Постанова 4805 № 935/451/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 935/451/26Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 156Доповідач Скітневська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокум. Житомир Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 березня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 29.01.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 на корить держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду 29.01.2026 о 12 год 08 хв. в м. Коростишів, вулиця Київська (колишня Більшовицька), 85/1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI A4 НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна бліднота та зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що під час складання адміністративних матеріалів працівниками поліції допущено порушення вимог законодавства: не було запропоновано пройти огляд ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у медичному закладі; під час оформлення матеріалів відсутні свідки; відеофіксація не здійснювалася безперервно; факт відмови огляду належним чином не зафіксовано. Вважає, що суд не надав належної оцінки його твердженням про хворобу та не перевірив, чи не була відмова від огляду наслідком поганого самопочуття. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578349 від 29.01.2026 убачається, що 29.01.2026 в 12 год 08 хв. в м. Коростишів, вулиця Київська (колишня Більшовицька) 85/1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI A4 НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна бліднота та зіниці очей що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.2). Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 Розділу ІІ Інструкції). Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 578349 від 29.01.2026, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у медичному закладі відмовився (а.с.2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння (а.с.3); розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.4); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6583962 від 29.01.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.5); наявному в матеріалі справи відеозаписі обставин події з нагрудних камер поліцейських (а.с.7), на якому зафіксовано, зокрема, факт спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, роз`яснення йому прав та порядку огляду, відмова водія пройти огляд у встановленому законом порядку, пояснення водія, що він погано себе почуває, хворіє. Слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та надав пояснення «хворію, тому мав такий вигляд до працівників поліції претензій не маю». Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо доводів скарги про те, що йому не було запропоновано пройти огляд ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у медичному закладі, то апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п.6 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Тобто, огляд на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише у лікарем закладу охорони здоров`я, на підставі чого виноситься висновок про перебування чи не перебування особи в стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 пропонували пройти огляд в медичному закладі та він повідомив «не бажаю, самопочуття погане», а тому доводи в частині, що не зафіксовано факт відмови належним чином не знайшли свого підтвердження. Також були роз`яснені наслідки, що настануть у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Посилання апелянта на ту обставину, що відмова від огляду була наслідком поганого самопочуття, не є обставиною, що звільняє його від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості через погане самопочуття проїхати до медичного закладу, де була б можливість отримати медичну допомогу та в подальшому пройти огляд відповідно до вимог законодавства. Присутність свідків під час проходження огляду на стан сп`яніння (як і відмови від цього) та внесення їх до протоколу про адміністративне правопорушення, не є обов`язковою за умови здійснення відео фіксації події (ст.266 КУпАП), а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обгрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, і який відповідає вимогам ст.251 КУпАП. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 березня 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Скітневська