Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2999/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/10/26 Справа № 202/2999/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Круглого В.В.(в режимі відеоконференції), переглянувши апеляційну скаргу останнього, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 10 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Районним судом встановлено, що 12 лютого 2024 року о 10 годині 40 хвилин на автодорозі Т0514 Лиман-Добропілля 86 км., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом УАЗ 469Б, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2,5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, так як протокол є неналежним доказом, оскільки складений до вчинення нібито правопорушення, що підтверджується часом складання документу. Відеозапис є неналежним доказом, оскільки відсутні докази факту керування автомобілем. Відсутні дані про порушення ПДР України, що б давало підстави для зупинки автомобіля, роз`яснення прав та обов`язків. Письмові пояснення свідків не можуть бути доказом, так як свідків не встановлювали працівники поліції, в поясненнях не має даних про місце події, чи у ОСОБА_1 був запах алкоголю. Не доводиться також факт направлення ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я, відсутня інформація, що направлення складалося в присутності останнього. Під час перегляду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; направленням на огляд в заклад охорони здоров`я, відеозаписом, яким підтверджується законність запропонованої процедури проходження огляду, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , постановою про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності зупинки та керування автомобіля ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, так як останнього було зупинено на блок-посту, а відповідно до змісту Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан поліцейські мають право на блокпосту перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб. З відеозапису видно, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем, де в подальшому був виявлений працівниками поліції. Також згідно відеозапису, працівники поліції встановлювали ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд, як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, так я і в закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився. Дані обставини зафіксовані на відеозапис та в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. При цьому, як відеозапис, так і письмові пояснення свідків апеляційний суд вважає належними доказами, вони не містять суперечностей між собою. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Круглого В.В. - залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький