Постанова Київський апеляційний суд № 761/41919/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року м. Київ Унікальний номер справи № 761/41919/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11183/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В., за участі секретаря судового засідання - Марченка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,- в с т а н о в и в : У березні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - Мотузенко І.О. про заміну сторони виконавчого провадження, в якій останній просив замінити первісного стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» на ТОВ «ФК Укрфінанстандарт» за виконавчим листом виданим на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/41919/19 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/3112806 від 27.04.2018 року на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (т. 1 а.с. 170-172). Подану заяву обґрунтовував тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року по справі № 761/41919/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за комплексним договором № 1/3112806 від 27 квітня 2018 року, у розмірі 283 362, 96 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 233 359, 67 грн., заборгованість за відсотками - 11 321,07 грн., заборгованість за комісією 33 379, 05 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди - 5 302, 72 грн., та судовий збір у розмірі 4 250, 44 грн. 23 січня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2-203, відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» відступає ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» належні АТ «Креді Агріколь Банк», а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» приймає права вимоги до боржників. Відтак, оскільки до заявника перейшло право вимоги, у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України має бути замінено сторону виконавчого провадження (т. 1 а.с. 170-172). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: АТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено у повному обсязі. Замінено первісного стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/41919/19 за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/3112806 від 27 квітня 2018 року, на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ 41153878) (т. 1 а.с. 192-195). Не погодившись з ухвалою районного суду, 28 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гірчак А.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження (т. 1 а.с. 202-209, 230-237). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, необ`єктивною, а також такою, що не відповідає нормам процесуального права, а саме: ст. ст. 2, 10, 55, 76, 77, 81, 89, 213, 442 ЦПК України, ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України. ОСОБА_1 , як заінтересована особа (відповідач) по справі, жодного документу відносно розгляду даної справи, в тому числі самої заяви про заміну стягувача та доданих до неї документів, не отримувала ані, безпосередньо, від заявника - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», ані, безпосередньо, від самого суду першої інстанції. Судом помилково та безпідставно зазначено в тексті оскаржуваної ухвали суду, що заінтересовані особи про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином, так як матеріали справи не містять жодного повідомлення ОСОБА_1 , як заінтересованої особи (відповідач), здійсненого судом належним чином (т. 1 а.с. 202-209, 230-237). 03 червня 2026 року представник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - Сисин В.В. подав відзив в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу районного суду залишити без змін, заперечував проти витрат на правничу допомогу апелянта, просив стягнути 4 000 грн. витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та складання відзиву. На обґрунтування відзиву зазначав, що 25.04.2023 року відповідачу в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» було надіслано повістку про виклик у судове засідання призначене на 09 год. 45 хв. 19.05.2023 (т. 2 а.с. 8-16). Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Поштове повідомлення ОСОБА_1 повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Поряд з цим, апелянт ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційним судом 18 червня 2026 року була сповіщена, 26 травня 2026 року, повідомленням її представника - адвоката Гірчак А.М. до його Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», його представник - Сисин В.В. про розгляд справи апеляційним судом 18 червня 2026 року були сповіщені 26 травня 2026 року до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення(т. 2 а.с. 4-7, 17-18). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06). Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас відповідно до ст. 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року у справі № 761/41919/19 позовну заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за комплексним договором № 1/3112806 від 27 квітня 2018 року, у розмірі 283 362, 96 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 233 359, 67 грн., заборгованість за відсотками - 11 321,07 грн., заборгованість за комісією 33 379, 05 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди - 5 302, 72 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь банк» судові витрати у розмірі 4 250, 44 грн. (т. 1 а.с. 55-58, 59). Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року змінено, зменшивши суму заборгованості за відсотками з 11321 грн.07 коп. до 7812 грн.43 коп., суми заборгованості за комісією з 33379 грн.05 коп. до 19704 грн., суму пені а несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди з 5302 грн.72 коп. до 3032 грн.76 коп., відповідно зменшивши загальну суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» з 28362 грн.96 коп. до 263273 грн.31 коп. Зменшено суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» з 4250 грн.44 коп. до 3949 грн.08 коп. (т. 1 а.с. 158-163). 23 січня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2-203, відповідно до п. 21.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (т. 1 а.с. 173-176). Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання відповідного Реєстру прав вимоги за зразком, наведеним в Додатку № 1 до Договору, що становить невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що міститься в Додатку № 4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей по кредитним договорам. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 3.1. договору). Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 2023 року, до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/3112806 від 27.04.2018 року на загальну суму 513579,29 грн. (т. 1 а.с. 177). Відтак, оскільки ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором № 1/3112806 від 27.04.2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про наявність матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах та набуття заявником права порушувати питання про заміну сторони стягувача у виконавчому документі (процесуальне правонаступництво). Разом з тим, відповідно до частини першої, пункту 1 частини четвертої, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Відтак, строки пред`явлення до примусового виконання рішення суду станом на день подачі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, не закінчилися. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів приймає до уваги та визнає обґрунтованим Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Доводи представника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - Сисина В.В. у відзиві на апеляційну скаргу, що 25.04.2023 року судом першої інстанції відповідачу в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» було надіслано повістку про виклик у судове засідання призначене на 09 год. 45 хв. 19.05.2023 року, об`єктивними доказами по справі не підтверджені. В матеріалах справи відсутні докази належного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження, що свідчить, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, що є обов`язковою підставою для скасуванняоскаржуваної ухвали та постановлення нового судового рішення про задоволення вказаної заяви. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити. Замінити первісного стягувача Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/41919/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/3112806 від 27.04.2018 року, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ 41153878). Постанова набираєзаконної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 18 червня 2026 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець Є.П. Євграфова В.В. Саліхов