Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/10613/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/10613/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача та зобов`язання відповідача повернути шкоду завдану державі в сумі 56 650,45 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, 30.10.2025, 11.11.2025, 24.11.2025, 08.12.2025, 19.12.2025, 05.01.2026, 19.01.2026 продовжувався позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 580/10613/25. Ухвалою від 11.02.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також, апелянт зазначає, що протягом всього часу перебування справи в Черкаському окружному адміністративному суду велась робота з розпорядником коштів вищого рівня про замовлення коштів для фінансування витрат у справі. Докази замовлення коштів апелянтом на сплату судового збору у розпорядника коштів вищого рівня є наявними в матеріалах справи. Додатково позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяний до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер. Отже, на думку апелянта, несвоєчасна сплата судового збору зумовлена існуванням об`єктивних причин, а саме: спрямуванням коштів на забезпечення виконання бойових розпоряджень та завдань, що унеможливлювали виконання апелянтом свого процесуального обов`язку у строк, встановлений судом. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано із Черкаського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 580/10613/25. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Згідно частини 2 статті 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що оскільки станом на дату повернення позовної заяви позивачем не виконано вимоги ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 про залишення позовної заяви без руху, а також судом неодноразово продовжувався строк для усунення недоліків позовної заяви у справі, позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала. Як наслідок, підлягають застосуванню положення пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Так, відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. При цьому, ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Отже, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення до суду з позовною заявою, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого така особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений для усунення недоліків позовної заяви, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків, як учасника справи. При цьому, як наголосив Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі №420/9405/22, обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Щодо доводів апелянта, що на час звернення з позовною заявою у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні кошти для сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Так, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19. Водночас, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19. Так, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів звертає увагу на те, судом першої інстанції надано позивачу максимальний (десятиденний) визначений законодавцем строк для усунення недоліків позовної заяви. При цьому, судом першої інстанції за клопотанням позивача неодноразово продовжувався навіть максимально визначений законодавством термін для усунення недоліків. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Щодо посилання позивача на введення на території України воєнного стану, колегія суддів зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 25.07.2023 у справі №160/23498/21 та від 22.02.2023 у справі №560/1608/22. Водночас, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено. Також, колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до суду 19.09.2025, проте станом на дату повернення Черкаським окружним адміністративним судом позовної заяви, а саме 19.02.2026, позивачем не вжито заходів щодо отримання (зміни) бюджетного фінансування (видатків) для оплати судового збору у даній справі. Тобто, у позивача було достатньо часу, щоб усунути недоліки такої позовної заяви шляхом надання документу про сплату судового збору. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а викладені у скарзі міркування та твердження апелянта не спростовують правильності висновків суду. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя Попова О.Г. Суддя Говорун О.В. Суддя Чуприна О.В.