Постанова 4817 № 599/1778/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/1778/25Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/428/26 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., з участю секретаря Дідух М.Є., представника відповідачів - адвоката Сушка А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №599/1778/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2026 року, ухвалене суддею Чорною В.Г., повний текст якого складено 19 січня 2026 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та відсутнім права оренди, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі ТОВ «Західна агровиробнича компанія») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 із вимогами про визнання укладеною додаткової угоди №б/н від 01.02.2025 до договору оренди землі б/н від 01.03.2016 між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 ; визнання відсутнім у відповідача Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» права оренди земельної ділянки площею 0.7672 га, кадастровий номер 6122689600:01:001:0221, розташованої на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право: 60622656 та скасування запису щодо його державної реєстрації. На обґрунтування вимог позивач зазначає, що 01.03.2016 ТОВ «Розтоцьке» уклало з ОСОБА_2 договір оренди землі, на підставі якого товариство набуло право оренди земельної ділянки площею 0.7672 га, кадастровий номер 6122689600:01:001:0221, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, Чистопадівська сільська рада. Додатковою угодою від 11.04.2018 до договору оренди від 01.03.2016 сторону орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 130215096 від 09.07.2018 право оренди вказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області підтверджує державну реєстрацію іншого речового права за позивачем, номер запису про інше речове право: 13829520, дата реєстрації 18.03.2016. Укладеною додатковою угодою №б/н від 11.04.2018 сторони погодили внести зміни в п.8 Договору оренди, а саме: строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмо орендодавця про намір продовжити його дію. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, позивач 18.02.2025 надіслав відповідачу ОСОБА_2 лист-повідомлення вих.№1143 про намір продовжити договір оренди та надав примірники додаткової угоди б/н від 01.02.2025 до договору для ознайомлення та підписання, направивши засобами поштового зв`язку Укрпошта відповідного листа з додатками, який відповідач отримав 06.03.2025 і не відповів згодою/не згодою або пропозицією щодо умов додаткової угоди. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та описом поштового вкладення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач ОСОБА_2 не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк. При цьому позивач (орендар) належно виконував свої обов`язки за договором оренди, у встановлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді позивача і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а відповідач, у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на пропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Отже, позивач вважає поновленим зазначений вище Договір оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 447460764 від 13.10.2025, право оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60622656 від 03.07.2025. Таким чином, позивач дізнався про те, що ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки б/н від 12.04.2025, яка знаходилась в оренді у позивача, з Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс», код ЄДРПОУ: 30356854. Вважає, що неправомірні дії відповідачів щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, яка знаходилась в оренді у Позивача, грубо порушують норми ст.33 Закону України «Про оренду землі», а заявлені позивачем у позові вимоги відповідають встановленим ч.2 ст.16, ст.651 ЦК України, ч.2 ст.20, ст.188 ГК України та ст.33 Закону України «Про оренду землі» способом захисту порушених прав позивача і є ефективним способом їх захисту у спірних правовідносинах. Вказує, що з урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, позивач має право на поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі». Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 13.01.2026 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зокрема зазначає, що відповідно до частин другої, п`ятої статті 33 «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Таким чином, вказує, що ст.33 Закону України «Про оренду землі» визначає єдиний можливий алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. Стверджує, що подані відповідачем листи не можуть вважатися належними та обґрунтованими доказами відмови від поновлення договору, оскільки вони не відповідають вимогам ст.33 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, вони не містять жодних обґрунтованих заперечень щодо запропонованих Апелянтом умов, не містить посилання на отриманий лист-повідомлення, не містить аналізу проекту договору, а також не містить жодних пропозицій щодо зміни істотних умов, у тому числі щодо розміру орендної плати. Така поведінка орендодавця свідчить про ухилення від виконання покладених на нього законом обов`язків та є проявом недобросовісності. Крім того, вказує, що в листах ОСОБА_2 стверджував, що не бажає поновлювати дію Договору та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд, однак невдовзі уклав договір оренди з відповідачем ПАП «Агропродсервіс», що, на думку апелянта, свідчить про завчасно прихований намір та недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_2 , які були направлені на створення штучних перешкод у реалізації переважного права Позивачем, оскільки у випадку самообробітку земельної ділянки власником - втрачається переважне право орендаря на поновлення договору, яке існує тільки у випадку наявності орендних відносин за участі інших осіб. Вважає, що фактично наведені дії відбулися з метою перешкоджання поновленню Договору оренди з первісним Орендарем за будь-яких умов. Апелянт звертає увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, а саме: «Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право «правомірного очікування», натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, викладеній у резолютивній частині постанови (п.6.40). Такий висновок апеляційного суду відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17-ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок, та правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ (п.6.41). При цьому Верховний Суд виходить з того, що вказівка на проект правочину щодо продовження орендних правовідносин як на додаткову угоду чи на додатковий договір не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин (п.6.42)». 17.03.2026 на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сушко А.С., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що у матеріалах справи відсутні обґрунтовані докази надсилання на адресу ОСОБА_3 листа-повідомлення та двох примірників підписаних орендарем додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі. Більше того, орендодавець ОСОБА_2 ніколи не отримував від орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа-повідомлення вих. №1143 від 18.02.2025 про намір продовжити дію договору оренди землі із двома підписаними орендарем примірниками додаткової угоди. Також в матеріалах справи відсутні належні докази про сам факт отримання та дату отримання поштової кореспонденції від скаржника, а копії документів, які наявні в матеріалах справи, жодним чином не підтверджують факту отримання відповідачем листа-повідомлення та двох примірників додаткової угоди. Крім того, вказує, що орендодавцем 25.02.2025 надіслано на адресу орендаря поштовою кореспонденцією лист-повідомлення від 08.01.2025 про відмову від поновлення договору оренди землі, які отримані скаржником 28.02.2025. Також, орендодавцем додатково 18.06.2025 надіслано на адресу орендаря поштовою кореспонденцією відповідь на лист-повідомлення про намір від 11.03.2025 про відмову від поновлення договору оренди землі. Отже, вважає, що відсутність згоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. 17.03.2026 на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ПАП «Агропродсервіс», в інтересах якого діє адвокат Карачка І.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що до моменту укладання договору оренди земельної ділянки за ПАП «Агропродсервіс» та як наслідок реєстрації права оренди, термін дії договору оренди земельної ділянки із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вже закінчився, та право оренди вже було припинене, а тому відсутні будь-які порушення переважного права скаржника зі сторони відповідача ПАП «Агропродсервіс». Окрім того, відповідач ПАП «Агропродсервіс» фактично та правомірно користуючись вказаною земельною ділянкою, здійснив її оранку під посів сільськогосподарської культури озимої пшениці під урожай 2026 року. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні представник відповідачів просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення, оскільки вважає його законним та обґрунтованим. Інші сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи чи її слухання у їх відсутності до суду апеляційної інстанції не надходили. У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності інших сторін по справі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. В судовому засіданні встановлено наступні обставини. Відповідач ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 26.05.2014 (а.с.61), є власником земельної ділянки площею 0.7672 га кадастровий номер 6122689600:01:001:0221, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. 01.03.2016 між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «Розтоцьке» було укладено договір оренди землі (а.с.12-13), за яким передано в оренду вищезазначену земельну ділянку, строком на 7 років. 11.04.2018 між орендодавцем ОСОБА_2 , орендарем ТОВ «Розтоцьке» та новим орендарем, ТОВ «Західна агровиробнича компанія», була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 11.10.2017 (а.с.14), про заміну сторони та внесення змін до договору оренди, згідно якої орендар передає, а новий орендар приймає права та обов`язки орендаря, передбачені в договорі оренди. 04.07.2018 держаним реєстратором проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0.7672 га кадастровий номер 6122689600:01:001:0221, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 13829520, згідно договору оренди б/н від 01.03.2016 та додаткової угоди № б/н від 11.04.2018, що зазначено у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 130215096 від 09.07.2018 (а.с.15). Строк дії зареєстрованого права оренди земельної ділянки до 11.04.2025. Листом-повідомленням від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» №1143 від 18.02.2025 (а.с.18) ОСОБА_2 повідомлено про намір позивача продовжити дію договору оренди землі № б/н від 01.03.2016, із внесеними змінами 11.04.2018, який відповідач отримав 28.02.2005 (згідно трекінгу Укрпошта). Орендодавцем ОСОБА_2 надіслано на адресу орендаря поштовою кореспонденціє лист-повідомлення від 08.01.2025 про відмову від поновлення договору оренди землі (трек-номер відправлення 4601900054724), який отриманий позивачем 28.02.2025 (а.