Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15000/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" червня 2026 р. Справа№ 910/15000/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Спаських Н.М. суддів: Горбасенка П.В. Яценко О.В. при секретарі судового засідання: Кузьменко А.М. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 28.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 (повне судове рішення складено 08.04.2026) у справі № 910/15000/25 (суддя Полякова К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілан енерджі трейд" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" (м. Київ) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ) про визнання незаконним рішення, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілан енерджі трейд" (далі - позивач, ТОВ "Хілан енерджі трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" (далі - відповідач, ТОВ "Українська енергетична біржа") про визнання незаконним рішення ТОВ "Українська енергетична біржа", оформлене протоколом від 25.09.2025 № 2027, в частині застосування до ТОВ "Хілан енерджі трейд" санкції у вигляді утримання гарантійних внесків, передбачених пп. 9.2.2 Регламенту, а саме розблокування, списання з загального рахунку ТОВ "Хілан енерджі трейд" та перерахування гарантійного внеску на користь продавця - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - третя особа) за банківськими реквізитами із призначенням платежу: "Перерахування гарантійного внеску, як штрафу, від ТОВ "ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 45435402) зг. рішення БК ТОВ "УЕБ" від 25.09.2025 р. № 2027 без ПДВ". Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/15000/25 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Хілан енерджі трейд» відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що: - прийняття відповідачем спірного рішення, оформленого протоколом від 25.09.2025 № 2027, та подальше списання коштів у розмірі 15 552 000,00 грн відбулося у чіткій відповідності до умов Договору купівлі-продажу електричної енергії від 08.05.2025 № 65-150-SD-25-01408 та положень Регламенту організації та проведення електронного аукціону. Списання було ініційовано на підставі обґрунтованої заяви третьої особи від 19.09.2025 № 50-3140/02 з доданими банківськими виписками, які беззаперечно підтверджували факт відсутності своєчасної оплати за придбану електричну енергію з боку позивача за Додатковими угодами № 4 та № 5; - надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності списання коштів як «штрафу» в період дії воєнного стану та дії Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, суд взяв до уваги погоджені сторонами умови пункту 4.4 Договору, якими сторони прямо та однозначно зафіксували волевиявлення, що гарантійний внесок, передбачений пунктом 9.2.2 Регламенту, спрямований на забезпечення виконання зобов`язань, не зараховується в якості оплати за електричну енергію та не є штрафною санкцією згідно з цим Договором та чинним законодавством, з огляду на що, суд відхилив посилання позивача на мораторій щодо стягнення штрафів, встановлений Постановою НКРЕКП № 332; - суд також дійшов висновку, що саме по собі визнання незаконним рішення відповідача від 25.09.2025 № 2027, за відсутності додаткових позовних вимог, направлених на подальше вирішення правової долі спірної суми списаних грошових коштів (тобто вимоги про їх повернення/стягнення), не призведе до реального та ефективного поновлення майнових прав позивача. Встановлення даної обставини є самостійною підставою для відмови позові. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД», 28.04.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 28.04.2026, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/15000/25 скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД». Розгляд справи здійснювати за участю представника позивача. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову є таким, що ухвалене судом за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає про безпідставне незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин підпункту 14 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, якою на період дії воєнного стану встановлено імперативний мораторій на стягнення штрафних санкцій за договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками цього ринку. Апелянт наголошує, що визначальним критерієм для дії зазначеного мораторію є саме об`єкт регулювання (майнова санкція за профільним договором), а не формальний статус відповідача як біржі, яке у межах спірних правовідносин діяло не як автономний суб`єкт права, а виключно як організаційно-технічний механізм примусового вилучення та перерахування грошових коштів. Оспорюючи висновки суду першої інстанції щодо правової природи спірного списання коштів, апелянт зазначає, що суд безпідставно обмежився суто формальним дослідженням положень пункту 4.4 договору купівлі-продажу та внутрішніх регламентів біржі, де спірний платіж пойменовано «гарантійним внеском», який нібито не є штрафом. За твердженням скаржника після настання факту договірного правопорушення