Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/32026/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 р. Справа № 520/32026/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., повний текст складено 23.03.26 по справі № 520/32026/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ФХ-116152/5804/с від 25.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 968,96 грн та за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн, всього 2422,4 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом позову стало протиправне зменшення у грошовому виразі розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, а не визначення середнього розміру таких додаткових видів грошового забезпечення. Вказує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/2822/25 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023. Проте, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що зазначені у вказаній довідці, відповідачем протиправно зменшені у грошовому виразі. Звертає увагу, що у довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідач зазначив, що надбавка за особливості проходження служби та премія визначена у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою. Дана обставина підтверджена довідкою та відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, стосовно надання інформації про розмір додаткових видів грошового забезпечення, з якої вбачається, що надбавка за особливості проходження служби у січні 2023 року за відповідною посадою, з якої звільнено позивача (21 тарифний розряд, оклад за військовим званням майор, надбавки за вислугу років 45% від ПО та ОВЗ), становить 100% посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислуги років, розрахованих з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, визначених з розміру 1762 грн; премія за відповідною посадою становить 290% посадового окладу, які розраховуються з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, виходячи з розміру 1762 грн. Тобто, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/2822/25 відповідач виготовив довідку №ФХ-116152/5804/с від 25.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, а додаткові види грошового забезпечення розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018. Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №520/2822/25, яке набрало законної сили 17.04.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №520/2822/25 відповідачем виготовлено довідку від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в яку включено наступні складові: посадовий оклад - 8370,00 грн; оклад за військове звання (майор) - 2040,00 грн; надбавка за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 4684,50 грн; надбавка за особливості проходження служби (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) - 9918,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10% посадового окладу) - 837,00 грн; премія (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) - 15950,00 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 41799,50 грн. Позивач вважає, що у вказаній довідці про розмір грошового забезпечення зменшено розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі. При цьому, розрахунок, який мав бути застосований при перерахунку надбавки за особливості проходження служби та премії, позивачем у позовній заяві зазначений наступний: - надбавка за особливості проходження служби: (посадовий оклад + оклад за військовим (спеціальним) званням + надбавка за вислугу років) х 100% = 8370,00 грн + 2040,00 грн + 4684,50 грн) х 100% = 15094,50 грн; - премія: посадовий оклад х 290% = 8370 грн х 290% = 24273,00 грн. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, позивач ініціював даний спір. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем на виконання рішення суду складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с станом на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії позивача, зокрема, із зазначенням розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ), яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ. Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Пунктом 3 Порядку №45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №

45. У довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка визначена додатком 2 до Порядку № 45, зазначаються такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; підвищення посадового окладу; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови; надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний»; доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання; надбавка за спортивні звання; премія. Аналіз наведених норм права та неодноразово викладені правові висновки Верховного Суду щодо права на перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ, свідчить про те що підставою для проведення перерахунку пенсій особам є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду згідно відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Аналогічна позиція Верховного Суду щодо застосування положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ та Порядку №45 викладена, зокрема у постановах від 07.09.2018 у справі №806/1472/16, від 01.06.2022 у справі №814/659/18, від 24.01.2024 у справі №200/613/23, від 28.03.2024 у справі №160/3235/23, від 04.04.2024 у справі №380/859/23. Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.04.2023 у справі №600/6282/21-а, від 26.07.2023 у справі №380/16010/21, від 12.06.2024 у справах №120/4595/23, №380/9974/23 та №380/9798/23. 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 1 березня 2018 року) (далі по тексту Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абз.4 пп. 1 п.5 Постанови №704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пп. 6 п.6 Постанови №704). Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14. У подальшому пункт 4 цього нормативно-правового акту викладено у редакції пункту 6 Постанови №103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Отже, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Тобто, з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції. Проте, згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі по тексту Закон №1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України дійшов висновку, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Водночас, Законом №2017-III регламентовано правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст.6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі №240/12647/21 наголосив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови №704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі по тексту Закон №2710-IX), таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік, не містить. Слід зауважити, що частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII має безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на правила частини 3 статті 7 КАС України, з 01.01.2023 не підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, як такі, що не відповідають положенням Закону №2710-IX (правовому акту вищої юридичної сили), згідно з яким прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тобто, при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням з 01.01.2023 необхідно використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Постановою №103, серед іншого, також затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, підпунктом 1 пункту 3 яких: 1) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»; 2) у пункті 10 цифри і слова «01.01.2019» замінено цифрами і словами «01.03.2018». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, позов задоволено частково. Визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21 лютого 2018 року №103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 неправомірними. Зобов`язано Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 після касаційного перегляду вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишені без змін. За висновком Верховного Суду у цій справі, який викладено у пункті 34 постанови, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а відтак не підлягає застосуванню до спірних відносин пункт 4 в редакції Постанови №103. Враховуючи вищенаведене, з 01.01.2023 відбулося підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень обов`язку обраховувати ці показники із використанням згідно з Законом №2710-IX прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тому наявні підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Аналогічні правові висновки Верховний Суд виклав у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та від 13.12.2022 у справі №240/12647/21. Отже, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму військовослужбовці мають право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції з застосуванням для визначення посадових окладів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений у постанові Кабінету Міністрів. Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 п.5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Колегія суддів зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін. При цьому, порядок дій, які повинен вчинити відповідач, у зв`язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103, не змінився. Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №520/2822/25, яке набрало законної сили 17.04.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №520/2822/25 відповідачем виготовлено довідку від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в яку включено наступні складові: посадовий оклад - 8370,00 грн; оклад за військове звання (майор) - 2040,00 грн; надбавка за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 4684,50 грн; надбавка за особливості проходження служби (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) - 9918,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10% посадового окладу) - 837,00 грн; премія (у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою) - 15950,00 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 41799,50 грн. Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2025 №ФХ-116152/13277/с вбачається, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №520/2822/25 у довідку від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 включено надбавку за особливості проходження служби, яка визначена у середніх розмірах, - 100%, що фактично виплачується за відповідною посадою, яку позивач займав, з посадового окладу за 21 тарифним розрядом, окладом за військовим званням (майор), надбавки за вислугу років (45% від ОВЗ та ПО) та виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн, що складає 9918,00 грн; премію за відповідною посадою за 21 тарифним розрядом у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою станом на 01.01.2023, - 290% від ПО, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн, що складає 15950,00 грн. Тобто, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що у довідку від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 включено надбавку за особливості проходження служби та премію з урахуванням розрахункової величини 1762,00 грн, а не 2684,00 грн. Однак, як вже було зазначено вище, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа пенсіонерів - військовослужбовців з 29.01.2020 виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням, як основних так і додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (через його збільшення у 2023 році). При цьому, питання зазначення у довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 відомостей про розмір надбавки за особливості проходження служби (100%) та премії (290%), не є спірним та позивачем не оспорюється, що безпідставно не враховано судом першої інстанції. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язку надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , обчисливши розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначені у довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із розміру посадових окладів та окладів за військове звання, які визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2023. У зв`язку з чим, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, вказаних в довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», обчисливши розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначені у довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, із розміру посадового окладу, окладу за звання та надбавки за вислугу років, які визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ. Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону №2262-ХІІ, частинами другою, третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. На переконання суду, неправомірна бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків. Водночас, суд зазначає, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 року у справі №380/1907/23, в якій Судова палата відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22 та дійшла висновку, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.12.2024 у справі №140/4231/23. За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими відповідача щодо пропуску позивачем строків звернення до суду. Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/32026/25 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, вказаних в довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», обчисливши розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначені у довідці від 25.04.2025 №ФХ-116152/5804/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, із розміру посадового окладу, окладу за звання та надбавки за вислугу років, які визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2422,40 грн. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий