LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820678/1119/21

від 30.08.2022 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 30 серпня 2022 року м. Хмельницький Справа № 678/1119/21 Провадження № 22-з/4820/202/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Терлич Валерій Габорович, про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2022 року (суддя Цибульський Д.В.), в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкове майно. Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 травня 1990 року, видане державним нотаріусом Летичівської державної нотаріальної контори Михальчук Н.Н., після смерті ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 12.03.1999 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого завідуючою Летичівської державної нотаріальної контори Островською Г.І. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування, право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2724 грн. сплаченого нею судового збору. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкове майно відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 4086 грн. судового збору. 15 серпня 2022 року адвокат Терлич В.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заявляв вимогу, що в разі відмови у задоволенні позову - стягнути на його користь з позивача понесені ним витрати на правничу допомогу. Оскільки в суді апеляційної інстанції спір вирішено на користь відповідача, у задоволенні позову відмовлено, відповідач просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. за розгляд справи у Летичівському районному суді та 20 000 грн. за розгляд справи у Хмельницькому апеляційному суді. 18 серпня 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Хорошенюк О.В. направила до апеляційного суду заперечення щодо стягнення судових витрат, які обґрунтовує тим, що адвокатом Терличем В.Г. не надано повного пакету документів, які є обов`язковими для підтвердження витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, зокрема, не надано розрахунку витрат з їх детальним описом. Крім того, представник позивача відмічає, що взагалі не надавались будь-які документи на підтвердження вират на правову допомогу у суді апеляційної інстанції. Такі документи були долучені до заяви про постановлення додаткового рішення. Тому вважає такі витрати недоведеними. Покладення на ОСОБА_2 витрат, понесених відповідачем на правову допомогу, створить для неї надмірний тягар, зважаючи на матеріальний стан останньої. Про це, а також про необґрунтованість витрат заявлялось стороною позивача в ході проведення судових дебатів під час розгляду справи Летичівським районним судом. У зв`язку з цим представник позивача просить заяву представника апелянта про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в Летичівському районному суді у розмірі 20 000 грн. та у Хмельницькому апеляційному суді у розмірі 20 000 грн. залишити без задоволення. Ознайомившись з матеріалами справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з таких підстав. В силу п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що вказано у ч. 6 ст. 137 ЦПК України. Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно зі ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Як вбачається із матеріалів справи , адвокат Терлич В.Г. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі №678/1119/21 у Летичівському районному суді на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 08.12.2021 (а. с. 122), на підставі чого адвокатом був виданий ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.12.2021 (а. с. 52, 120). На підтвердження понесених витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу у Летичівському районному суді у даній справі надано квитанцію №812891 від 08.12.2021 на суму 20000 грн.(а. с. 119). За розділом 4 договору про наданння професійної правничої допомоги від 08.12.2021 року сторони погодили фіксований розмір гонорару в сумі 20000 грн., який сплачується за надання правової допомоги в суді першої інстанції, незалежно від обсягу послуг та часу, витраченого представником, та тривалості судового процесу, а отже є визначеним і не потребує детального опису обсягу наданих послуг та виконаних робіт для визначення розиміру витрат, які підлягають стягненню з протилежної сторони. Такі докази подано до закінчення судових дебатів та до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції сторона зробила про це відповідну заяву, у звязку з чим витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_1 в суді першої інстанції в розмірі 20000 грн. підлягають відшкодуванню з ОСОБА_2 . Обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат законодавством покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Позивач як особа, що заперечує зазначений відповідачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими вимогами. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18. Позивачем чи її представником не надано доказів та не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних адвокатом робіт. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий адвокатом Терличем В.Г. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Хмельницькому апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги від 01.08.2022 (а. с. 177). Однак, сам договір від 01.08.2022 в матеріалах справи відсутній. До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом долучено договір про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2022 (а. с. 191). На підтвердження витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції згідно договору про надання правничої допомоги адвокатом Терличем В.Г. надано квитанцію №277420 від 01.06.2022 на суму 20 000 грн. (а. с. 190). Крім того, згідно з положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу. Заяв (клопотань) про відшкодування витрат в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів представником ОСОБА_1 , всупереч приписам ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не було зроблено. За таких обставин у задоволенні заяви про стягнення витрат на правовау допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, слід відмовити. Керуючись ст.ст. 141, 270, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Терлич Валерій Габорович, про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у Летичівському районному суді Хмельницької області у розмірі 20 000 грн. У задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у Хмельницькому апеляційному суді відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»