Ухвала КАС ВС № 160/18889/25

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №160/18889/25 адміністративне провадження №К/990/23477/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Шевцової Н.В., Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/18889/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД", в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради під час проведення позапланової перевірки з 14.04.2025 по 25.04.2025 "Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого" ДП051231004717 від 10.10.23, "Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого" ДП020240305475 від 07.03.2024, "Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого" ДП051241101384 від 08.11.2024" щодо не розгляду (контролю) питань, обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 від 09.02.2025 про порушення суб`єктами містобудування вимог містобудівного законодавства; - зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради провести позапланову перевірку "Нове будівництво індивідуальних житлових будинків у районі провулку Широкого Амур Нижньодніпровський район місто Дніпро" щодо розгляду (контролю) питань, обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 від 09.02.2025 про порушення суб`єктами містобудування вимог містобудівного законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026, відмовлено в задоволенні позову. 22.05.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному розмірі. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке. Щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми позивачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Водночас, скаржник в своїй касаційній скарзі просить суд відстрочити сплату судовий збір до закінчення розгляду справи по суті та зменшити його розмір до 1000 грн 00 коп. В обгрунтування клопотання скаржник зазначає, по справі не отримує матеріальної вигоди, у т.ч. вважає порушенням його соціальних прав (п.16 ч.1 ст.9 ЗУ «Про судовий збір»). При цьому, не може дивитись, як одну з рекреаційний зон міста намагаються протиправно забудувати. Згідно до чого, є необхідність у зменшенні та відстрочені сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті. Колегія суддів вважає дане клопотання необгрунтованим та зазначає про обов`язок сторін щодо сплати судового збору. Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028, 00 грн. За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4844, 80 грн (2 684,00*200%*0,8). За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в сумі 4844, 80 грн. Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав). Щодо підстав касаційного оскарження. Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже у разі подання касаційної скарги з підстав визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу саме скаржник має обов`язково зазначити: постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Водночас касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням та низку посилань на постанови Верховного Суду, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Окрім зазначеного, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та частини п`ятої статті 328 КАС України) та документа про сплату судового збору на суму 4844, 80 грн. Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про змешення розміру судового збору та відстрочення його сплати. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/18889/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати: - уточненої касаційної скарги із зазначенням обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України; - документ про сплату судового збору в сумі 4844, 80 грн. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач С.Г. Стеценко Судді Н.В. Шевцова Л.В. Тацій