем процедури проведення тестування когнітивних здібностей, Комісія акцентує увагу на відсутності у неї закріпленого у законодавстві обов`язку повідомляти кандидатів про вид, тип, або інші технічні характеристики програмного забезпечення, яке використовуватиметься для проведення зазначеного тестування, позаяк програмне забезпечення є лише технічним інструментом для реалізації тестування, а не його змістовною частиною. Відсутність вказаного повідомлення, згідно з наведеними у відзиві аргументами, не свідчить про порушення принципів передбачуваності чи рівності умов для всіх учасників добору, які були однаковими, а технічні параметри системи не впливали на зміст або результати іспиту.

26. Окрім цього, ВККС України підкреслює, що визначення розробника бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту, розроблення таких завдань, перевірка, тестування (дослідження) та випробування системи тестування здійснено відповідно до закону та договору, укладеного Комісією з переможцем аукціону (відкритих торгів), й недоліків у роботі системи не виявлено.

27. Окрему увагу ВККС України звертає на те, що позивачка не оскаржує самого балу, отриманого за результатом складеного нею тестування, й фактично висловлює незгоду з встановленим Комісією прохідним балом з урахуванням кількості прогнозованих посад суддів у місцевих судах, який, на думку відповідача, відповідає закону, а рішення щодо порядку визначення та встановлення такого бала належним чином затверджені та оприлюднені до початку кожного з етапів кваліфікаційного іспиту, з якими ОСОБА_1 була завчасно ознайомлена та які нею або іншими учасниками добору не оскаржувались.

28. Не вважає обґрунтованими Комісія й покликання позивачки на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, оскільки постанови, в яких вони викладені, наразі оскаржуються в апеляційному порідку і не є релевантними до спірних у цій справі правовідносин.

29. Щодо тверджень ОСОБА_1 про порушення Комісією принципу передбачуваності та рівності у зв`язку з публікацією на офіційному вебсайті цього органу дев`ятьох додаткових (нових) прикладів завдань з тестування когнітивних здібностей за три дні до початку такого тестування, то у відзиві на позов зазначається, що ці приклади покликані ознайомити кандидатів із форматом, структурою, логікою та видами завдань когнітивного тесту.

30. На переконання Комісії, усі без винятку кандидати мали достатній час і рівні можливості для підготовки до тестування з урахуванням загальних принципів і формату завдань й додаткові приклади не змінювали ані формат тесту, ані його змістовну частину чи метрологію оцінювання. Їх публікація, як стверджує відповідач, мала на меті інформаційний та роз`яснювальний характер і не створювала нових вимог або переваг для окремих осіб.

31. У зв`язку з вищенаведеним, ВККС України вважає, що у спірних правовідносинах діяла і приймала усі рішення відповідно до закону й прав позивачки не порушувала, з огляду на що в задоволенні позову належить відмовити.

32. Такі аргументи Комісії позивачка вважає необґрунтованими й у відповіді на відзив продовжує наполягати на тому, що набрала середній прохідний бал, необхідний для допуску її до наступного - четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

33. Позивачка висловлює незгоду з доводами відзиву стосовно того, що вчинені ВККС України у спірних відносинах дії та прийняті нею рішення в частині встановленого прохідного бала відповідають закону, й наполягає на їх невідповідності нормам частин п`ятої, шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

34. Також указує, що організаційно - технічні спроможності Комісії та першочергове завдання, яке стоїть перед відповідачем, у вигляді оперативного заповнення наявних вакантних посад суддів не може порушувати законне право позивачки на допуск до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

35. Позивачка, не заперечуючи своєї добровільної участі у доборі та обізнаності про умови його проведення, водночас, наголошує, що була повідомлена й про умови успішного проходження третього етапу кваліфікаційного іспиту, які передбачали набрання 55 відсотків максимально можливого бала або 33 бали, що відповідає приписам пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» й пункту 6.8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

36. ОСОБА_1 переконана у тому, що відповідач не мав права по завершенню тестування когнітивних здібностей встановлювати прохідний бал з урахуванням кількості посад, на які оголошений добір, й, відповідно, не допускати її до наступного етапу кваліфікаційного іспиту, оскільки це, на думку, позивачки, суперечить закону.

37. Умови допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту позивачка розуміє так, що в разі отримання декількома кандидатами на посаду судді прохідного бала 33, усі вони допускаються до наступного етапу кваліфікаційного іспиту, проте, за доводами ОСОБА_1 , відповідач таких дій не вчинив і не дотримався встановлених ним же умов добору, тобто діяв як всупереч власним рішенням, так і закону.

38. Відзначає позивачка і те, що Комісія, затвердивши прохідний бал тестування когнітивних здібностей на рівні 34,68 бала, у відповідному рішенні або іншим чином не роз`яснила методики його обрахунку і не навела належних пояснень щодо цього у відзиві. При цьому зауважує, що згідно з пунктом 6.8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів прохідний бал дорівнює середньому допустимому, й становить від 33 балів і більше.

39. З огляду на вищевказане, позивачка вважає, що наведені у відзиві Комісії аргументи не спростовують підстав позову та не доводять правомірності прийнятих у спірних відносинах рішень та вчинених відповідачем дій, у зв`язку з чим просить задовольнити позов у повному обсязі. РУХ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

40. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 20 жовтня 2025 року, для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді у складі головуючої судді Коваленко Н.В., суддів: Стародуба О.П., Єзерова А.А., Чиркіна С.М., Кравчука В.М.

41. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. 42. 07 листопада 2025 року до Суду надійшов відзив ВККС України на позовну заяву, а 19 листопада 2025 року - відповідь на відзив і докази його направлення відповідачу. 43. 11 грудня 2025 року Верховний Суд, з метою правильного вирішення спору, наявного у справі, яка розглядається, та для забезпечення повного та усебічного з`ясування обставин цієї справи і ухвалення обґрунтованого рішення, постановив ухвалу про витребування від ВККС України доказів (протоколів, звітів тощо), які підтверджують викладені у відзиві Комісії обставини.

44. Витребувані на підставі вказаної ухвали докази надійшли до Верховного Суду 30 грудня 2025 року.

45. Розгляд справи та ухвалення рішення по суті спору здійснювались Верховним Судом у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

46. На підставі наявних у справі матеріалів, Суд з`ясував, що рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошений добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (пункт 1 резолютивної частини рішення).

47. Згідно з пунктами 2-5 цього ж рішення Комісія вирішила: Визначити, що строк подання документів для участі у доборі на посаду судді місцевого суду - з 01 березня 2025 року до 30 березня 2025 року (включно). Визначити, що форма направлення документів для участі у доборі на посаду судді місцевого суду - електронна (шляхом подання на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). Затвердити текст оголошення про добір кандидатів на посаду судді місцевого суду (додаток 1). Розмістити оголошення про добір кандидатів на посаду судді місцевого суду на офіційному вебсайті Комісії та офіційному вебпорталі судової влади України.

48. Згідно з розміщеними на офіційному вебпорталі ВККС України списком осіб, які звернулися до Комісії для участі в доборі та для переведення до місцевого суду (покликання в мережі Інтернет: https://www.vkksu.gov.ua/sites/default/files/dodatok_do_dz_podani_zayavy_dobir_ta_perevedennya_stanom_na_01.05.2025_0.pdf), а також інформацією щодо допуску осіб, які звернулися до Комісії для участі в доборі та для переведення до місцевого суду (покликання в мережі Інтернет: https://www.vkksu.gov.ua/sites/default/files/rezultaty_dopusku_stanom_na_14.07.2025.pdf),

49. Хабібуліна Оксана Віталіївна звернулася до Комісії для участі в доборі (спеціалізація, з якої кандидат/суддя має намір складати кваліфікаційний іспит - загальна) й була допущена до участі в доборі та складання кваліфікаційного іспиту.

50. Рішенням ВККС України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія вирішила (пункти 1-6 резолютивної частини):

1. Призначити кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначити таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

2. Визначити, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.

3. Визначити прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту, до другого етапу кваліфікаційного іспиту допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

4. Визначити прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту, до третього етапу кваліфікаційного іспиту допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

5. Визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду). У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

6. Визначити прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, всі вони вважаються такими, що склали кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду.

51. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2025 року № 128/зп-25 призначене тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено графік його складання.

52. Рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 липня 2025 року № 136/зп-25 та від 14 липня 2025 року № 1128/дс-25 визначено дати складання тестування знань з історії української державності окремими кандидатами на посаду судді, зокрема й для ОСОБА_1 - 23 липня 2025 року з 13 до 14 години за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, 90.

53. Згідно з графіком 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23 та 24 липня 2025 року Комісією проведено тестування знань з історії української державності - перший етап кваліфікаційного іспиту.

54. Тестування знань з історії української державності призначено для 8432 кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, з яких для складання тестування з`явилися 7939, зокрема, ОСОБА_1 .

55. Кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, складеного 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23 та 24 липня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затверджені рішенням ВККС України від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 (додаток 1).

56. Зокрема, ОСОБА_1 за результатом складання тестування знань з історії української державності набрала 38 балів й була допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду як така, що успішно склала тестування (додаток 2 до рішення ВККС України від 25 липня 2025 року № 142/зп-25).

57. Пунктами 4, 5 резолютивної частини вищезгаданого рішення Комісії призначене тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Визначений графік складання тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації, зокрема, місцевого загального суду (додаток 5), згідно з якого дата та час складання тестування для ОСОБА_1 визначені 25 серпня 2025 року з 14:20 до 15:20 години за адресою: місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, 9.

58. Рішенням ВККС України від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25, зокрема, затверджені кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду, складеного 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25 та 26 серпня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

59. Відповідно до вказаного рішення Комісії ОСОБА_1 за результатами тестування набрала 148,5 балів та була допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей як така, що успішно склала тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду і набрала прохідний бал (додаток 2 до рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25). 60. 27 серпня 2025 року Комісія ухвалила рішення № 162/зп-25, яким, зокрема, вирішила (пункти 1-11):

1. Призначити тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

2. Визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

3. Визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 2).

4. Встановити, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки.

5. Визначити, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин.

6. Визначити, що кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40.

7. Визначити, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

8. Встановити середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

9. Визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

10. Встановити, що індивідуальний код і робоче місце для складання тестування когнітивних здібностей визначаються за принципом випадковості із застосуванням методу сліпого вибору учасником серед надрукованих та розміщених перед ним / нею випадковим чином прихованих варіантів.

11. Визначити, що спостереження заінтересованих осіб за процесом тестування когнітивних здібностей забезпечуватиметься в мережі «Інтернет» у режимі реального часу.

61. Відповідно до затвердженого вищевказаним рішенням Комісії графіка тестування ОСОБА_1 призначена дата складання тестування когнітивних здібностей - 16 вересня 2025 року. Час початку тестування 14:00, час закінчення тестування 15:00. Адреса проведення тестування: місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, 9.

62. Кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затверджені рішенням ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 й відображені у додатку 1 до цього рішення.

63. Так, за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 34,08 бала, однак не набрала прохідний бал, встановлений Комісією з урахування кількості учасників добору, й, відповідно, не була включена до списку кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (додаток 4 до рішення ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25). РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

64. За правилами частин першої, другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

65. Порядок добору на посаду судді місцевого суду визначається статтею 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до частин першої, другої якої добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів. Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

66. За приписами частин першої - шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

67. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України розробила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду (преамбула до вказаного Положення).

68. Згідно з пунктами 1.4, 1.6, підпунктом 1.8.1 пункту 1.8, пунктом 1.15 розділу 1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня. За результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

69. За змістом підпунктів 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1, пунктів 2.4, 2.11, 2.16, 2.17, підпункту 2.18.1 пункту 2.18 розділу 2 цього ж Положення організаційна підготовка до проведення іспиту включає такі заходи: розроблення проєкту програми іспиту (програм етапів іспиту) і таксономічних характеристик тестувань. Затвердження програми іспиту (програм етапів іспиту) і таксономічних характеристик тестувань. Розроблення завдань іспиту. Формування баз завдань іспиту. Проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців. Бази завдань іспиту: база тестових завдань з когнітивних здібностей. База завдань іспиту завантажується до інформаційної системи, що використовується Комісією для цілей проведення іспиту. Вибір завдань для складання іспиту (етапу) здійснюється в інформаційній системі, що використовується Комісією для цілей іспиту, за принципом випадковості. Кількість завдань, що обираються для відповідного етапу іспиту: для складання тестування когнітивних здібностей - 40.

70. Учасник допускається до складання іспиту на підставі рішення Комісії про допуск до складання кваліфікаційного іспиту або про допуск до проходження (призначення) кваліфікаційного оцінювання (пункт 3.1 розділу 3).

71. Перед початком відповідного етапу іспиту уповноважені представники ознайомлюють учасників із загальними правилами складання іспиту. Початок і завершення складання етапу іспиту оголошується. Під час складання тестування учаснику необхідно надати правильні, на його думку, відповіді на запитання. Тестове завдання складається учасником шляхом самостійного заповнення бланку відповідей (пункти 4.10 - 4.12, підпункт 4.14.3 пункту 4.14 розділу 4 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів).

72. Пункти 5.4, 5.6 та підпункт 5.7.1 пункту 5.7 розділу 5 зазначеного Положення передбачають, що методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей визначається окремим рішенням Комісії. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60.

73. Учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування (підпункт 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів). Учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2 підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів)

74. Прохідний бал за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала. Прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Під час добору на посаду судді місцевого суду та конкурсу на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про встановлення вищого прохідного бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір (підпункти 6.8.1-6.8.3 пункту 6.8 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів). ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

75. Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

76. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).

77. Відповідно до частини п`ятої статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

78. Повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України, за нормами частин першої та другої статті 2 якого завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

79. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

80. У спірних правовідносинах ВККС України діяла як суб`єкт владних повноважень у статусі державного колегіального органу суддівського врядування та здійснювала повноваження, закріплені за нею пунктом 2 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме - щодо проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організації прийняття кваліфікаційного іспиту.

81. Охоплені предметом спору в цій справі дії та рішення Комісії є результатом виконання цим органом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а отже підлягають судовому контролю адміністративними судами в порядку, визначеному процесуальним законом.

82. Перевіряючи спірні дії та рішення ВККС України на відповідність критеріям, закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, повно і всебічно на підставі наявних у справі матеріалів з`ясувавши охоплені предметом доказування обставини, а також надаючи оцінку викладеним у заявах по суті аргументам її учасників, виходить з такого.

83. Аналіз наведених у цій постанові джерел права, зокрема, релевантних спірним правовідносинам норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дає Суду підстави для висновку, що вказаний Закон напряму не визначає прохідний бал для успішного проходження тестування щодо когнітивних здібностей, а обов`язок встановити такий бал покладає на Комісію. Більше того, цей Закон у абзаці другому частини шостої його статті 74 імперативно вказує на необхідність враховувати кількість посад, щодо яких оголошено добір, при встановленні прохідного бала.

84. Як убачається з матеріалів справи, добір кандидатів на посаду судді місцевого суду оголошено рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах. Таку кількість прогнозованих вакантних посад суддів визначено з огляду на наявні вакантні посади суддів у місцевих судах, які не припинили роботу та готові до заміщення, посад, які можуть утворитися за результатами конкурсів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та Вищому антикорупційному суді, а також у разі звільнення суддів з посад. Згідно із указаними розрахунками серед 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах: 1400 - у місцевих загальних судах; 200 - у місцевих адміністративних судах; 200 - у місцевих господарських судах.

85. Матеріалами справи також підтверджується, що з метою участі в зазначеному доборі та з наміром бути переведеними до іншого місцевого суду звернулося 9337 осіб.

86. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25, ВККС України призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів в межах добору, установила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі і третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Зокрема, визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

87. При цьому Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме: - відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту; - співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

88. Такі, підтверджені доказами, обставини та наявне у спірних правовідносинах їх правове регулювання засвідчують, що Комісія зобов`язана встановити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, що нею і було зроблено. При цьому, встановлюючи прохідний бал, Комісія не вказала його в остаточному числовому вираженні, а пов`язала прохідний бал з дотриманням двох обов`язкових умов (набрання мінімально допустимого бала та потрапляння за рейтингом до визначеного Комісією числа кандидатів).

89. Колегія суддів зауважує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не зобов`язує ВККС України встановлювати прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, в остаточному числовому вираженні, а навпаки вказує на необхідність встановити такий прохідний бал з урахування кількості посад, щодо яких оголошено добір. Вказане фактично унеможливлює встановлення прохідного балу в остаточному числовому вираженні, оскільки Комісія не може передбачити співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір.

90. У світлі наведеної правової регламентації спірних правовідносин та з`ясованих Судом обставин справи, колегія суддів констатує, що ВККС України виконала наявний у неї обов`язок, оскільки встановила прохідний бал з тестування щодо когнітивних здібностей, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі з урахуванням положень абзацу другого частини шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

91. Зазначене підтверджується і тим, що Комісія рішенням від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначила тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду й цим же рішенням установила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду.

92. Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» оперує двома термінами: «середній допустимий бал» та «прохідний бал», зміст та правове навантаження яких законодавець не ототожнює.

93. З цього приводу, Верховний Суд зауважує, що пункт 3 частини п`ятої статті 74 вказаного Закону, з-поміж іншого, пов`язує складання кваліфікаційного іспиту з успішним проходженням тестування щодо когнітивних здібностей, а саме: набранням кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Комісією. Тобто успішне складання кваліфікаційного іспиту дорівнює набранню кандидатом середнього допустимого бала.

94. Водночас, приписи частини десятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко вказують на те, що складання кваліфікаційного іспиту не означає обов`язкове набрання прохідного бала.

95. Отже й набрання кандидатом середнього допустимого бала свідчить про складання кваліфікаційного іспиту, проте не свідчить про обов`язкове набрання прохідного бала. В той же час саме набрання прохідного бала є умовою для допуску кандидата до наступного етапу та продовження ним участі в доборі.

96. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала, які необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей. Обов`язок встановити вказані бали закон покладає на ВККС України: частина п`ята статті 74 України «Про судоустрій і статус суддів» зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал, а частина шоста цієї ж статті - прохідний бал).

97. Варто уваги й те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не обмежує ВККС України при встановленні середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, проте вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.

98. Поряд із цим Комісія у затвердженому нею ж Положенні про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, зокрема, у пункті 6.8.2 фактично ототожнила прохідний бал, отриманий за результатом проходження тестування когнітивних здібностей, з середнім допустимим балом за таке тестування, що суперечить правовій регламентації спірних правовідносин, наявній в нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

99. Дослідивши зміст зазначеного вище правового регулювання та процедуру, передбачену Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для проведення добору на посаду судді місцевого суду, Суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин пункту 6.8.2 вказаного вище Положення, який ототожнює прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з середнім допустимим балом, з огляду на наступне.

100. У цій постанові Верховний Суд вже наводив висновок про те, що Комісія позбавлена можливості встановити прохідний бал в остаточному числовому вираженні, з огляду на необхідність встановити такий бал з урахування кількості посад, щодо яких оголошено добір. Тобто Комісія не може передбачити співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

101. У той же час, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», зобов`язуючи Комісію встановити середній допустимий бал, жодним чином не пов`язує зазначену категорію з якими - небудь обмеженнями (наприклад, необхідністю врахування кількості посад, щодо яких оголошено добір). Відсутність відповідних обмежень свідчить про те, що середній допустимий бал має бути встановлений в остаточному числовому вираженні.

102. З наведеного констатується, що законодавство України зобов`язує ВККС України встановити середній допустимий бал в остаточному числовому вираженні й при встановленні прохідного бала врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір.

103. Урівняння (ототожнення) понять «середній допустимий бал» та «прохідний бал» фактично нівелюватиме передбачений законом обов`язок Комісії врахувати при встановленні прохідного бала, у тому числі за тестування когнітивних здібностей, кількість посад, щодо яких оголошено добір.

104. У такій ситуації Суд застосовує положення частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

105. Ураховуючи такі приписи процесуального закону і те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає засади організації судової влади, статус суддів, порядок формування та діяльності органів суддівського врядування й має вищу юридичну силу порівняно з відомчими актами Комісії, а також те, що Положення має підзаконний характер і приймається на виконання вказаного Закону, у спірних відносинах належить застосовувати норми Закону, які мають вищу юридичну силу.

106. Сторони не заперечують, і це підтверджується наявними у справі доказами, що за результатом проходження тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 34,08 бала, що вказує на успішне складення нею такого етапу іспиту.

107. Проте, зважаючи на встановлений Комісією у визначеному законом порядку та з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір, прохідний бал за тестування когнітивних здібностей, такий, за результатом складання вказаного тестування, для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, склав 34,68 бала.

108. Тому набрані позивачкою за результатом складання тестування когнітивних здібностей бали не вказують набрання нею саме прохідного бала, з чого констатується правомірність оскаржених у цій справі дій та рішення Комісії щодо недопуску ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).

109. Суд також наголошує, що в рішеннях відповідача від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 визначено прохідний бал, зокрема і для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), який, як уже зазначалося, визначено з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, а також не більше 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.

110. Тобто позивачка ще у травні 2025 року була обізнана з усіма визначеними Комісією умовами добору, в тому числі й про порядок встановленого відповідачем прохідного бала третього етапу кваліфікаційного іспиту, проти яких вона не заперечувала і відповідні рішення ВККС України не оскаржувала, не вбачаючи у цьому порушення своїх прав як учасниці добору.

111. Більше того, таким самим чином Комісія визначила прохідний бал для першого та другого етапів кваліфікаційного іспиту (тестування історії української державності та тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду), які позивачка успішно склала.

112. Колегія суддів враховує, що Комісія застосовувала однаковий підхід розрахунку прохідного бала кандидатів на посаду суддів всіх спеціалізацій та остаточна сума прохідного бала визначалась в залежності від кількості кандидатів, які набрали середній допустимий бал тестування, кількості посад для кожної спеціалізації, щодо яких оголошено добір.

113. Оскільки однією з обов`язкових умов участі в подальших етапах добору на посаду судді закон визначає успішне складання кваліфікаційного іспиту та набрання прохідного бала, то набрання кандидатом бала, який є меншим від прохідного, не відповідає визначеним законом критеріям для потрапляння до наступного етапу добору.

114. З наведених вище підстав Верховний Суд відхиляє доводи позивачки про порушення Комісією її прав як учасниці добору, яка набрала прохідний бал і тому мала б бути допущена до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

115. Виходячи з вищенаведених мотивів, колегія суддів визнає безпідставними й твердження ОСОБА_1 про те, що ВККС України у спірних правовідносинах фактично встановила вищий, ніж передбачено законом, бал за тестування когнітивних здібностей й тим самим перевищила надані їй повноваження.