та здійснення примусового й безповоротного вилучення грошових коштів у розмірі 15 552 000,00 грн із їх наступним перерахуванням на користь продавця електроенергії (третьої особи у справі), вказаний внесок повністю втратив свою забезпечувальну функцію та трансформувався у міру господарсько-правової відповідальності. Апелянт також вказує на помилковість висновку суду першої інстанції в частині обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки, за твердженням скаржника, оскаржуваний протокол засідання Біржового комітету № 2027 є індивідуальним актом органу управління юридичної особи, який безпосередньо породив негативні майнові наслідки та виступив єдиним правовим титулом для безакцептного вилучення 15 552 000,00 грн із рахунку позивача. Тому його судове скасування повністю спростує законність застосованої майнової санкції. Скаржник доводить, що для нього, як для позивача, позовна вимога про визнання вказаного рішення незаконним, має самостійне юридичне значення і є належним способом захисту, що прямо передбачено нормами Господарського процесуального та Цивільного кодексів України з метою відновлення порушеного права особи. Правові позиції інших учасників справи щодо поданої апеляційної скарги. 19.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого третя особа просила апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, третя особа зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки аномальні коливання цін на ринку, зокрема у бік зменшення після проведених торгів, є звичайним комерційним ризиком учасників закупівель і згідно зі ст. 617 ЦК України не звільняють покупця від обов`язку оплати товару, що підтверджено й постановою НКРЕКП від 13.01.2026 №

56. Мораторій, встановлений Постановою НКРЕКП № 332, не поширюється на ці правовідносини, оскільки відповідач виступає організатором аукціону, а не учасником ринку електричної енергії. Крім того, відповідно до пункту 4.4 Договору гарантійний внесок за своєю правовою природою є виключно заходом забезпечення зобов`язань та управління ризиками, а не штрафною санкцією, і технічне призначення платежу в бухгалтерських документах цієї суті не змінює. Разом з цим, третя особа наголошує на неефективності обраного позивачем способу захисту, оскільки саме по собі скасування рішення Біржового комітету без вимоги про повернення коштів на користь позивача, не призведе до реального відновлення порушених майнових прав у межах одного судового процесу. Також 19.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги у відзиві на неї, відповідач наголошує на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що розблокування, списання та перерахування спірного гарантійного внеску в загальному розмірі 15 552 000,00 грн на користь продавця є імперативним обов`язком організатора аукціону відповідно до Порядку № 499 та Регламенту біржі у зв`язку з підтвердженим та визнаним самим апелянтом фактом неоплати електричної енергії за додатковими угодами № 4 та №

5. ТОВ «УЕБ» зазначає, що мораторій, установлений підпунктом 14 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, не поширюється на ці правовідносини, оскільки біржа виступає виключно організатором електронних аукціонів (централізованою торговою платформою), а не учасником ринку електричної енергії. Крім того, згідно з пунктом 4.4 базового Договору сторони прямо погодили, що гарантійний внесок є виключно інструментом управління ризиками та забезпечення виконання зобов`язань, а не штрафною санкцією, а сама можливість його застосування в умовах воєнного стану була додатково схвалена Аукціонним комітетом за участю НКРЕКП (протокол від 18.04.2025 № 39) вже після прийняття постанови №

332. Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду. 03.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що 03.06.2026 об 11:00 год. представника позивача викликано до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у кримінальному провадженні (номер вказано) як адвоката. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів залишила без задоволення з огляду на те, що засідання у справі проводиться 04.06.2026, а клопотання обґрунтовано причинами неявки через інше судове провадження, яке вже відбулося напередодні. Явка учасників справи обов`язковою не визнавалася. Позивач був завчасно обізнаний про розгляд його апеляційної скарги в Північному апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні. Для проведення засідання всі документи з процесуальних питань та додаткові пояснення від всіх учасників справи колегія суддів залучила до її матеріалів для забезпечення учасникам можливості повно представити свої позиції у спорі незалежно від їх особистої явки в суд. Явка представників сторін. Під час розгляду справи у судовому засіданні 04.06.2026 представники відповідача та третьої особи поти вимог апеляційної скарги заперечували, просили апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, 06.05.2025 на товарній біржі ТОВ "Українська енергетична біржа" проведено електронний аукціон з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-060525-10. За результатами проведеного Аукціону, на підставі аукціонного свідоцтва № 03-EP-060525-10-1-5, 08.05.2025 між позивачем та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - продавець, третя особа у справі) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-25-01408. У пункті 4.3 Договору передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії у строки і розмірі, визначені умовами Додаткової угоди для Періоду постачання. Згідно з п. 4.4 Договору сторони погодили, що сума гарантійного внеску внесена Покупцем для участі в аукціоні, після його фактичного надходження від Організатора аукціону на банківський рахунок Продавця, зараховується Продавцем як оплата електричної енергії за цим Договором у порядку, визначеному у Додатковій угоді для Періоду постачання. Продавець письмово повідомляє Покупця про надходження гарантійного внеску від організатора аукціону. Покупець у порядку, визначеному у Додатковій угоді для Періоду постачання, додатково забезпечує перерахування Продавцю суми податку на додану вартість за ставкою 20 (двадцять) відсотків від вартості електричної енергії, яка дорівнює сплаченому гарантійному внеску. У разі невиконання/неналежного виконання Покупцем зобов`язань за цим Договором, визначених у пункті 12.11.2 Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі - ТОВ «УЕБ» із змінами (далі - Регламент), Організатор аукціону перераховує гарантійний внесок, передбачений пунктом 9.2.2 Регламенту, на рахунок Продавця. Сторони погоджуються з тим, що гарантійний внесок, передбачений пунктом 9.2.2. Регламенту, спрямований на забезпечення виконання зобов`язань, не зараховується в якості оплати за електричну енергію та не є штрафною санкцією згідно з цим Договором та чинним законодавством. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено на рахунок ТОВ "Українська енергетична біржа" в якості поповнення гарантійних коштів для участі в торгах грошові кошти згідно з платіжними інструкціями від 21.08.2025 № 288 у розмірі 5 000 000 грн., від 22.08.2025 № 291 у розмірі 19 500 000 грн., від 22.08.2025 № 303 у розмірі 6 650 000 грн. 26.08.2025 за результатами проведеного Аукціону № EP-220825-10 від 22.08.2025 між позивачем, як покупцем, та продавцем на підставі аукціонного свідоцтва № 03- EP-220825-10-1-86 укладено додаткову угоду № 4 до Договору, що є невід`ємною його частиною, відповідно до якої покупець купує у продавця електричну енергію на визначених умовах. Надалі, 27.08.2025 за результатами проведеного Аукціону № EP-260825-100 від 26.08.2025 між продавцем та покупцем на підставі аукціонного свідоцтва № 03- EP-260825-100-1-2 укладено додаткову угоду № 5 до Договору, що є невід`ємною його частиною, із визначенням умов купівлі покупцем у продавця електричної енергії. Відповідно до пункту 7 Додаткових угод № 4, 5 сума гарантійного внеску, перерахована Організатором аукціону на банківський рахунок Продавця, зараховується Продавцем як оплата електричної енергії, відповідно до черговості виникнення зобов`язань з оплати електричної енергії. Продавець не пізніше наступного робочого дня після отримання гарантійного внеску від Організатора аукціону, повідомляє про це Покупця шляхом направлення електронного повідомлення з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи). 19.09.2025 до Організатора аукціону надійшла заява АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Енергоатом-Трейдинг» за вих. №50-3140/02 (а.с. 106 том 1) щодо невиконання переможцем аукціону ТОВ "Хілан енерджі трейд" (позивач) своїх зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині своєчасної оплати придбаної електричної енергії за результатами проведених Аукціону № ЕР-220825-10 від 22.08.2025 на підставі аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-220825-10-1-86 (додаткова угода до Договору від 26.08.2025 № 4) та Аукціону № ЕР-260825-100 від 26.08.2025 на підставі аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-260825-100-1-2 (додаткова угода до Договору від 27.08.2025 № 5). До вказаної заяви надано копію виписки з банку щодо відсутності надходження (отримання) коштів від Покупця в порядку та строки, визначені Договором, в рахунок оплати за придбану електричну енергію відповідно до умов Договору, копію договору купівлі-продажу електричної енергії від 08 травня 2025 року № 65- 150-SD-25-01408, копію додаткової угоди до договору від 26.08.2025 № 4, копію додаткової угоди до договору від 27.08.2025 №

