Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/2982/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/2982/25Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М. Провадження № 22-ц/817/737/26 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., за участі секретаря Хоміцької С.О. без сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 601/2982/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія, інтереси якого представляє Русин Юрій Юрійович, на додаткові рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року, повний текст яких складено 18 березня 2026 року, ухвалених суддею Мочальською В.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ПрофАгроТрейд про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, В С Т А Н О В И В: у жовтні 2025 року ТзОВ Західна агровиробнича компанія звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ ПрофАгроТрейд про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. В обґрунтування позову посилається на те, що 04.04.2013 СТОВ «Агро-Лан» уклало з ОСОБА_2 договір оренди землі № б/н, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 2,1170 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0351, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Додатковою угодою від 06.07.2018 до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря замінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також змінено строк оренди на сім років з дати угоди (до 06.07.2025). 01.03.2023 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку спадкоємця ОСОБА_1 . Згідно вказаним вище договором, після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар до закінчення строку дії цього договору повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення № 2744 від 22.04.2025 про намір продовжити дію договору оренди землі, який відповідач отримав 13.05.2025. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідачка не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення та не заперечила проти продовження Договору на новий строк. Однак, на право оренди спірної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60709866. ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТзОВ «ПрофАгроТрейд». З урахуванням того, що ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, воно має право на поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі». Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року у задоволенні позову ТзОВ Західна агровиробнича компанія до ОСОБА_1 , ТзОВ ПрофАгроТрейд про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди в нового орендаря та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовлено. Додатковим рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Іванько О.С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто із ТзОВ Західна агровиробнича компанія у користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті задоволення вимог відмовлено. Додатковим рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року заяву представника відповідача ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвоката Іванько О.С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто із ТзОВ Західна агровиробнича компанія на користь ТзОВ ПрофАгроТрейд 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті задоволення вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник ТзОВ Західна агровиробнича компанія - адвокат Русин Ю.Ю. просить змінити додаткові рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року та ухвалити нове, яким стягнути із ТзОВ Західна агровиробнича компанія у користь ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд по 2500 грн витрат на професійну правничу правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що у відзивах на позовну заяву представник відповідачів вказала, що орієнтовний розрахунок судових витрат з правничої допомоги становить 15000 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги. Однак за змістом відзиву на позов не було зроблено заяви про надання доказів після ухвалення рішення у справі з відповідним обґрунтуванням. Такої заяви в даній справі не було зроблено взагалі. Відповідні докази також не були долучені, як то передбачено ч. 3 ст. 83 ЦПК України. Заяви про ухвалення додаткового рішення були подані на п`ятнадцятий день - 08.03.2026 року після проголошення 23.02.2026 року судом рішення у справі. Крім того, адвокат Іванько О.С. у даній справі здійснює представництво одночасно двох відповідачів у межах однієї справи, при цьому заявлено однаковий розмір витрат на правничу допомогу щодо кожного з відповідачів. Проте, фактично правнича допомога надавалась у межах єдиного предмета спору, єдиних фактичних обставин та єдиної правової позиції, що виключає необхідність подвійного обсягу роботи адвоката. Отже, заявлення витрат у подвійному розмірі не відповідає реальному обсягу виконаних адвокатом робіт, при цьому наголошуємо, витрати на правничу допомогу підлягають оцінці з точки зору фактичної необхідності та розумності, а не формального множення обсягу виконаних послуг. Також слід зазначити, що ОСОБА_3 здійснюючи на договірних засадах адвокатське представництво та отримуючи гонорар (з наданих документів 10000 грн) є водночас учасником (співзасновником) компанії ТОВ «Профагротрейд» та володіє 50 % статутного капіталу. У додатку до договору про надання правничої допомоги Іванько О.С. визначає вартість кожної дії щодо представництва нею ТОВ «Профагротрейд», зокрема ознайомлення та вивчення документів наданих клієнтом, консультація клієнта та інше, але водночас фактично Іванько О.С. і є тим самим клієнтом. За таких обставин витрати на правничу допомогу фактично формуються всередині самого товариства та не можуть розглядатися як незалежні витрати на залучення стороннього професійного представника. Таким чином, виплата адвокатського гонорару є штучним створенням витрат, щоб потім стягти їх з опонента. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, заявлений адвокатом Іванько О.С. розмір витрат на правничу допомогу є завищеним. Представник ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд- адвокат Іванько О.С. подала відзиви на апеляційну скаргу представника ТзОВ Західна агровиробнича компанія - Русин Ю.Ю., у якому зазначила, що витрати відповідачів на правничу допомогу є виправданими, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, відповідають критерію розумності та необхідності таких витрат. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у першій заяві по суті, а саме у відзиві на позовну заяву, представником відповідача заявлено про стягнення витрат сторони на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. Крім цього, представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 з метою розподілу судових витрат до матеріалів справи було долучено копію Договору про надання правової допомоги № 57/25 від 01.10.2025 року, Додатку №3 від 24.10.2025 року до Договору, Акту надання послуг №02-03/01 від 02.03.2026 року. На виконання вимог статті 137 ЦПК України, долучено детальний опис робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 57/25 від 01.10.2025 року та Додатком № 3 від 24.10.2025 року. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу ТзОВ ПрофАгроТрейд з метою розподілу судових витрат до матеріалів справи було долучено копію Договору про надання правової допомоги № 67/25 від 01.10.2025 року, Додатку № 22 від 21.10.2025 року до Договору, Акту надання послуг № 03-03/01 від 03.03.2026 року. На виконання вимог статті 137 ЦПК України, долучено детальний опис робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 67/25 від 01.10.2025 року та Додатком № 22 від 21.10.2025 року. Також доводи апеляційної скарги про те, що представником відповідача було пропущено строк подачі заяв на ухвалення додаткового рішення, вважає безпідставними. Згідно ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення, який за загальним правилом становить 3 роки. Таким чином, заявляючи у відзивах на позовну заяву про стягнення із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката та надаючи відповідні докази на підтвердження таких витрат, ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд розраховували на те, що такі витрати будуть стягнені при ухваленні кінцевого судового рішення, а так як суд першої інстанції постановляючи рішення, питання про судові витрати не вирішив, адвокат, у межах строку, встановленого ст. 270 ЦПК України, подав відповідні заяви про ухвалення додаткового рішення. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц. Щодо твердження заявника на те, що адвокат є співзасновником ТзОВ ПрофАгроТрейд зазначає, що факт того, що адвокат Іванько О.С. є співзасновником товариства не свідчить про відсутність у ТзОВ ПрофАгроТрейд права на відшкодування витрат на правничу допомогу. Крім того, така обставина сама по собі не впливає на правовий статус адвоката як незалежного суб`єкта надання професійної правничої допомоги та не нівелює факту надання відповідних послуг. Більше того, правовідносини з надання правничої допомоги виникають на підставі договору про надання правової допомоги, який укладений між Адвокатським бюро «Олени Іванько «ФАКТУМ» та клієнтом, ТзОВ «ПрофАгроТрейд». У межах таких правовідносин адвокат діє як самостійний професійний суб`єкт, а не як орган чи структурний підрозділ юридичної особи, навіть якщо він є її співзасновником. Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, вимоги щодо несумісності, серед них не передбачено заборони для адвоката бути засновником підприємств, установ чи організацій. Враховуючи зазначене, ТзОВ «ПрофАгроТрейд» має право на компенсацію судових витрат, оскільки такі витрати є фактичними і неминучими. Крім того, звертаємо увагу, що позивач не заперечує реальність надання правової допомоги ТзОВ «ПрофАгроТрейд». Таким чином, доводи апелянта про протиправність відшкодування витрат на правничу допомогу з підстав того, що адвокат є співзасновником товариства, є юридично безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать усталеній судовій практиці. Щодо доводів апеляційної скарги, що адвокат Іванько О.С. у даній справі представляє інтереси одночасно двох відповідачів у межах однієї справи та зауважує, що вказане виключає необхідність подвійного обсягу роботи адвоката, зазначаємо наступне. Відповідно до статті 59 Конституція України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав. Таким чином, Зеленков В.О. та ТзОВ ПрофАгроТрейд мають право на отримання правничої допомоги, право на вільний вибір адвоката та в подальшому на відшкодування понесених витрат, незалежно від того, що їх інтереси у справі представляє один і той самий адвокат. Обмеження права на відшкодування понесених витрат шляхом фактичного зменшення або невідшкодування витрат лише з підстав спільності правової позиції чи предмета спору суперечило б конституційним гарантіям права на правничу допомогу. По-друге, Зеленков В.О. та ТзОВ ПрофАгроТрейд є самостійними учасниками процесу та є самостійними суб`єктами права на отримання правничої допомоги. Надання правничої допомоги кільком особам, навіть у межах одного провадження, передбачає здійснення адвокатом окремих дій в інтересах кожного клієнта, зокрема: проведення консультацій, погодження правової позиції, підготовку та узгодження процесуальних документів, що не виключає можливості відшкодування витрат кожному відповідачу окремо. Доводи позивача про «подвійний розмір» витрат є припущеннями та не підтверджені належними доказами того, що заявлені витрати не відповідають фактичному обсягу наданих послуг або є нерозумними. В даному випадку вказані твердження є лише суб`єктивною оцінкою позивача та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що представник відповідачів надав правові послуги ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгро Трейд Правова позиція щодо цього неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зазначаючи, що саме по собі представництво інтересів кількох осіб одним адвокатом не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу кожному з них, за умови підтвердження фактичності понесених витрат. Крім того, Верховний Суд наголошує, що при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат, а обов`язок доведення їх неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє відповідні заперечення. Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що заявлені відповідачами витрати є надмірними або такими, що не відповідають фактичному обсягу наданих послуг. Таким чином, представництво інтересів кількох осіб одним адвокатом у межах однієї справи не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу кожному з них, за умови підтвердження фактичності понесених витрат. 15 червня 2026 року представник ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд- адвокат Іванько О.С. подала до суду через систему Електронний суд заяву про розгляд справи у їх відсутності, апеляційні скарги на додаткові рішення залишити без задоволення. 15 червня 2026 року представник ТзОВ Західна агровиробнича компанія - адвокат Русин Ю.Ю. подав до суду через систему Електронний суд заяву про розгляд справи у їх відсутності. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Ухвалюючи додаткові рішення, суд виходив з того, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, представник відповідачів у відзивах на позовну заяву вказував про судові витрати, які очікує понести у справі із зазначенням їх розміру, у визначений законом строк звернулася до суду з відповідними заявами, тому витрати на правничу допомогу підлягаю стягненню з позивача на користь відповідачів ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд. Визначаючи розмір суми витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, обсяг виконаних адвокатом відповідачів робіт, часом витраченим ним на виконання таких робіт, тривалістю розгляду справи, а також з урахуванням принципу розумності та справедливості, заяви представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що такі витрати підлягають частковому задоволенню в розмірі по 5000 грн. кожному. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів у повному обсязі не може погодитися не може, з огляду на таке. Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)), Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України). Згідно з частиною першою, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною першою статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі. Отже, за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Колегія суддів зауважує, що вказівка у ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ч. 1 ст. 246 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед переходом суду до стадії ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення. Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Такий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). У справі, яка переглядається, судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідачів ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвокат Іванько О.С. у відзивах на позовну заяву просила стягнути з позивача понесені відповідачами судові витрати, зазначивши про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 15000 грн (т. 1 зворот а.с.53, т. 1 зворот а.с. 71). Лише 08 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Іванько О.С. подала через систему Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн (т. 1 а.с. 160-163). Також 09 березня 2026 року представник ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвокат Іванько О.С. подала через систему Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем ТзОВ ПрофАгроТрейд судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн (т. 1 а.с. 171-174). На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Іванько О.С. долучено: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000213 від 24.01.2020; копію ордера на надання правничої допомоги серії ВО № 1119942 від 24 жовтня 2025 року, договір про надання правової допомоги № 57/25 від 01.10.2025, Додаток № 3 від 24.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 57/25 від 01.10.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) від 02.03.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 57/25 від 01.10.2025 року та Додатком № 3 від 24.10.2025 року, Акт надання послуг № 02-03/01 від 02.03.2026 року (т. 1 а.с. 166-167). При цьому, зі змісту Акту надання послуг № 02-03/01 від 02.03.2026 вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 57/25 від 01.10.2025 адвокатське бюро «Олени Іванько «Фактум» в особі адвоката Іванько О.С. надало, а клієнт отримав правову допомогу в такому обсязі: ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договорів оренди землі, додаткових угод, листів-повідомлень, вивчення чинної судової практики - 2 год - 2000 грн; підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту прав та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта - 2 год - 2000 грн; підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Кременецького районного суду Тернопільської області - 1 год - 6000 грн (т. 1 зворот а.с. 167). На підтвердження понесених ТзОВ ПрофАгроТрейд витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Іванько О.С. долучено: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000213 від 24.01.2020; копію ордера на надання правничої допомоги серії ВО № 1119941 від 24 жовтня 2025 року, договір про надання правової допомоги № 67/25 від 01.10.2025, Додаток № 22 від 21.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 67/25 від 01.10.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) від 03.03.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 67/25 від 01.10.2025 року та Додатком № 22 від 21.10.2025 року, Акт надання послуг № 03-03/01 від 03.03.2026 року, Рахунок на оплату № 03-03/01 від 03.03.2026 року на суму 10000 грн, Платіжна інструкція № 2725 від 03.03.2026 року на суму 10000 грн (т. 1 а.с. 171-181). При цьому, зі змісту Акту надання послуг № 03-03/01 від 03.03.2026 вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 67/25 від 01.10.2025 адвокатське бюро «Олени Іванько «Фактум» в особі адвоката Іванько О.С. надало, а клієнт отримав правову допомогу в такому обсязі: ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики - 2 год - 2000 грн; підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту прав та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта - 2 год - 2000 грн; підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Кременецького районного суду Тернопільської області - 1 год - 6000 грн (т. 1 зворот а.с. 179). Разом з цим, представником відповідачів адвокатом Іванько О.С. до закінчення судових дебатів в судовому засіданні Кременецького районного суду Тернопільської області не заявлялося про те, що докази про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як визначено ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Також, в матеріалах справи відсутня заява адвоката Іванько О.С. про те, що такі докази на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судом рішення по суті. Навпаки, представник відповідачів у прохальній частині відзиву на позов просив стягнути такі витрати, причому жодних доказів на підтвердження стягнення витрат не надала. У відзивах на позовну заяву, подану представником відповідачів до суду, вказано лише про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу, які вона понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Тобто, вирішення судом першої інстанції питання про розподіл витрат на правничу допомогу було б передчасним, так як позивачем указано лише про попередній (орієнтовний) розмір таких витрат. Із матеріалів справи вбачається, що рішення Кременецького районного суду Тернопільської області в даній справі ухвалено 23 лютого 2026 року. Ураховуючи норми частини восьмої статті 141 та частини третьої статті 124 ЦПК України, останнім днем подання заяв про ухвалення додаткового рішення є 02 березня 2026 року (у зв`язку із тим, що 28 лютого 2026 року є вихідним днем). При цьому, як вбачається із матеріалів справи, заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу з доданими до них доказами на підтвердження понесених судових витрат ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд, представником відповідачів в суд першої інстанції були подані лише 08 березня 2026 року та 09 березня 2026 року відповідно, тобто з пропуском строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Також, в заявах про ухвалення додаткового рішення не зазначено обґрунтування поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених відповідачами судових витрат у суді першої інстанції до закінчення судових дебатів у справі. Також відсутнє і клопотання про поновлення строку подання таких доказів. Крім того, колегія судів звертає увагу, що згідно з долучених до заяв про ухвалення додаткового рішення Додатку № 3 від 24.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 57/25 від 24.10.2025 та Додатку № 22 від 21.10.2025 року до Договору про надання правової допомоги № 67/25 від 01 жовтня 2025 року, які укладені між адвокатом Іванько О.С. та ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд відповідно, сума послуг з надання правничої допомоги була погоджена ще до вирішення справи в суді першої інстанції. Отже, представником відповідачів, всупереч вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України, не вказано на наявність будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про такі витрати до закінчення судових дебатів у справі. Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) вказав, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Таким чином, апеляційний суд вважає, що заявником не вчинено передбачених цивільно-процесуальним законом дій щодо заявлення клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів та обґрунтування поважності причин неможливості подати докази розміру понесених витрат до закінчення судових дебатів. Враховуючи викладене, заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та докази понесених витрат подані представником відповідачів ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвокатом Іванько О.С. з порушенням п`ятиденного строку на подання такої заяви. На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяв представника відповідачів ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвоката Іванько О.С. про ухвалення додаткового рішення, слід відмовити. Таким чином доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг представника ТзОВ Західна агровиробнича компанія - Русина Ю.Ю. та скасування додаткових рішень Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року і ухвалення нового, яким у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвоката Іванько О.С. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відмовити. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія, інтереси якого представляє Русин Юрій Юрійович задовольнити. Додаткові рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 та ТзОВ ПрофАгроТрейд - адвоката Іванько Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2026 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.А. Хома