Постанова 4820 № 671/1356/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 10 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 671/1356/24 Провадження № 22-з/820/77/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку ч. 3 ст. 270 ЦПК України заяву представника ОСОБА_1 адвоката Фіщук Альони Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Війтовецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання заповіту недійсним. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з заявою, суд в с т а н о в и в : У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив, з врахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсним заповіт, який вчинено від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідчений 21.12.2023 старостою Кривачинецького старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Бородаєм О.В., номер реєстру 35/3. Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року позовні вимоги залишено без задоволення. Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Фіщук А.А. про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено. ОСОБА_2 та його представник адвокат Лозінський М.В. подали апеляційну скаргу. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 січня 2026 року залишено без змін. 02 червня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Фіщук А.А. подала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстацнії. На підтримання заявлених вимог посилалася, що у відзиві на апеляційну скаргу, була наявна заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої представник просила стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № б/н від 12.03.2026 року та Акт виконаних робіт, тому представник відповідача просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. Представник ОСОБА_2 адвокат Лозінський М.В. подав заперечення щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. Представник апелянта зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву). Посилається, що в судовому засіданні Хмельницького апеляційного суду 28.05.2026 року до закінчення судових дебатів представником відповідача не було зроблено заяви про те, що протягом 5-ти днів будуть подані докази понесених судових витрат на правову допомогу. Більше того, у поданій заяві представником відповідача не обґрунтовано поважність причин не подання доказів понесених судових витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів, з огляду на встановлений фіксований розмір гонорару. Тому, враховуючи те, що будь-яких доказів щодо понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів матеріали справи не містять, заяв про це до закінчення судових дебатів стороною відповідача зроблено не було, а тому у задоволенні поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції слід відмовити. Крім того, у разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про наявність підстав для задоволення поданої представником відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення в частині понесених витрат на правову допомогу, то просимо суд максимально зменшити розмір заявлених відповідачем витрат на правову допомогу в апеляційному суді, оскільки такий розмір витрат є значно завищеним, та не відповідає складності справи, є неспівмірним з обсягу часу, затраченим представником відповідача на надання правової допомоги, яка полягала у підготовці відзиву на апеляційну скаргу, який є схожим до відзиву на позов та обмежилась лише участю в одному судовому засіданні апеляційного суду Колегія суддів вважає, що подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Частинами третьою, п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Фіщук та партнери» - Фіщук А.А. було укладено договір про надання правничої допомоги № б/н. 29.05.2026 року, між сторонами підписано Акт виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги № б/н від 12.03.2026 року, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг складає 20 000 грн, при цьому адвокатом надано наступні послуги: ознайомлення зі змістом апеляційної скарги, аналіз судового рішення та актуальної судової практики, вивчення позиції відповідача та підготовка і складання відзиву, моніторинг стану розгляду справи в системі «Електронний суд», надання консультації замовнику щодо наслідків апеляційного перегляду справи, витрати пов`язані з прибуттям до Хмельницького апеляційного суду. В поданому відзиві на апеляційну скаргу та окремій заяві про ухвалення додаткового рішення представником відповідача заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та надано відповідні докази. Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення ОСОБА_2 щодо стягнення судових витрат у заявленому представником відповідача розмірі, колегія суддів приходить до висновку про неспівмірність витрат на правничу допомогу та вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5 000 грн. Зокрема, як вбачається з Акту виконаних робіт від 29.05.2026 за Договором про надання правничої допомоги № б/н від 12.03.2026 року, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги в сумі 20 000 грн. При цьому адвокатом подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 який за своїм змістом фактично в основному відповідає відзиву на позов, а тому розмір витрат за написання відзиву, з огляду конкретні обставини справи, має становити 3 000 грн. Також, колегія суддів враховує, що представник відповідача приймала участь в одному судовому засіданні - 28 травня 2026 року, яке зайняло трохи більше однієї години витраченого часу адвоката, тому розмір витрат за участь в судових засіданнях слід визначити в розмірі 2 000 грн. Отже колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, враховуючи, суть даного спору та складність справи, вважає, що розмір понесених позивачем у справі витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, слід зменшити до 5 000 грн. Не приймає до уваги, колегія суддів, доводи представника апелянта проте, що будь-яких доказів щодо понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів матеріали справи надано не було, заяв про це до закінчення судових дебатів стороною відповідача зроблено не зроблено, а тому у задоволенні поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, слід відмовити. Як вбачається з матеріалів справи, заява щодо понесення судових витрат міститься у відзиві на апеляційну скаргу, тобто зроблена представником відповідача до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції, крім того Акт виконаних робіт підписаний сторонами 29.05.2026 року, тобто на наступний день після ухвалення судового рішення, а тому такі докази не могли бути подані до ухвалення судового рішення, а подані протягом п`яти днів, як це передбачено ч 8 ст 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Заяву представника ОСОБА_4 адвоката Фіщук Альони Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у даній справі, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000 грн, які понесені в суді апеляційної інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року. Судді А.М. Костенко Л.М. Грох О.І. Ярмолюк