Постанова Київський апеляційний суд № 760/19242/25

Справа №760/19242/25 Головуючий в суді І інстанції - Бурлака О.В. Провадження №33/824/626/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2026 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретарка: Сіваєва Ю.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисниці - адвокатки Борсуківської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Борсуківської Катерини Олександрівни на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27.06.2025, о 16 годині 00 хвилин, в м. Києві по вул. Ніжинська, 31, керував транспортним засобом марки «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager 7510», що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських. Результат огляду перевищує верхню межу вимірювального діапазону приладу, більше 5,0 ‰. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Борсуківська К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року та ухвалити нову постанову якою провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що вказана постанова є незаконною та непоґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, і має бути скасована. Судом першої інстанції в порушення вимог закону не з`ясовано обставини справи, розглянуто справу поверхнево. Викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не гуртуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник зазначає, що 27 червня 2025 року за кермом вказаного автомобіля був його власник - свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в той день забрав ОСОБА_1 від друзів та мав довести його додому. Проте, біля будинку №31 по вул. Ніжинська в м. Києві свідок ОСОБА_1 втратив керування автомобілем «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 авто залетіло на тротуар у зв`язку із технічними неполадками автомобіля. Далі автомобіль продовжувати рух не міг. Після цього свідок залишив автомобіль і ОСОБА_1 у ньому та пішов домовлятися до знайомих щоб вони допомогли дотягнути авто до СТО на ремонт. Таким чином, свідок залишив ОСОБА_1 в автомобілі «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 оскільки у зв`язку із отримання при виконанні військових обов`язків каліцтва (відсутність частини однієї нижньої кінців) останній не міг самостійно рухатися і потребував сторонньої допомоги. Проте, коли свідок повернувся на іншому автомобілі зі знайомим, який мав на буксирі тягнути його автомобіль, він дізнався про те, що на місці події були працівники поліції та на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушенням. Також, зазначає про те, що в цей час ОСОБА_1 мав при собі пляшку коньяку, яку пив по дорозі додому і продовжив розпивати в автомобілі, коли до нього підійшли працівники поліції. Захисник, звертає увагу на те, що всупереч зазначеному в протоколі, ОСОБА_1 транспортним засобом «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 не курував. Оскільки, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то відповідно не мав обов`язку виконувати вимогу працівника поліції проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, і не має нести адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, захисник, зазначає, що проведення працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння з порушенням вимог діючого законодавства всупереч вказаних вимог діючого законодавства, поліцейськими не було проведеного відносно ОСОБА_1 , огляду за допомогою прилад «Драгер». Відтак, згідно відеозапису, 27.06.2025 о 17 год. 16 хв. ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу "Драгер». Проте, після проходження огляду, поліцейський не з`ясував у особи, яка проходила огляд на стан алкогольного сп`яніння, чи згоден він з результатами такого огляду. Також, працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 про те, що у разі його незгоди з результатами, він направляється для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Так, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у відповідній графі "З результатами згоден" також відсутній підпис ОСОБА_1 . Однак, вказані дії/бездіяльність працівників поліції призвели до порушення вимог вказаного положення та ст. 266 КУпАП, що є безумовною підставою для визнання такого огляду недійсним. Окрім цього, матеріали справи містять відеозаписи, переглядом яких було встановлено, що жоден з них не містить в собі інформації про фактичне керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом. Відповідно диспозиція ст. 130 КУпАП, стягнення на особу за вчинення вказаного адміністративного правопорушення, накладається лише при встановленні сукупності фактів керування транспортними засобами і перебування водія в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Факт керування автомобілем може бути доведений: показами потерпілих або свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 . Окрім того, захисник звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №374373, 27.06.2025 о 16 год. 00 хв. В м. Києві по вул. Ніжинській, 31, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Захисник звертає увагу суду, що відеозапис розпочинається о 16 год. 39 хв. з моменту, коли поліцейський виходить зі службового автомобіля і йде в напрямку нерухомого автомобіля «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 . Таким чином, на відеозаписі працівників патрульної поліції відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 27.06.2025 о 16 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Ніжинська,

31. А отже, до суду надано відеозаписи, які жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні. Також, захисник зазначає, що наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 27.06.2025 о 16 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Ніжинська, 31, оскільки з пояснень свідка вбачається, що він не бачив, чи керував цей чоловік транспортним засобом під час наїзду на огорожу та чи керував цей чоловік транспортним засобом в не тверезому стані. Тому, захисник вважає, що матеріали справи не містять будь-які фактичні дані, допустимі та належні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений 130 КУпАП. У зв`язку із цим, сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тобто не був водієм, який зобов`язаний виконувати вимоги працівників поліції, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Апелянт зазначає, що докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу адміністративного правопорушення, доведена. Відтак, захисник звертає увагу, що працівниками поліції були допущені такі порушення вимог діючого законодавства і вимог внутрішніх Інструкцій, які призвели до невідповідності відомостей зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичним обставинам події, і таким чином порушують право особи на захист. З огляду на вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого його адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвокатки Борсуківської К.О., які в судовому засіданні від 20.02.2026 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, пояснення свідка ОСОБА_1 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103(далі - Порядок). На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №374373 від 27 червня 2025 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала. (а.с.1); - в результаті тесту приладу «Drager Alkotest 7510» від 27.06.2025 (а.с.3); - в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння - стрілки догори, що є більше на 5%.(а.с.6); - відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що зі згоди ОСОБА_1 було проведено огляд на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510». Після проведення тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції було поставлено запитання щодо згоди особи з отриманими результатами, на що ОСОБА_1 повідомив, що погоджується з результатом тесту, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського № 374373, диск №1, 54 хв. 04 сек. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повідомили, що у разі згоди з викладеними у ньому відомостями особа проставляє свій підпис у протоколі. Однак, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.12). Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 а ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Доводи апелянта про те, що працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з будь-якими заявами до працівників поліції з приводу неправомірності їх дій не звертався, будь-яких скарг на неправомірність дій працівників поліції при складанні протоколу не подавав. Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції були порушені принцип безпосередності дослідження доказів, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді. Так, суд першої інстанції повно і об`єктивно дослідив всі наявні в матеріалах провадження докази та надав їм відповідну оцінку. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Із наявного в матеріалах провадження відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування, крім нього біля автомобіля нікого не було. ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі, двигун якого був увімкнений. На прохання працівників поліції зв`язатись зі своїми знайомими з метою організації буксирування автомобіля, ОСОБА_1 , проявляючи ознаки агресивної поведінки, повідомив, що може здійснити це самостійно. Також на відеозаписі зафіксовано факт надання ОСОБА_1 згоди на проведення тесту щодо стану алкогольного сп`яніння та згоду ОСОБА_1 з його результатом. Крім того, допитаний в ході апеляційного перегляду справи свідок ОСОБА_1 не спростував висновків суду першої інстанції про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Він зазначив, що автомобіль належить йому на праві власності. Також вказав, що не підходив до автомобіля, коли поліцейські складали матеріали щодо його дядька ОСОБА_1 , оскільки боявся що протокол складуть за ст. 130 КУпАП і щодо нього. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАПта в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 11 листопада 2025 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Борсуківської Катерини Олександрівни - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 11 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко