Постанова Київський апеляційний суд № 761/6049/22

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 червня 2023 року місто Київ справа № 761/6049/22 апеляційне провадження № 22-ц/824/9092/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Макаренко І.О. від 20 березня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У лютому 2022 року АТ "Креді Агріколь Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 15 червня 2020 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/3885620, за умовами якого останнім отримано кредит в розмірі 450 000 грн. строком до 14 червня 2025 року. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 28 січня 2022 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням процентів за користування кредитом, трьома процентами річними та інфляційними втратами становить 484 224 грн. 80 коп. Посилаючись на викладене, АТ "Креді Агріколь Банк" просило суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 484 224 грн. 80 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року позов АТ "Креді Агріколь Банк"задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за комплексним договором № 1/3885620 від 15 червня 2020 року в розмірі 484 224 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Креді Агріколь Банк" судовий збір в розмірі 7 263 грн. 37 коп. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позичальник отримав кошти, не повернув кредит, тому з нього слід стягнути заборгованість за тілом кредиту, нараховані проценти та інфляційні втрати. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скаржник зазначає, що він не повідомлявся належним чином про розгляд справи, а про ухвалення судом рішення дізнався 21 березня 2023 року через додаток ДІЯ. Зазначені обставини свідчать про те, що судове рішення має бути скасовано, а справа призначена до розгляду в загальному порядку. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи АТ "Креді Агріколь Банк" не подало відзив на апеляційну скаргу. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник АТ "Креді Агріколь Банк" - Бендюг І.А. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судами 15 червня 2020 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/3885620 (далі договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 450 000 грн., зі сплатою за користування кредитом 36 процентів річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 14 червня 2025 року (а.с. 21-23). 20 вересня 2021 року та 27 жовтня 2021 року АТ "Креді Агріколь Банк" направляло ОСОБА_1 досудові вимоги про сплату заборгованості у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору (а.с. 8,9). ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28 січня 2022 року нарахована банком заборгованість становила 484 224 грн. 80 коп., з яких: тіло кредиту - 377 440 грн. 38 коп.; прострочена заборгованість - 26 742 грн. 61 коп.; нараховані проценти - 5 249 грн. 59 коп.; прострочені проценти - 72 783 грн. 03 коп.; проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання - 732 грн. 12 коп.; інфляційне збільшення суми боргу - 1 277 грн. 07 коп. (а.с. 7). Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно керувався тим, що згідно з наявними у справі доказами, станом на час розгляду справи в суді, зобов`язання за кредитним договором відповідачем належним чином не виконані. Відповідно до наданого банком розрахунку та виписки про рух коштів, станом на 28 січня 2022 року, заборгованість позичальника за договором від 15 червня 2020 року становила 484 224 грн. 80 коп., з яких: тіло кредиту - 377 440 грн. 38 коп.; прострочена заборгованість - 26 742 грн. 61 коп.; нараховані проценти - 5 249 грн. 59 коп.; прострочені проценти - 72 783 грн. 03 коп.; проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання - 732 грн. 12 коп.; інфляційне збільшення суми боргу - 1 277 грн. 07 коп. (а.с. 7, 12-19). На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд першої інстанції установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до позичальника про стягнення заборгованості. Апеляційна скарга містить лише один єдиний довід щодо неналежного повідомлення скаржника про розгляд справи судом першої інстанції, однак колегія суддів не може погодитися з такою підставою для скасування судового рішення. З матеріалів справи убачається, що місцевим судом було отримано відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області від 3 листопада 2022 року щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с.55). На вказану адресу направлялася судова кореспонденція. Згідно копії довідки Управління соціального захисту населення Звенигородської державної адміністрації Черкаської області від 14 листопада 2022 року № 7109-5002342501, яка додана до апеляційної скарги, ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.100). Поштова кореспонденція, яка направлялась за місцем реєстрації ОСОБА_1 , дійсно поверталася на адресу суду без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга не містить жодного доводу по суті спору, зокрема щодо незгоди з розміром боргу, нарахованими процентами тощо, підстави для скасування рішення суду першої інстанції немає, а застосування положення пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України не призведе до поновлення прав відповідача за вказаних обставин. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що доступ до правосуддя ОСОБА_1 забезпечений судом апеляційної інстанції, однак він не скористався своїм правом на заперечення проти позовних вимог АТ "Креді Агріколь Банк" по суті судового спору. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: