Ухвала ККС ВС № 148/1893/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 148/1893/22 провадження № 51-795 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2026 року. Суть питання та встановлені судом обставини Ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2026 року відмовив ОСОБА_4 у поновленні процесуального строку оскарження і керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернув його скаргу. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм при вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, не зважив на конкретні обставини провадження, не викликав скаржника в судове засідання, порушивши право на доступ до правосуддя. Мотиви Суду Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на таке. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Статтею 116 КПК України, передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому ч. 3 цієї статті передбачено, що у випадку, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. З ухвали Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року поза межами встановленого законом строку на оскарження з клопотанням про його поновлення, при цьому не вказуючи про об`єктивні причини пропуску строку. До того ж у своії апеляційний скарзі зазначаючи, що оскаржувану ухвалу від 11 вересня 2023 року він отримав 15 січня 2024 року, тобто понад два роки тому. Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_4 був належно повідомлений про дату і час розгляду клопотання, шляхом направлення судової повістки засобами поштового та електронного зв`язку. Разом з тим, скаржник у судове засідання не з`явився, що не перешкоджало розгляду клопотання. ОСОБА_4 звертається до суду з апеляційними скаргами на одну й ту саму ухвалу слідчого судді багаторазово. За наслідками розгляду численних звернень суд апеляційної інстанції постановив ухвали про відмову в поновленні строку оскарження. Тобто скаржник достеменно обізнаний із процедурою та підставами поновлення процесуального строку, проте подав до суду чергове невмотивоване клопотання. Суд правильно акцентував увагу на тому, що заявником подану апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді після спливу строку понад два роки, що підтверджується самим скаржником, та при цьому не зазначено про об`єктивні причини пропуску строку. Визнання тих чи інших причин пропуску строку поважними, що в подальшому слугує підставою для поновлення строку за клопотанням заінтересованої особи, є проявом дискреційних повноважень суду та вирішується у кожному випадку індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи. Водночас, встановивши, що ОСОБА_4 багаторазово було відмовлено в задоволенні необґрунтованих клопотань про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року, констатував зловживання скаржником своїми процесуальними правами. Ураховуючи викладене, апеляційний суд небезпідставно дійшов висновку про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року та, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернув апеляційну скаргу. Що стосується допущених апеляційним судом порушень вимог кримінального процесуального закону, на які посилається скаржник, слід вказати таке. Підставою для скасування судового рішення, передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, за усталеною позицією Верховного Суду, є не будь-яке процесуальне порушення, а лише таке, що істотно позначилося чи могло позначитися на результаті розгляду. Однак таких порушень, ОСОБА_4 не наводить. Ухвала Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів касаційного суду не вбачає. Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наявних матеріалів провадження убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Ураховуючи викладене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити. З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3