с.93) та відповідь на лист-повідомлення про намір від 11.03.2025 (а.с.94) (трек-номер відправлення 4601900065742), яку отримано позивачем 20.06.2025. Вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача. З врахуванням категоричної незгоди відповідача на поновлення договору оренди землі із позивачем, 03.07.2025, тобто вже після спливу місячного терміну права оренди землі, зареєстровано припинення права оренди земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.07.2025, індексний номер витягу 434488499, номер запису про інше речове право 13829520 (а.с.95). 12 квітня 2025 року між відповідачем - орендодавцем ОСОБА_2 та відповідачем - орендарем ПАП «Агропродсервіс» було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, в результаті чого між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.7672 га, кадастровим номером 6122689600:01:001:0221 (а.с.96-97). Згідно п.7 вказаного договору, договір укладено на 10 років до 12.04.2035. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його державній реєстрації (п.44 даного договору). 03.07.2025 проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0.7672 га, з кадастровим номером 6122689600:01:001:0221, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.07.2025 року, індексний номер витягу 434488499, номер запису про інше речове право 60622656 (а.с.95, зв). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутнє волевиявлення орендодавця на укладення договору оренди землі, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується. Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі №567/3/22 (провадження №61-5252сво23)). Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: - необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); - зловживання матеріальними правами; - обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; - сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)). У частині четвертій статті 124 ЗК передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі». Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (абзац 4 Розділу IX перехідні положення Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 цього Закону України «Про оренду землі»). Згідно з частинами восьмою-дев`ятою статті 33 цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палата Верховного Суду 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) зроблено висновок, що: «статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Близький за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: - орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; - до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; - до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; - орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди». Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно п.4.1 додаткової угоди від 11.04.2018 орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Останнім днем строку направлення вказаного листа-повідомлення було 11.01.2025, тобто за 3 місяці до закінчення строку дії договору. Позивачем лист-повідомлення №1143 від 18.02.2025 відправлений 06.03.2025. В свою чергу орендодавцем ОСОБА_2 надіслано на адресу орендаря поштовою кореспонденцією лист-повідомлення від 08.01.2025 про відмову від поновлення договору оренди землі (трек - номер відправлення 4601900054724), який отриманий позивачем 28.02.2025 (а.с.93) та відповідь на лист-повідомлення про намір від 11.03.2025 (а.с.94) (трек-номер відправлення 4601900065742), яку отримано позивачем 20.06.2025. Вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача. З огляду на наведене вище, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 порушив норми законодавства щодо належного повідомлення позивача про відсутність наміру продовжувати дію договорів оренди. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що подані відповідачем листи не можуть вважатися належними та обґрунтованими доказами відмови від поновлення договору, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», то колегія суддів зазначає наступне. Як зазначалось вище, ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення. Разом з тим, ЗУ «Про оренду землі» не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця. Згідно зі змістом направлених позивачу орендодавцем повідомлень, ОСОБА_2 вказував на те, що не бажає поновлювати дію договору, а також його не влаштовують запропоновані умови. На думку колегії суддів, зміст вказаних повідомлень беззаперечно свідчить не лише про небажання продовжувати оренду землі з позивачем, а й безпосередньо про причини. Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що отримавши вказані повідомлення, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» запропонувала відповідачу інші, сприятливіші для орендодавця умови оренди землі. З огляду на наведене вище, під час апеляційного розгляду не встановлено порушення переважного права ТОВ «Західна агровиробнича компанія», оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини оренди землі з позивачем, в тому числі з підстав, викладених у повідомленнях, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем. У своїх постановах від 28.05.2024, справа №604/648/23, та від 28.09.2020, справа № 272/440/18, Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2026 року, а апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» без задоволення. Керуючись ст.ст.374, 375, 367, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» - залишити без задоволення. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 05 червня 2026 року. Головуючий Судді