Ухвала КАС ВС № 520/31751/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 16 червня 2026 року м. Київ справа №520/31751/25 адміністративне провадження №К/990/23293/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Шарапи В.М. та Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №520/31751/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 липня 2025 року; - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт за посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення - слюсаря ремонтно-експлуатаційного взводу комендатури забезпечення регіонального управління Державної прикордонної служби України та з обов`язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до підпункту 1 пункту 5 постанови КМУ №704 - 30% та премії відповідно до підпункту 2 пункту 5 постанови КМУ №704 у розмірі - 525%, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 липня 2025 року пенсії ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якутін Станіслав Володимирович, 21 травня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом. Копія ухвали надійшла в особистий кабінет адвоката Якутіна С.В. через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 03 червня 2026 року о 18:39. У межах встановленого судом строку представник позивача направив заяву про усунення недоліків та долучив документ про сплату судового збору. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Таким чином, ОСОБА_1 усунуто недоліки, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - Постанова КМУ №481)). У касаційній скарзі позивач зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №4059-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням має відбуватися шляхом застосування пункту 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції з використанням актуального прожиткового мінімуму (3028,00 грн), а не фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн, оскільки Закон №4059-IX має вищу юридичну силу. Таким чином, позивач вважає, що фактичне зростання прожиткового мінімуму у 2025 році є законною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 липня 2025 року. Позивач наголошує, що в правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, відсутня заборона звертатись до суду з позовною заявою щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень підготувати та надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови КМУ №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №4059-IX на 01 січня, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з мотивів відсутності підвищення грошового забезпечення у 2025 році порівняно з 2024 роком, фактично відступив від усталеного підходу правозастосування та створив стан правової невизначеності. При цьому у подібних правовідносинах щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2025 року, на думку скаржника, відсутній остаточний правовий висновок Верховного Суду після ухвалення постанови від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24. Касаційний перегляд необхідний для забезпечення єдності судової практики, оскільки Другий апеляційний адміністративний суд у ряді інших аналогічних справ задовольняв такі позовні вимоги, що свідчить про ухвалення цим судом взаємовиключних рішень за однакових фактичних обставин. Обґрунтовуючи протиправність застосування обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, скаржник посилається на такі судові рішення вищої інстанції: - постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, у якій сформовано правовий висновок про те, що пункт 2 Постанови КМУ №481 суперечить акту вищої юридичної сили (закону про Державний бюджет України на відповідний рік) і не підлягає застосуванню. Суд визначив, що пункт 4 постанови КМУ №704 має застосовуватися у первісній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (через його збільшення). У цій постанові Верховний Суд також відступив від своїх попередніх протилежних висновків від 20 та 22 жовтня 2025 року (у справах №600/3516/24-а та №420/3824/25). - постанови Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, у якій зазначено, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). - постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а, у якій зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII, статті 7 Закону №4059-IX, пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ №481) з метою перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а, від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в ЄСІКС. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі ЄСІКС «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №520/31751/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи №520/31751/25.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Шарапа Н.В. Шевцова