Постанова 4805 № 279/1506/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 279/1506/26Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А. Категорія 156Доповідач Скітневська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 рокум. Житомир Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 грн судового збору. Згідно з постановою судді місцевого суду 23.02.2026 о 00.07 год. ОСОБА_1 по вул. Сосновського, 18 в м. Коростені керував автомобілем марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів,на місці зупинки було пройдено освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав вміст алкоголю 1,31 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598579 від 23.02.2026). Крім того, 23.02.2026 року о 00.37 год. ОСОБА_1 по вул. Сосновського, 38 в м. Коростені керував автомобілем марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: незв`язна мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода. Від проходження медичного огляду на встановлення ступеня алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598607 від 23.02.2026). Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт посилається на те, що суддею допущено спрощений підхід до розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки суддею в постанові не було встановлено фактичні обставини правопорушення, а суд послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та обгрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав своєї функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим. В судове засідання до апеляційного суду ОСОБА_1 тричі не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортним засобом в стані сп`яніння та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.5 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283,284 КУпАП. Як правильно встановила суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: -даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598579 від 23.02.2026, згідно з яким водій ОСОБА_1 23.02.2026 року о 00.07 год. по вул. Сосновського, 18 в м. Коростені керував автомобілем марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів,на місці зупинки в законом установленому порядку водій пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння на прилад «Драгер», який показав 1,31 ‰ проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). Водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом зупинки в безпечному місці; -даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598607 від 23.02.2026, відповідно до якого водій ОСОБА_1 23.02.2026 року о 00.37 год. по вул. Сосновського, 38 в м. Коростені керував автомобілем марки «Ford Transit» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: незв`язна мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку на місці зупинки чи в найближчому медичному закладі (Коростенська ЦМЛ) відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.21). Водія відсторонено від подальшого керування транспортними засобами до повного витвереження; - роздруківкою тесту № 33 Drager Alkotest-6820 від 23.02.2026 з результатом 1,31 ‰ (проміле)(а.с.7); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.24 а); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підстава: виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння 1,31‰ (а.с.7); -направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.5,23а); - копією постанови серія ЕНА №6709745 від 23.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.25); -наявними відеозаписами (а.с.11,28), з яких убачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після спілкування працівниками поліції йому було повідомлено про наявність ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, порушення координації рухів. ОСОБА_1 о 00.07 год. пройшов тест за допомогою приладу «Драгер», а в подальшому о 00.37 год. повторно був зупинений працівниками поліції, та в цей раз відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598579 від 23.02.2026 підписаний ОСОБА_1 без зауважень на дії працівників поліції. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, апеляційний суд вважає недоведеними, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. В обгрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався не лише на протоколи про адміністративні правопорушення від 23.02.2026серії ЕПР1 №598579 та серії ЕПР1 №598607, але й на інші матеріали, які додані до них, належно перевіривши та дослідивши їх у судовому засіданні. Суддя, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, обгрунтував свій висновок відповідними доказами, які досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення. Вказані докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими, якими в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд зазначає, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені правопорушення. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Скітневська