5. У зв`язку з цим, листом №19/09-1586/6 від 19.09.2025 ТОВ "Українська енергетична біржа" звернулось до ТОВ "Хілан енерджі трейд" із пропозицією надати пояснення щодо цієї заяви Продавця (а.с.108 том 1). У відповідь у листі № 111 від 22.09.2025 (а.с. 109 том 1) ТОВ "Хілан енерджі трейд" повідомило, що невиконання умов вищезазначеного двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, укладеного на ринку двосторонніх договорів (далі - РДД), відбулося не з вини покупця, а виключно через аномальні процеси на ринку «на добу наперед» (далі - РДН), що не залежать від волі сторін, та зумовлене виключно дестабілізацією ринку. Також у листі містилось прохання до Організатора аукціону не застосовувати до підприємства штрафні санкції. Фактично позивач послався на різке, економічно необґрунтоване падіння ціни на ринку електроенергії (близько 40% порівняно із попереднім періодом), за результатами чого придбавати електроенергію на умовах Договору із третьою особою у справі для позивача стало невигідним/збитковим. 25.09.2025 Біржовим комітетом ТОВ "Українська енергетична біржа" прийнято рішення, оформлене протоколом від 25.09.2025 № 2027 (а.с. 21 том 1), відповідно до якого у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код 45435402) своїх зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії, на підставі Правил, керуючись підпунктом 12.11.4. Регламенту, застосувати до ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код 45435402) санкцію у вигляді утримання гарантійних внесків, передбаченого пп. 9.2.2. Регламенту, як гарантійного внеску для забезпечення виконання зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 08 травня 2025 року № 65-150-SD-25-01408 та додаткових угод від 26.08.2025 № 4 та від 27.08.2025 № 5 до нього, в загальному розмірі 15 552 000,00 грн., а саме: розблокувати, списати з Загального рахунку ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код 45435402) та перерахувати гарантійний внесок на користь продавця - АТ «НАЕК» «Енергоатом» в особі філії «ВП «Енергоатом-Трейдинг» за банківськими реквізитами: НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» з призначенням платежу: «Перерахування гарантійного внеску, як штрафу, від ТОВ «ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» (код 45435402) зг. рішення БК ТОВ «УЕБ» від 25.09.2025 р. № 2027. Без ПДВ». На виконання рішення від 25.09.2025 № 2027 ТОВ "Українська енергетична біржа" списано з рахунку позивача та перераховано Продавцю-третій особі у справі, грошові кошти в розмірі 15 552 000,00 грн. із вищевказаним призначенням платежу, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2025 №9948. У пункті 1 частини першої статті 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вказано, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії. Відповідно до частини 1 статті 66 ЗУ «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі. У пункті 6 частини другої статті 66 вказаного Закону передбачено, що учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень, зокрема: виробники електричної енергії (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 17 пункту 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499 (далі - Порядок № 499) визначено, що регламент аукціону - це документ, розроблений і затверджений організатором аукціону та погоджений аукціонним комітетом, що регулює порядок взаємодії між організатором аукціону та учасниками аукціону, визначає послідовність дій, строки, порядок та форму їх вчинення під час організації та проведення аукціонів, а також заходи з управління ризиками недотримання (невиконання) учасниками аукціону вимог цього Порядку та регламенту аукціону. Згідно з пунктом 9.1. Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі ТОВ «УЕБ» із змінами (далі - Регламент) гарантійний внесок перераховується, зокрема, покупцем, що має намір взяти участь в аукціоні, відповідно до ставки/розміру гарантійного внеску, вказаного продавцем у заявці на організацію та проведення аукціону. Відповідно до пункту 9.2. Регламенту в залежності від виду забезпечення зобов`язань учасника аукціону, передбаченого п. 9.1. цього Регламенту, гарантійний внесок обліковується ПП БЕТС як: 9.2.1. гарантійний внесок для забезпечення укладення за результатом аукціону двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, розмір якого становить: - не більше 20 (двадцяти) відсотків вартості обсягу електричної енергії, яка визначається як добуток із застосуванням стартової ціни, визначеної в заявці на організацію та проведення аукціону - для покупця, що має намір взяти участь в аукціоні. 9.2.2. гарантійний внесок для забезпечення виконання зобов`язань за двостороннім договором купівлі- продажу електричної енергії, розмір якого становить: - 5 (п`ять) відсотків вартості обсягу електричної енергії, яка визначається як добуток із застосуванням стартової ціни, визначеної в заявці на організацію та проведення аукціону - для покупця, що має намір взяти участь в аукціоні. Згідно з пунктом 9.5. Регламенту грошові кошти у розмірі перерахованого на поточний рахунок Організатора аукціону гарантійного внеску учасника аукціону обліковуються на його Загальному рахунку. У пункті 12.11. Регламенту передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії переможцем аукціону (стороною договору - покупцем), а також виключно за зверненням продавця, гарантійний внесок, передбачений пп. 9.2.2. Регламенту, заблокований на Загальному рахунку переможця аукціону розблоковується, в автоматичному режимі списується з його Загального рахунку та перераховується Організатором аукціону на банківський рахунок іншій стороні, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття Біржовим комітетом такого рішення відповідно до Правил Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа». Підпунктом 12.11.1. пункту 