116. У світлі висновків, які Суд сформулював у цій постанові на підставі фактичних обставин справи та наявного правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи позивачки про те, що Комісія незаконно припинила її участь у доборі і прийняла рішення про відмову ОСОБА_1 в допуску до професії судді, яке обмежує можливості кар`єрного зростання, зачіпає її професійну репутацію як правника, та є втручанням у її право на повагу до приватного життя.

117. З цього приводу Суд відзначає, що право кожного громадянина на доступ до державної служби, у тому числі на участь у доборі на посаду судді, гарантовано статтею 38 Конституції України. Водночас це право не є абсолютним і може бути реалізоване за умови дотримання встановлених законом вимог та процедур, спрямованих на забезпечення професійності, доброчесності й здатності кандидата здійснювати правосуддя.

118. Тому вчинені щодо позивачки дії та прийняті Комісією рішення, які наразі оскаржуються, не є проявом дискримінації чи обмеженням доступу публічної служби судді, а є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання.

119. Реагуючи на викладені у позові мотиви щодо допущення відповідачем процедурних порушень і недотримання ним засад рівності усіх учасників добору з огляду на допуск до четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання за критерієм обраної кандидатами спеціалізації, а не відповідно до кількості отриманих балів, Верховний Суд зазначає таке.

120. Нерівність умов участі в доборі позивачка бачить у тому, що учасники добору які, отримали однаковий результат після складання тестування когнітивних здібностей, отримали різний статус, зокрема, одні з них були допущенні до наступного етапу за однією або декількома спеціалізацій, а інші не були допущені за іншою (іншими) спеціалізаціями, які вони обрали.

121. Проте суд підкреслює, що у спірних правовідносинах Комісія оголосила добір за трьома окремими спеціалізаціями, а саме: для місцевих загальних судів, місцевих адміністративних судів та місцевих господарських судів. Такий поділ безпосередньо обумовлений структурою судової системи України, різною предметною юрисдикцією відповідних судів, а також різною прогнозованою кількістю вакантних посад суддів у кожному з видів судів.

122. У процесі оголошення добору ВККС України визначила окремі прогнозовані показники вакантних посад за кожною спеціалізацією, які стали підставою для планування та організації всієї процедури добору, зокрема кількості кандидатів, які можуть бути допущені до окремих етапів кваліфікаційного іспиту.

123. Таким чином, мета добору - ефективне заміщення вакантних посад суддів - може бути досягнута лише за умови співвіднесення результатів кваліфікаційного іспиту з потребами кожної спеціалізації окремо, а не шляхом узагальнення кількості посад усіх місцевих судів незалежно від спеціалізацій. При цьому кандидат на посаду судді не позбавлений можливості брати участь у доборі одночасно за кількома спеціалізаціями. Водночас одна і та сама особа об`єктивно не може бути призначена суддею у судах різної юрисдикції одночасно. За таких обставин факт участі кандидата у доборі одночасно за кількома спеціалізаціями не впливає та не має впливати на порядок і умови проведення кваліфікаційного оцінювання, яке здійснюється в межах кожної спеціалізації.

124. Суд вважає, що проведення процедур кваліфікаційного іспиту, зокрема, визначення прохідних балів та кількості кандидатів, допущених до наступних етапів, є логічно виправданим і правомірним саме в межах кожної спеціалізації, з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів відповідної юрисдикції. Такий підхід забезпечує баланс між кількістю кандидатів та реальною потребою судової системи в судах, сприяє формуванню дієвого кадрового резерву та відповідає завданням і меті добору на посаду судді.

125. Крім того, застосування спеціалізаційного підходу під час проведення кваліфікаційного іспиту відповідає принципам правової визначеності та рівності, оскільки всі кандидати в межах однієї спеціалізації перебувають в однакових умовах, оцінюються за єдиними критеріями та з наперед відомими правилами допуску до наступних етапів. Водночас відмова від такого підходу і застосування узагальнених показників для всіх спеціалізацій призвела б до спотворення мети добору та створення необґрунтованих диспропорцій між потребами різних видів судів.

126. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що оголошення добору в межах трьох спеціалізацій об`єктивно зумовлює проведення процедур кваліфікаційного іспиту окремо в межах кожної з них, а також здійснення допуску кандидатів до кожного наступного етапу кваліфікаційного оцінювання саме в межах відповідної спеціалізації, з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів.

127. Твердження позивачки про порушення відповідачем принципу передбачуваності іспиту та рівності умов для кандидатів ґрунтуються й на тому, що відповідач 05 вересня 2025 року, тобто лише за три календарні дні до проведення тестування, опублікував на своєму вебсайті дев`ять нових прикладів завдань з тестування когнітивних здібностей, у зв`язку з чим кандидати, які складали тестування за алфавітним порядком в різні дати, опинились в нерівних умовах підготовки. Зазначене, як вважає позивачка, позбавило можливості учасників завчасно ознайомитись з «реальною» методикою проведення тестування когнітивних здібностей.

128. Ці доводи Верховний Суд також відхиляє, оскільки за змістом частини четвертої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплений вказаними нормами обов`язок ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднити його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті не стосується тестування щодо когнітивних здібностей.

129. Варто зазначити, що оприлюднення прикладів тестових завдань когнітивних здібностей відбулося 13 лютого 2025 року. Ці приклади охоплювали усі види передбачених тестуванням когнітивних здібностей завдань і давали об`єктивне уявлення про структуру та зміст такого тестування. Оприлюднення Комісією таких прикладів мали на меті ознайомити кандидатів із форматом, структурою, логікою та видами завдань когнітивного тесту. Всі кандидати мали достатній час і рівні можливості для підготовки до тестування з урахуванням загальних принципів і формату завдань. Додаткові приклади дійсно були опубліковані 05 вересня 2025 року, однак не змінювали і не доповнювали новими елементами формат тесту, його змістову структуру чи методологію оцінювання. Їхня публікація мала на меті інформаційний та роз`яснювальний характер і не створювала нових вимог або переваг для окремих осіб. Зміст таких прикладів не надавав додаткової інформації, яка могла б вплинути на результат тестування або підготовку кандидатів у суттєвий спосіб.

130. Отже оприлюднення відповідачем 05 вересня 2025 року додаткових прикладів завдань не створювало нових чи нерівних умов для кандидатів, не впливало на передбачуваність іспиту, а лише уточнювало вже раніше надану інформацію про формат тестування, публічно доведену до кандидатів ще 13 лютого 2025 року.

131. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 викладено правову позицію, відповідно до якої сама по собі відсутність доступу до матеріалів тестування або незгода з його результатами не свідчить про порушення процедури добору, якщо такі умови є однаковими для всіх учасників та не встановлено істотних порушень, які вплинули на результат оцінювання.

132. Те, що ВККС України не довела до відома учасників добору та не опублікувала інформацію з даними стосовно програмного забезпечення другого етапу тестування, яке буде використовуватись для тестування когнітивних здібностей, за позицією Верховного Суду не становить порушення процедури проведення добору і прав позивачки не порушує, оскільки такий обов`язок не закріплений жодною нормою законодавства.

133. До того ж, у пункті 11 резолютивної частини рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, яким, окрім іншого, призначене тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, Комісія визначила, що спостереження заінтересованих осіб за процесом тестування когнітивних здібностей забезпечуватиметься в мережі «Інтернет» у режимі реального часу.

134. Так, за даними офіційної вебсторінки ВККС України (https://www.vkksu.gov.ua/) відповідач здійснював пряму трансляцію тестування когнітивних здібностей, складеного, у тому числі, 16 вересня 2025 року за участю позивачки та інших учасників добору.

135. Запис вищезгаданих трансляцій доступний до перегляду за посиланнями у мережі «Інтернет»: https://www.youtube.com/watch?v=N-VEYwUT1tM (назва відео - «Тестування когнітивних здібностей зал 2(16.09.2025)»); https://www.youtube.com/watch?v=l_xX4nGtB6Y&t=1028s (назва відео - «Тестування когнітивних здібностей зал 1(16.09.2025)»).

136. Зміст зазначених трансляцій підтверджує, що безпосередньо перед початком складання тестування когнітивних здібностей Комісія у присутності учасників тестування, зокрема й позивачки, ознайомила усіх учасників такого тестування з правилами його складання, зокрема, методикою обрахунку тестового бала, про що зробила відповідне голосове повідомлення. При цьому, на моніторах, розміщених у доступних для перегляду учасниками тестування місцях в приміщеннях ВККС України, у яких відбувалось тестування, здійснювалось відтворення демонстраційного відео, у якому до відома учасників доводилась інформація про порядок роботи учасника іспиту в інформаційній системі з демонстрацією її ключових функцій, способу та порядку надання відповідей, відображено інтерфейс електронного кабінету, а також наданий доступ до стартової сторінки учасника тестування, яка містила зразки тестових запитань та опис порядку роботи в інформаційній системі, для ознайомлення з якою усім учасникам тестування надавався час у десять хвилин.

137. Такі обставин спростовують твердження позивачки про те, що ані вона, ані інші учасники тестування не були ознайомленні з програмним забезпеченням, яке у спірних правовідносинах використовувалось Комісією для складання тестування когнітивних здібностей у межах добору.

138. Міркування позивачки стосовно можливих, на її думку, недоліків у роботі використаного Комісією для складання тестування когнітивних здібностей програмного забезпечення, зокрема, стосовно випадків помилкового розподілу завдань серед учасників за рівнем їх складності (коли система випадково розподілила, наприклад, більше складних завдань одним учасникам, а іншим - простих) Верховний Суд оцінює критично, оскільки на їх підтвердження жодних доказів ОСОБА_1 не надала.

139. Щодо вказаних доводів позивачки Комісія під час розгляду цієї справи, зокрема, у відзиві на позовну заяву пояснила наступне. Між ВККС України і ТОВ «ХГР Україна» був укладений договір від 13 вересня 2024 року № 70 про надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту, пунктом 6 додатку до якого передбачено дворівневу тестову перевірку - пілотажне тестування (дослідження) та тестування з метою перевірки тестових завдань за основними психометричними показниками (пре тестове дослідження), зокрема: перша або базова перевірка (внутрішня перевірка), яка проводиться розробником, та націлена на збір статистичної інформації та зворотного зв`язку респондентів, проведення статистичного аналізу отриманих відповідей. За результатами такої перевірки можливе коригування та/або уточнення тестових завдань; остаточне тестування (зовнішня перевірка), яке проводиться за допомогою Комісії. За результатами такої перевірки можливе коригування компоновки тесту та визначення рекомендацій щодо прохідного балу. З метою апробації тестових завдань за основними психометричними показниками Комісією спільно з ТОВ «ХГР Україна 06 грудня 2024 року проведене пілотне тестування когнітивних здібностей з цільовою референтною групою, подібною до кандидатів на посаду судці, зокрема: 20 помічників суддів, 9 працівників суду та 16 прокурорів (листи Комісії від 25 листопада 2024 року № 21-6629/24, від 26 листопада 2024 року № 21-6738/24, доповідна записка від 05 грудня 2024 року № 21-3421/24). На основі пілотних тестувань ТОВ «ХГР Україна» наданий звіт щодо ключових психометричних показників, а саме: складності завдання, дискримінативності та надійності. Відповідно до договору від 17 жовтня 2024 № 81 Комісії надано програмне забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» та ліцензія на право використання даного програмного забезпечення, розробником якого є ПрАТ «Фінпорт Текнолоджіс Інк». На підставі наказу Голови Комісії від 29 травня 2025 року № 34 «Про створення комісії з проведення випробувань програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» та з урахуванням результатів випробування 10 червня 2025 року уведено в промислову експлуатацію програмне забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» (наказ Голови Комісії від 10 червня 2025 року № 39). Дане програмне забезпечення є окремою складовою інформаційно-комунікаційної системи Комісії, що має Атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи Комісії зареєстрований в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 30 червня 2025 року № 2451В. Комісією 30 та 31 липня 2025 року було здійснено випробування програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту» з метою забезпечення проведення тестування когнітивних здібностей (накази Голови Комісії від 30 липня 2025 року № 22-АГ, від 31 липня 2025 року № 23-АГ. Некоректності роботи Системи тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту не виявлено.

140. На підтвердження таких обставин та на виконання вимог ухвали Верховного Суду про витребування доказів ВККС України надала Суду: листи Комісії, доповідну записку, акти закінчення випробування програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», протокол випробувань вказаного програмного забезпечення з описом технічної інформації тестування (а.с. 77-99 у томі справи 1). Зазначені письмові докази містяться в матеріалах справи у паперовій формі, а також розміщені у автоматизованій системі документообігу суду у вигляді їх електронних копій, обмін якими між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу забезпечується у встановленому законом порядку за допомогою підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, в якій зареєстровані учасники цієї справи та мають електронні кабінети у її підсистемі «Електронний суд».

141. Обсяг наявних у матеріалах цієї справи доказів є достатнім для констатації того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та з дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, а прийняте Комісією рішення в оскарженій позивачкою частині відповідає критеріям, за якими адміністративний суд перевіряє законність адміністративних актів суб`єктів владних повноважень, і прав ОСОБА_1 не порушує.

142. Вимоги про зобов`язання ВККС України вчинити певні дії, спрямовані на поновленні участі позивачки у доборі та допуску її до наступного (четвертого) етапу кваліфікаційного оцінювання, є похідними від вищевказаних вимог, а тому також задоволенню не підлягають.

143. Ураховуючи усе вищевикладене, Верховний Суд за результатами розгляду цієї справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, з огляду на що й розподіл судових витрат у такому випадку не здійснюється. Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 258, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та внесення змін у додаток до рішення - відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя Н.В. Коваленко Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров С.М. Чиркін В.М. Кравчук