Постанова 4805 № 279/1205/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 279/1205/26Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г. Категорія 149Доповідач Скітневська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 рокум. Житомир Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю захисника Яновича В`ячеслава Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду 06.02.2026 о 22:45:00 год., на вул. Селезньова, 12 в с. Поліське Коростенського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме рухався з непрацюючою лампою підсвітки на номерному знаку та під час перевірки документів було встановлено відсутність посвідчення водія відповідної категорії, а саме категорії «В», порушення вчинено повторно протягом року, постанова ББА №644313 від 04.12.2025 року (відеофіксація п/в Motorola VВ400 475584, 475720), чим порушив п.2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що зупинка транспортного засобу є незаконною, оскільки, як убачається з відеозапису, транспортний засіб був технічно справним, всі лампи підсвітки номерного знаку транспортного засобу працювали, а тому вказаний протокол не можна визнати належним та допустимим доказом. Зазначає, що до матеріалів справи долучений диск, але відсутній документ, коли та у який спосіб відповідні фали створенні, а сам диск виготовлений після розгляду справи, тому останній є неналежним доказом. В судовому засіданні адвокат Янович В.Л. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. ОСОБА_1 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи участь в судовому засіданні адвоката Яновича В.Л., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим проводити апеляційний розгляд на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №585027 від 06 лютого 2026 року убачається, що 06.02.2026 о 22:45:00 год., на вул. Селезньова, 12 в с. Поліське Коростенського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме рухався з непрацюючою лампою підсвітки на номерному знаку та під час перевірки документів було встановлено відсутність посвідчення водія відповідної категорії, а саме категорії «В», порушення вчинено повторно протягом року, постанова ББА №644313 від 04.12.2025 року (відеофіксація п/в Motorola VВ400 475584, 475720), чим порушив п.2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. Протягом року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: 04 грудня 2025 року винесена постанова серії ББА №644313 та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. З переглянутого відеозапису обставин події вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції відповідно до ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». В подальшому встановлено, що останній повторно протягом року керує транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії.При цьому свою провину ОСОБА_1 визнав та повідомив, що не має посвідчення водія на право керування транспортним засобом, погодився сплатити штраф. Згідно з вимогами пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з ч.ч.9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частини 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП передбачають відповідальність за: - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585027 від 06.02.2026 (а.с.2); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №644313 від 04.12.2025 з якої убачається, що ОСОБА_1 04.12.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с.7); довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області капітана поліції Шеремет Н., згідно з якою відсутня інформація в базі даних НАІС/ІПНП щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто посвідчення водія не отримував (а.с.5); довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області капітана поліції Шеремет Н., відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №644313 від 04.12.2025, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с.6); відеозаписом (а.с.9). Відповідно до пунктів 4, 5 розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Отже, матеріалами справи підтверджено правильність кваліфікації адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 06.02.2026, за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Таким чином, при розгляді матеріалів справи судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які суд обгрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що зупинка транспортного засобу є незаконною, оскільки, як убачається з відеозапису, транспортний засіб був технічно справним, всі лампи підсвітки номерного знаку транспортного засобу працювали, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписами з відеореєстратора нагрудних камер працівників поліції, з яких убачається, що зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Так, відповідно до п.1, 10 ч.1 ст.35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту тощо. Як убачається з протоколу та досліджених доказів (відеозаписів), ОСОБА_1 керував автомобілем з непрацюючою лампою підсвітки на номерному знаку. Окрім того, вказаний автомобіль мав іноземну реєстрацію, а тому уповноважені особи неодноразову запитували у ОСОБА_1 «чи ви військові». Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу з іноземною реєстрацією, який рухався з порушенням ПДР. Апеляційний суд звертає увагу на те, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ч.5 ст. 126 КУпАП, та не впливають на висновок про наявність чи відсутність складу саме цього адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.ст.254, 256 КУпАП та є належним та допустимим доказом у сукупності з іншими доказами у справі. Щодо доводу ОСОБА_1 з приводу відеозапису події, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», технічні засоби відеофіксації застосовуються поліцейськими з метою фіксації визначених процесуальних дій і не передбачають обов`язку здійснення безперервного запису протягом усього часу несення служби. Відеозйомка у даному провадженні здійснювалась працівниками поліції нагрудними боді - камерами Motorola VВ400 475584, 475720, про що також зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно з положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали. Записаний на оптичний диск електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом (відображенням) електронного документу, який не потребує додаткового завірення електронним підписом. Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини події 06.02.2026, він не може бути визнаний неналежним доказом. Таким чином, відеозапис є допустимим доказом, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відповідає санкції ч.5 ст.126 КпАП України, вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для зміни чи скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Скітневська