Постанова Київський апеляційний суд № 759/11905/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року м. Київ Справа № 759/11905/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9955/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В. суддів: Поліщук Н.В., Нежури В.А. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для долучення доказів, постановлену під головуванням судді Твердохліб Ю.О. 24 червня 2025 року в м. Київ, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, В С Т А Н О В И В Короткий зміст позовних вимог У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання. Під час розгляду справи 23 червня 2025 року ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку для долучення доказів, прийняття та долучення до матеріалів справи доказів (копій рішень Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, 24 лютого 2025 року, 27 березня 2025 року, 28 березня 2025 року, 24 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 28 березня 2025 року, 18 червня 2025 року, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року). Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та мотиви його ухвалення. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на долучення додаткових доказів та приєднання доказів до матеріалів справи (копія запиту щодо надання інформації та копій документів, копія відповіді про надання інформації, копія ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року про витребування доказів у цивільній справі № 752/2177/22, копія запиту Голосіївського районного суду від 05 квітня 2023 року, копія листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-15949/18/23-Вих від 07 квітня 2023 року). Залишено без задоволення клопотання ОСОБА_2 про зміну предмету позову. Роз`яснено представнику позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_4 право на звернення до суду з новим позовом. Залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року. Залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для долучення доказів, прийняття та долучення до матеріалів справи доказів (копій рішень Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, 24 лютого 2025 року, 27 березня 2025 року, 28 березня 2025 року, 24 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 28 березня 2025 року, 18 червня 2025 року, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року). Підготовче судове засідання відкладено на 29 липня 2025 року 11:00 годин. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги. Не погодився із вказаною ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для долучення доказів, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вказує, що судом не з`ясовано і не встановлено чи могли бути подані докази одночасно з поданням відзиву та/або зустрічного позову В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що докази, які він просив долучити стосуються ухвали про забезпечення позову, постановленої в даній справі 07 грудня 2023 року. Вказує, що копії судових рішень Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 320/25044/24, 24 лютого 2025 року у справі № 320/26563/24, 27 березня 2025 року у справі № 320/40754/24, 28 березня 2025 року у справі № 320/50592/24, 24 квітня 2025 року у справі № 320/50595/24, 24 квітня 2025 року у справі № 320/50598/24, 14 квітня 2025 року у справі № 320/2094/25, 28 березня 2025 року у справі № 320/7627/25, 18 червня 2025 року у справі № 320/8724/25, копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 320/25044/24) мають істотне значення для вирішення справи та на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України мають преюдиційне значення і не могли бути подані одночасно із поданням заяв по суті з підстав, які є об`єктивно не переборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вивчення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Вказує, що суд проявив надмірний формалізм та з урахуванням зазначених у клопотанні підстав мав поновити строк на подання доказів. З огляду на вказане просив апеляційну скаргу задовольнити, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Провадження у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 та повернуто її скаржнику. Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд вказав на те, що предметом апеляційного оскарження була ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у продовженні пропущеного процесуального строку для подання та долучення до матеріалів справи доказів. Повертаючи апеляційну скаргу з тих підстав, що її подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції не врахував положення частини восьмої статті 127 та пункту 10 частини першої статті 353 ЦПК, якими прямо передбачено можливість апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, в зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо передачі справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. Перш за все, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції оскаржується відповідачем ОСОБА_1 і виключно в частині вирішення заявленого клопотання поновлення строку для долучення доказів, апеляційний суд діючи здійснює перегляд вказаного судового лише в цій частині. В іншій частині ухвала суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, так як іншими учасниками справи не була оскаржена. Встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи. Провадження у справі відкрито ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2023 року, визначив, що докази повинні бути подані відповідачем разом з відзивом у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року задоволено частково заяву представника позивача про забезпечення позову та зобов`язано ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності батька. Відповідач у строк визначений судом подав відзив на позовну заяву та зустрічний позов, який був прийнятий ухвалою суду від 31 серпня 2023 року. 28 вересня 2023 року відповідач подав відповідь на відзив на зустрічний позов та 17 жовтня 2023 року заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. 23 червня 2025 року ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку для долучення доказів до матеріалів справи доказів, а саме судових рішень Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 320/25044/24, 24 лютого 2025 року у справі № 320/26563/24, 27 березня 2025 року у справі № 320/40754/24, 28 березня 2025 року у справі № 320/50592/24, 24 квітня 2025 року у справі № 320/50595/24, 24 квітня 2025 року у справі № 320/50598/24, 14 квітня 2025 року у справі № 320/2094/25, 28 березня 2025 року у справі № 320/7627/25, 18 червня 2025 року у справі № 320/8724/25, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 320/25044/24. Відповідач ОСОБА_1 зазначив, що судові рішення ухвалені за результатами оскарження штрафів, накладених під час виконання ухвали про забезпечення позову від 07 грудня 2023 року щодо зустрічей дитини з матір`ю, тому мають істотне значення для вирішення справи та мають преюдиційне значення, і не могли бути подані одночасно із поданням заяв по суті з підстав, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Вирішуючи клопотання районний суд виходив з того, що оскільки клопотання подано з порушенням процесуальних строків, визначених частиною другою та третьою статті 83 ЦПК України, належних обґрунтувань поважності причин пропуску вказаного строку суду надано не було. Застосовані норми права, якими керується апеляційного суд при ухваленні постанови. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з п. 4 ч.2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. В порядку визначеному ч.2 ст. 83 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач, відповідно вимог ч. 3 ст. 83 та ч. 5 ст. 178 ЦПК України, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Положеннями ч. 4 ст. 83 ЦПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У ч. 5 цієї статті вказано, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Згідно з ч.10 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частиною 1 ст. 127 ЦПК України також визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. В порядку визначеному ч.4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. У ч. 5 ст. 127 ЦПК України вказано, що пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення клопотань; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Згідно з положеннями ст. 197 ЦПК України, саме у підготовчому засіданні суд здійснює дії щодо з`ясування, які докази надані або будуть надані сторонами, та вирішує питання про їх приєднання до матеріалів справи. Верховний Суд у постанові від 30 березня 2022 року у справі № 487/3514/17 вказав на те, що інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи. Мотиви апеляційного суду. З наведених обставин справи вбачається, що предметом основного і зустрічного позову є визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання. Справа перебуває на стадії підготовчого провадження. В ході розгляду справи судом першої інстанції були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді зобов`язання відповідача надавати можливість позивачу можливості спілкування з дитиною. При зверненні з клопотанням про поновлення процесуального строку на подачу доказів сторона відповідача вказувала на те, що докази, які подаються, а саме судові рішення були ухвалені з приводу виконання ухвали суду про забезпечення позову і після подання відзиву на позовну заяву (протягом 2024-2025 років). Суд першої інстанції вирішуючи клопотання сторони відповідача у сукупності з клопотанням сторони позивача вказав на відсутність доказів, не вважав зазначені причини поважними та зазначив про можливість порушення засад рівності сторін. Однак, самі пособі копії судових рішень, із визначеною датою прийняття та виготовлення повного тексту, є доказом їх виникнення у вказану дату, тому зазначення судом першої інстанції про відсутність доказів не можна визнати обґрунтованим. Виникнення того чи іншого документу після строку на подачу доказів безумно є тією обставиною, що пов`язана з об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи. З огляду на вказане, висновок суду першої інстанції про неможливість визнання цих причин поважними слід визнати безпідставним. Посилання суду першої інстанції на порушення принципу рівності сторін не стосується питання поновлення строку на вчинення процесуальної дії, що становить предмет апеляційного перегляду, а тому не підлягає оцінці. З цих же підстав апеляційний суд не надає оцінку необхідності прийняття заявлених позивачем доказів, з точки зору їх значення для правильного вирішення спору по суті, ці питання належать до компетенції суду першої інстанції. Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали справа перебувала на стадії підготовчого провадження. Аналіз наведених вище норм процесуального права дає підстави вважати, що на стадії підготовчого провадження, має відбуватися збір процесуального матеріалу і обмін доказовою базою, що надається сторонами у справі на підтвердження власних доводів. А тому не вбачається перешкод для вирішення судом, в провадженні якого перебуває справа, питання щодо прийняття доказів судом першої інстанції. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи у приєднанні доказів на стадії підготовчого провадження суд першої інстанції виходив виключно з формальних міркувань щодо відсутності поважних причин пропуску строку. Однак, надмірно формальне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносно врахування їх доцільності виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному судочинстві, призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. А отже ухвала суду першої інстанції не є такою, що відповідає вимогам законності і обґрунтованості, як то визначено процесуальним законом. В порядку визначеному ч.4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Відповідно і суд вирішуючи питання про поновлення процесуального строку у разі наявності підстав для його поновлення має вчинити процесуальну дію щодо поданої заяви. Разом з тим в порядку ч. 8 ст. 127 та п.10 ч. 1 ст.353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку підлягає ухвала суду щодо відмови у поновленні або продовженні процесуального строку. Питання прийняття доказів на стадії розгляду справи судом першої інстанції належить до компетенції цього суду, а суд апеляційної інстанції не може втручатись у вказані повноваження суду першої інстанції. Питання щодо поновлення процесуального на подання доказів є таким, що перешкоджає подальшому вирішенню питання щодо прийняття доказів. А тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду щодо вирішення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на прийнятті доказів та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року в частині вирішення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для долучення доказів, прийняття та долучення до матеріалів справи доказів (копій рішень Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, 24 лютого 2025 року, 27 березня 2025 року, 28 березня 2025 року, 24 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 28 березня 2025 року, 18 червня 2025 року, копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року) - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач В.В. Соколова Судді В.А. Нежура Н.В. Поліщук