Ухвала КАС ВС № 160/12155/20

УХВАЛА 09 червня 2021 року Київ справа №160/12155/20 адміністративне провадження №К/9901/18984/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів -Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року у справі №160/12155/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій просила: - визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року до 29 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин другої і третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу та доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 18 квітня 2020 року до 29 серпня 2020 року; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно, із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року; - зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу та доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № 160/12155/20 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 20 травня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять документу про сплату судового збору. Натомість, скаржник просив відстрочити його сплату з огляду на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків для сплати судового збору. Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні. Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57). З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2270 грн. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі: 2270 грн. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року у справі №160/12155/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк В.М. Соколов, Судді Верховного Суду