LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4817599/1717/25

від 03.06.2026 ·

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/1717/25Головуючий у 1-й інстанції Іваницького О.Р. Провадження № 22-ц/817/416/26 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., з участю секретаря - Дідух М.Є. представника відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/1717/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року (ухвалене суддею Іваницьким О.Р., дати складення повного тексту не зазначено) в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_2 , приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ЯРОШКО Андрій Віталійович, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «ЗАК», позивач, апелянт) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (раніше прізвище ОСОБА_4 , далі - відповідачка 1), приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» (далі ПАП «Агропродсервіс», відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ярошко А.В., про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Позов обґрунтований тим, що 10 грудня 2015 року ТОВ «Розтоцьке» уклало з ОСОБА_5 договір оренди землі №б/н, на підставі якого набуло право оренди земельною ділянкою площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, яка розташована на території Ратищівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Додатковою угодою №б/н від 06 квітня 2018 року до договору, сторону орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та продовжено строк на 7 років. Строк договору закінчився 06 квітня 2025 року. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_5 лист-повідомлення №487 від 18 лютого 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідачка 1 не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення та не заперечила щодо продовження Договору на новий строк. Однак, на право оренди спірної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60220362. Таким чином, ОСОБА_5 уклала з ПАП «Агропродсервіс» договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача. З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, воно має право на поновлення договору на підставі ст.33 Закону України «Про оренду землі». Вважає, що відповідачами порушено його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. У зв`язку із викладеним позивач просив суд: - визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 01 лютого 2025 року до договору оренди землі №б/н від 10 грудня 2015 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_5 , в редакції, запропонованій позивачем; - визнати відсутнім у ПАП «Агропродсервіс» права оренди земельної ділянки площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110; - скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, номер запису про інше речове право: 60220362. Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року позов ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Західна агровиробнича компанія», в інтересах якого діє керівник Русин Ю.Ю., подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення у справі суд проігнорував той факт, що орендодавцем було порушено переважне право орендаря на укладення додаткової угоди, оскільки орендодавець належним чином не відреагував на лист-повідомлення та не розглянув належно пропозицію поновлення договору оренди, оскільки не надав свою пропозицію щодо орендної плати та інших істотних умов договору. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. На думку апелянта, заява ОСОБА_5 про заперечення щодо продовження договору оренди землі може свідчити виключно про недобросовісність орендодавця, який із зловживанням своїми правами та привілеями власника, тобто заздалегідь маючи перевагу, як власник земельної ділянки, вчиняючи недобросовісні дії по відношенню до орендаря, не маючи для цього прав та вчиняючи недобросовісні дії по відношенню до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», врегулював на власний розсуд свої правовідносини із ПАП «Агропродсервіс», порушивши при цьому переважне право орендаря та без урахування прав та інтересів останнього. У зв`язку з наведеним просить рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. 17 березня 2026 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідачки ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Сушко А.С., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що у матеріалах справи відсутні обґрунтовані докази надсилання на адресу ОСОБА_3 листа-повідомлення та двох примірників додаткової угоди, підписаних зі сторони орендаря про продовження дії договору оренди землі. Більше того, орендодавець ОСОБА_3 ніколи не отримувала від орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа-повідомлення вих. № 487 від 18 лютого 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі із двома примірниками додаткової угоди, підписаних зі сторони орендаря. Також в матеріалах справи відсутні належні докази про сам факт отримання та дату отримання поштової кореспонденції від скаржника, а копії документів, які наявні в матеріалах справи, жодним чином не підтверджують факту отримання відповідачем листа-повідомлення та двох примірників додаткової угоди. Крім того, навіть якщо припустити, що 04 березня 2025 року орендарем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» фактично відправлено лист-повідомлення із двома проектами додаткових угоди на адресу орендодавця ОСОБА_3 про намір продовжити дію договору оренди землі, даний факт є порушенням умов ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки орендодавцем 28 березня 2025 року надіслано на адресу орендаря поштовою кореспонденцією відповідь на лист-повідомлення про намір від 27 березня 2025 року про відмову від поновлення договору оренди землі, який отриманий скаржником також ще під час дії договору оренди землі 31 березня 2025 року (трек - номер відправлення АТ «Укрпошта» 4601900058193). Отже, незгода орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. 17 березня 2026 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ПАП «Агропродсервіс», в інтересах якого діє адвокат Карачка І.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що до моменту укладання договору оренди земельної ділянки за ПАП «Агропродсервіс» та як наслідок реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право 60220362), термін дії договору оренди земельної ділянки із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вже закінчився, та як наслідок право оренди вже було припинене (номер запису про інше речове право 15606680), а тому відсутні будь-які порушення переважного права скаржника зі сторони відповідача ПАП «Агропродсервіс». Окрім того, на виконання умов договору оренди від 07 квітня 2025 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАП «Агропродсервіс», орендарем виплачено орендну плату за 2025 рік. Відповідач ПАП «Агропродсервіс» фактично та правомірно користуючись вказаною земельною ділянкою, здійснив її оранку під посів сільськогосподарської культури озимої пшениці під урожай 2026 року. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Сушко А.С., заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Відповідачці ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 1.1800 га з кадастровим номером 6122688200:01:001:0110, яка знаходиться в межах території Ратищівської сільської ради, на праві власності на підставі державного акту серія ЯД номер 021101, виданий 29 грудня 2010 року Зборівською райдержадміністрацією (а.с.38). 10 грудня 2015 року між ОСОБА_5 , як орендодавцем, та ТОВ «Розтоцьке», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Ратищівської сільської ради, площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110 (а.с.39). Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що він укладений на 7 років. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За п.36 Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до п.37 Договору його дія припиняється зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. 16 квітня 2018 року між ОСОБА_5 , як орендодавцем, ТОВ «Розтоцьке», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди. З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 131739412 від 23 липня 2018 року вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано 19 липня 2016 року, номер запису про інше речове право: 15606680 (а.с.42). ОСОБА_5 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення від 08 січня 2025 року про те, що вона заперечує у поновленні договору оренди землі від 01 липня 2018 року та повідомила про небажання поновлювати дію договору із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та намір використовувати належну земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Також попереджено ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що в разі продовження фактичного використання земельної ділянки, такі дії трактуватимуться як самовільне заволодіння. Крім того, незалежно від стану ділянки (наявності насіння), орендодавець ОСОБА_6 залишає за собою право приступити до використання ділянки. Вказаний лист-повідомлення було відправлено ОСОБА_5 25 лютого 2025 року, що підтверджується копією опису вкладення листа із штампом АТ «Укрпошта» (трек-номер 4601900054589) та отримано 28 лютого 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за довіреністю (а.с.67). ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило відповідачці ОСОБА_5 лист-повідомлення №487 від 18 лютого 2025 року «Про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.01.2018», згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки (земельна ділянка площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, яка розташована на території Ратищівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 15606680. Просить підписати додаткові угоди на поновлення дії Договору оренди земельної ділянки № б/н від 01 січня 2018 року та направити один екземпляр. Вказаний лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди було відправлено ОСОБА_5 04 березня 2025 року, що підтверджується копією опису вкладення листа із штампом АТ «Укрпошта» (а.с.18-25). 28 березня 2025 року ОСОБА_5 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідь на лист-повідомлення від 27 березня 2025 року про те, що вона розглянула проєкт додаткової угоди та заперечує у поновленні договору оренди землі, площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, який закінчується 06 квітня 2025 року. Також попереджено ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що в разі продовження фактичного використання земельної ділянки, такі дії трактуватимуться як самовільне заволодіння. Крім того, незалежно від стану ділянки (наявності насіння), орендодавець залишає за собою право приступити до використання ділянки. Вказане підтверджується копією опису вкладення листа із штампом АТ «Укрпошта» (а.с.68). Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_7 . З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 447076449 від 09 жовтня 2025 року вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 1.1781 га, кадастровий номер 6122688200:01:001:0110, на підставі договору оренди землі від 07 квітня 2025 року зареєстровано 03 червня 2025 року, орендодавець ОСОБА_3 , орендар ПАП «Агропродсервіс», номер запису про інше речове право: 60220362 (а.с.12). Згідно повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» №5902 від 10 жовтня 2025 року земельна ділянка за кадастровим номером 6122688200:01:001:0110 знаходиться в межах поля №90-7313, перебуває в користуванні підприємства та засіяна сільськогосподарською культурою кукурудза під урожай 2025 року. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору оренди). Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц. У разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 272/440/18. Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. У статті 126 ЗК України зазначається, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_3 , як сторони за договором, не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, оскільки власник земельної ділянки - орендодавець ОСОБА_3 у своїх листах-повідомленнях від 08 січня 2025 року та 27 березня 2025 року вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі та намір використовувати ділянку на власний розсуд. ОСОБА_3 завчасно, а саме 25 лютого 2025 року та 28 березня 2025 року надіслав листи-повідомлення про заперечення на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (м.Дубно, пров.Центральний, 1). Апеляційний суд зазначає, що вказана обставина беззаперечно свідчить про відсутність волевиявлення у ОСОБА_3 на поновлення договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, в тому числі й на запропонованих ТОВ «Західна агровиробнича компанія» умовах, а тому переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не порушено. Оскільки дія договору оренди землі укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» завершилася 06 квітня 2025 року, договір між ОСОБА_3 та ПАП «Агропродсервіс» був укладений лише 07 квітня 2025 року, а тому державний реєстратор Ярошко А.В. цілком законно прийняла заяву про реєстрацію такого договору оренди та 03 червня 2025 року провів його державну реєстрацію. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону і може підлягати захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, не порушено. Крім цього, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що проєкт додаткової угоди до договору оренди землі містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме, положення про автоматичне поновлення договору; запровадження механізму виключення відомостей з Державного реєстру речових прав як спосіб відмови від поновлення; передбачення нових способів комунікації сторін, включаючи використання електронної пошти та публікацію інформації на сайті орендаря. Отже зазначені положення змінюють порядок реалізації прав та обов`язків сторін, зокрема механізм поновлення договору. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у даній справі відсутні правові підстави для задоволення позову ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Доводи апелянта про те, що листи ОСОБА_3 від 08 січня 2025 року та від 27 березня 2025 року не може вважатися належним розглядом листа-повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 18 лютого 2025 року про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_3 у відповідності до вимог законодавства повідомив ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі. Твердження апелянта про недобросовісність поведінки ОСОБА_3 у зв`язку з укладенням після закінчення строку дії попереднього договору нового договору оренди з ПАП «Агропродсервіс» також не спростовують правильності оскаржуваного рішення. Після припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії та за відсутності правових підстав для його поновлення власник земельної ділянки вправі на власний розсуд розпорядитися належним йому майном, у тому числі передати його в оренду іншій особі. Сам по собі факт укладення нового договору оренди 07 квітня 2025 року не свідчить про порушення прав позивача, оскільки його переважне право на поновлення договору припинилося у зв`язку з відсутністю волевиявлення орендодавця на продовження договірних відносин. Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відмовляючи в задоволені позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року залишити без змін. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 05 червня 2026 року. Головуючий О.З. Костів Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»