12.11. Регламенту встановлено, що Продавець, може звернутися до Організатора аукціону з обґрунтованою заявою щодо невиконання/ неналежного виконання переможцем аукціону зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії та доданих до неї документів, з моменту підписання такого двостороннього договору до першого робочого дня (включно), що слідує за останнім днем строку виконання такого договору. Відповідно до підпункту 12.11.2. пункту 12.11. Регламенту до невиконання/ неналежного виконання зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії переможцем аукціону, в розумінні пункту 12.11. Регламенту належить виключно: 1) відсутність факту здійснення переможцем аукціону подачі повідомлення про реєстрацію обсягів купівлі-продажу електричної енергії за двостороннім договором на електронній платформі оператора системи передачі, відповідно до Правил ринку, щонайменше тричі протягом періоду дії такого договору; 2) відсутність факту здійснення переможцем аукціону оплати електричної енергії придбаної за результатами аукціону відповідно до умов укладеного договору; 3) повідомлення переможцем аукціону іншої сторони укладеного за результатами аукціону договору, про дострокове його розірвання. Згідно з підпунктом 12.11.3. пункту 12.11. Регламенту, в залежності від виду порушення зобов`язань (невиконання, неналежне виконання) продавець додає до заяви наступний (-і) документ (-и): 1) виписка з банку щодо відсутності надходження (отримання) коштів від переможця аукціону в порядку та строки, визначені договором, в рахунок оплати за придбану електричну енергію відповідно до умов договору на який продавець посилається у заяві; 2) копія листа-підтвердження від оператора системи передачі відносно відсутності реєстрації на електронній платформі, відповідно до вимог Правил ринку, договору на який продавець посилається у заяві; 3) копія листа від переможця аукціону покупця щодо передчасного розірвання договору та/або невиконання (неналежного виконання) його обов`язків зі сторони покупця; 4) копія листа продавця адресованого покупцю щодо дострокового розірвання договору у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) покупцем зобов`язань, взятих на себе відповідно до умов двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, укладеного з таким продавцем, або у зв`язку з відсутністю реєстрації такого договору на електронній платформі, відповідно до вимог Правил ринку. Із матеріалів справи слідує, що АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Енергоатом-Трейдинг» належним чином зверталося до відповідача із заявою від 19.09.2025 №50-3140/02 (із додатками) щодо невиконання переможцем аукціону ТОВ "Хілан енерджі трейд" своїх зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині своєчасної оплати придбаної електричної енергії за результатами проведених Аукціону № ЕР-220825-10 від 22.08.2025 на підставі аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-220825-10-1-86 (додаткова угода до Договору від 26.08.2025 № 4) та Аукціону № ЕР-260825-100 від 26.08.2025 на підставі аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-260825-100-1-2 (додаткова угода до Договору від 27.08.2025 № 5). Позивачем надано пояснення про причини неоплати електроенергії без доказів врегулювання питань розрахунків. Отже за виниклих обставин відповідачем згідно з рішенням від 25.09.2025 № 2027 у встановленому пунктом 12.11. Регламенту порядку правомірно списано із суми внесеного позивачем гарантійного внеску, передбаченого пп. 9.2.2. Регламенту, грошові кошти в розмірі 15 552 000,00 грн. на користь третьої особи у справі-продавця, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2025 №9948. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із таких підстав. Ухвалюючи оскаржуване рішення, Господарський суд міста Києва дійшов висновку як про правомірність дій відповідача стосовно списання коштів позивача (гарантійного внеску) на користь третьої особи у справі, так і про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Позивач в апеляційній скарзі, зокрема, стверджує, що скасування рішення ТОВ "Українська енергетична біржа", оформленого протоколом від 25.09.2025 № 2027, в частині застосування до ТОВ "Хілан енерджі трейд" санкції у вигляді утримання гарантійних внесків, передбачених пп. 9.2.2 Регламенту, усуває правову підставу застосованої санкції та встановлює факт її незаконності, що саме по собі має самостійне юридичне значення для відновлення порушених прав позивача, в тому числі для подальшого вирішення питання щодо повернення коштів або застосування інших наслідків незаконного рішення. Із приводу зазначених тверджень скаржника, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарських судів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У силу приписів статей 15, 16 ЦК України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених оспорюваних прав, інтересів та вплив на правопорушника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 зі справи №925/1265/16. Виходячи з приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог. Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)). Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19). Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути як необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, так і необхідність вчинення позивачем інших, ніж виконання судового рішення, дій. За загальним правилом один спір треба вирішувати у межах одного судового процесу в одній судовій юрисдикції. Інакше кажучи, не допускається вирішення одного спору у декількох судових справах, зокрема у різних судових юрисдикціях (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (п. 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (п. 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (п. 5.6)). Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У пунктах 6.7., 6.21. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 викладено правову позицію, згідно з якою якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до реального відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98). Метою вирішення спору між сторонами є саме повернення коштів на користь позивача, які списані з його рахунку в сумі 15 552 000,00 грн гарантійних внесків. У зв`язку з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що саме лише визнання незаконним рішення відповідача від 25.09.2025 № 2027 без вимоги, направленої на подальше вирішення правової долі спірної суми списаних грошових коштів, не призведе до ефективного поновлення прав позивача, які він вважає порушеними. На момент звернення позивача з даним позовом до суду, оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом від 25.09.2025 № 2027, є повністю виконаним, а грошові кошти - не перебувають у володінні позивача. Задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення біржі (протоколу) ніяким чином не відновлює майновий стан позивача та не повертає утримані кошти у його розпорядження. За таких обставин, навіть у разі доведеності неправомірності рішення відповідача та задоволення позову у запропонованому позивачем виді, його матеріальний інтерес (який полягає виключно у поверненні суми 15 552 000,00 грн) залишиться незахищеним, що призведе до того, що позивач для реального відновлення свого порушеного права буде змушений повторно звертатися до господарського суду з окремим позовом в іншому провадженні. Це підтверджується і позицією позивача у спорі, яким в апеляційній скарзі зазначено, що: "Скасування такого рішення усуває правову підставу застосованої санкції та встановлює факт її незаконності, що саме по собі має самостійне юридичне значення для відновлення порушених прав позивача, у тому числі для подальшого вирішення питання щодо повернення коштів або застосування інших наслідків незаконного рішення". Колегія суддів наголошує, що визначення предмета та підстав позову є правом позивача, у той час, як перевірка/встановлення його обґрунтованості, доведеності та ефективності - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб реалізується «право на суд», яке відповідно до практики Європейського Суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом. Отже, обрання позивачем способу захисту, який не здатний ефективно відновити порушені права, є самостійною та достатньою підставою для відмови судом у задоволенні позову. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №917/304/21, від 19.01.2022 у справі №910/6899/21. З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги, оскільки обрання позивачем у даному випадку неефективного, а тому неналежного у спірних відносинах способу захисту, який не здатний відновити порушені права, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Висновки суду першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення щодо правомірності рішення ТОВ "Українська енергетична біржа" про списання коштів позивача за рахунок гарантійного внеску із перерахуванням їх на користь третьої особи, за правилами ч. 7 ст. 75 ГПК України не обмежує позивача у праві довести протилежне при вирішенні ним іншого/майбутнього спору про стягнення на свою користь 15 552 000,00 грн. Так, згідно цієї норми правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. З огляду на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи скаржника про те, що обраний ним спосіб захисту повністю відповідає його інтересам, не є вирішальними та не спростовують правильності висновку суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про обрання позивачем неефективного, а тому неналежного способу захисту порушеного права, що тягне за собою відмову в позові. Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин учасників як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність вирішення спору у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Положеннями ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛАН ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/15000/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/15000/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/15000/25 повернути до місцевого господарського суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2026. Головуючий суддя Н.М. Спаських Судді П.В. Горбасенко О.В. Яценко