Ухвала КАС ВС № 160/12814/20

УХВАЛА 29 квітня 2021 року Київ справа №160/12814/20 адміністративне провадження №К/9901/14632/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі №160/12814/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, у якій просила: - визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування у сумі - 113 175 грн 80 коп; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування суддівської винагороди судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року з регіональним коефіцієнтом у розмірі 1,2 до базового розміру посадового окладу та щомісячної доплати в розмірі 60% від посадового окладу із утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року; - стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду в розмірі: 113 175 грн 80 коп. із утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №160/12814/20 позов задоволено: - визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування у сумі - 113 175 грн 80 коп; - зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування суддівської винагороди судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року з регіональним коефіцієнтом у розмірі 1,2 до базового розміру посадового окладу та щомісячної доплати в розмірі 60% від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року; - стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду в розмірі: 113 175 грн 80 коп. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 липня до 31 серпня 2020 року; - допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №160/12814/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України, надіславши її засобами поштового зв`язку 21 квітня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Перевіркою матеріалів касаційної скарги встановлено, що в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, у них відсутній документ про сплату судового збору. Натомість, скаржник просив відстрочити його сплату з огляду на обмежене фінансування та відсутність на це бюджетних коштів. Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні. Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57). За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення із касаційною скаргою. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2270 грн. На підставі викладеного, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області за подання касаційної скарги має сплатити: 2270 грн. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №160/12814/20 - відмовити. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі №160/12814/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду