Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6913/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" травня 2026 р. Справа№ 910/6913/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ходаківської І.П. суддів: Демидової А.М. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М. за участю представників: від позивача (за первісним позовом): Шкорбот К. С. від відповідача (за первісним позовом): Котов С. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025 (повний текст рішення складено та підписано 11.12.2025) у справі № 910/6913/25 (суддя Лиськов М. О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" про стягнення 105 742, 88 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про визнання договору розірваним В С Т А Н О В И В : Короткий зміст первісного та зустрічного позовів У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" (далі за текстом - позивач за первісним позовом, ТОВ "ТІС УКРАЇНА") звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" (далі за текстом - відповідач за первісним позовом, ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП") про стягнення 105 742, 88 грн, з яких: 101 189, 10 грн - основний борг; 3 733, 26 грн - пеня; 459, 24 грн - інфляційні втрати; 361, 28 грн - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" не виконало зобов`язання з оплати наданих у березні, квітні та частково в травні 2025 року послуг за договором № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 3 733, 26 грн пені, 459, 24 грн інфляційних втрат та 361, 28 грн три проценти річних за період 25.03.2025 по 30.05.2025. У липні 2025 року ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" пред`явило до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "ТІС УКРАЇНА" про визнання розірваним з 27.04.2025 договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 (з урахуванням прийнятої і розглянутої судом першої інстанції заяви про зміну предмета зустрічної позовної заяви від 30.09.2025). Зустрічний позов мотивовано тим, що ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" реалізувало своє право на одностороннє дострокове розірвання договору шляхом направлення 26.02.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" листа № 01-02/2025 від 01.02.2025. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 910/6913/25 первісні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на користь ТОВ "ТІС УКРАЇНА" 101 189, 10 грн заборгованості за договором, 3 733,26 грн пені, 459,24 грн інфляційних втрат, 361, 28 грн 3 % річних, 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2 422,40 грн судового збору. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи рішення в частині первісного позову суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" боргу, оскільки ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" не надало належних доказів оплати встановленої судом суми боргу за надані послуги. Суд встановив, що ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" невмотивовано не підписало акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 127 від 31 березня 2025 року та № 142 від 30 квітня 2025 року. Крім того, у зв`язку з простроченням ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" виконання грошового зобов`язання суд стягнув 3 % річних, інфляційні втрати та пеню у заявлених ТОВ "ТІС УКРАЇНА" розмірах. Рішення в частині зустрічного позову мотивоване неналежністю і неефективністю обраного способу захисту. Разом з тим, суд дійшов висновку про недотримання ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" порядку розірвання договору, про невідповідність вимоги про розірвання договору з 27.04.2025 вимогам законодавства, оскільки договір розривається у судовому порядку з моменту набрання рішенням суду законної сили. За висновком суду, зазначена вимога спрямована на встановлення юридичного факту розірвання договору. Також суд критично оцінив надане ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" до матеріалів справи електронне листування, а саме - додаток "01 Листування Telegram з керівником ТОВ ТІС Україна Іваном Серіковим 07.02.2025.pdf". Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 910/6913/25. В апеляційній скарзі ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісної позовної заяви та задовольнити зустрічну позовну заяву. Підставою для скасування судового рішення зазначає: неповне з`ясування судом, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків викладених в оскарженому рішенні 26.11.2025 дійсним обставинам справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: суд дійшов передчасного і невмотивованого рішення про закриття підготовчого судового засідання 15.10.2025, порушивши положення статей 177, 182, 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); в порушення норм ГПК України суд не постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання повернення 04.11.2025 до стадії підготовчого провадження у цій справі; суд дійшов необґрунтованого висновку про залишення без розгляду заяви про зміну предмета зустрічного позову від 04.11.2025; суд невірно визначив фактичну дату дії договору №ТУ-6С 01.04.2023, відтак дійшов хибного висновку про його чинність та виконуваність; суд не врахував неактуальність для зустрічного позивача листування Telegram 07.02.2025 за наслідками подання заяви про зміну предмета позову 04.11.2025; суд не врахував підстави звільнення у доказуванні факту ініціювання розірвання позивача за зустрічним позовом від договору № ТУ-6С 01.04.2023, що беззаперечно визнається відповідачем за зустрічним позовом; суд дійшов безпідставного висновку, що предмет зустрічного позову стосується встановлення юридичного факту; відповідач за зустрічним позовом не довів реальності надання послуг за договором №ТУ-6С 01.04.2023 протягом березня та квітня 2025 року; розрахунки заборгованості та штрафних санкцій є невірними і безпідставними; суд безпідставно поклав на ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" витрати ТОВ "ТІС УКРАЇНА" на професійну правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ТІС УКРАЇНА" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на суперечливість і необґрунтованість доводів ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП". ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" подало до суду відповідь на відзив, яка залучена до матеріалів справи і врахована судом. 02.03.2026 ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" додатково подало до суду пояснення на відзив на апеляційну скаргу, які судом апеляційної інстанції залишені без розгляду, з таких підстав. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 23.01.2026 роз`яснено скаржнику право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (в разі його надання) в письмовій формі протягом п`яти днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) його іншим учасникам справи) (пункт 4). ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" і його представник отримали відзив на апеляційну скаргу в електронному вигляді - 06.02.2026 що підтверджується довідками Північного апеляційного господарського суду про доставку електронного документа. Отже, строк для подання заперечення на відзив на апеляційну скаргу закінчився 11.02.2026. Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" до закінчення строку для подання заперечення на відзив на апеляційну скаргу не подало відповідну заяву. Враховуючи, що станом на 02.03.2026 строк для подання заперечення на відзив на апеляційну скаргу закінчився, колегія суддів залишила такі заперечення на відзив без розгляду. 04.05.2026 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" подало додаткові пояснення, а ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" 20.05.2026 подало додаткові пояснення на додаткові пояснення ТОВ "ТІС УКРАЇНА", які залишені без розгляду, виходячи із такого. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з частинами першою, другою статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу. ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" скористалося своїм правом на подання до суду апеляційної скарги, а ТОВ "ТІС УКРАЇНА" - відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Отже, учасник справи може подати додаткові письмові пояснення, в тому числі і у суді апеляційної інстанції, лише з дозволу суду. ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" та ТОВ "ТІС УКРАЇНА" не просили дозволу подати додаткові письмові пояснення, а суд поза межами процесуального строку не визнавав їх подання необхідним, а тому зазначені додаткові пояснення колегія суддів вирішила не брати до уваги. Розгляд заяв, клопотань учасників справи. 19.03.2026 ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" через підсистему "Електронний суд" подало до суду апеляційної інстанції клопотання про залучення до матеріалів справи платіжних інструкцій від 16.03.2026 № 483, 484, 485, 486, 487, 488,

489. У зв`язку з відсутністю предмета спору за первісним позовом, ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" просить вирішити питання про закриття провадження у справі в частині сплачених ним сум (основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.11.2024 у справі № 927/1187/23, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 19.10.2021 у справі № 904/5506/18. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, зазначила, що пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо). Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)). З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (така правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі №916/1232/24). З огляду на те, що обставини, які свідчать про припинення існування предмета спору, виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції, відсутні правові підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог за первісним позовом з підстав припинення предмета спору. Процедура апеляційного провадження Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидової А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 910/6913/25 та призначено її до розгляду на 11.03.2026. Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до провадження та призначено її до розгляду на 26.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 оголошено перерву у розгляді справи на 07.05.2026 та продовжено строк розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 розгляд справи відкладено на 21.05.2026. Присутній у судовому засіданні 21.05.2026 представник ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" просив задовольнити апеляційну скаргу. Присутній у судовому засіданні 21.05.2026 представник ТОВ "ТІС УКРАЇНА" просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Обставини справи 01.04.2023 між ТОВ "ТІС УКРАЇНА" (як виконавцем) та ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" (як замовником) укладено договір № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг з додатками та додатковою угодою, що становлять невід`ємну частину договору та з урахуванням протоколу розбіжностей. Відповідно до пунктів 1.1. договору предметом цього договору є надання виконавцем комплексу логістичних послуг за дорученням замовника, зокрема - планування, організація та забезпечення їх безпосереднього виконання. Згідно з положеннями п. 1.2. договору комплекс логістичних послуг включає в себе послуги відповідального зберігання, навантажувально-розвантажувальні роботи, послуги з комплектації замовлень, маркування товарів, пакування та перепакування, перевезення вантажів, організації перевезень, тощо. Положеннями п. 1.3. договору предмет цього договору також включає надання виконавцем палетомісць у складському приміщенні для зберігання товарів замовника. Мінімальна кількість палетомісць, які гарантовано надаються замовнику, на час дії цього договору, складають 130 (сто тридцять) палетомісць. Замовник сплачує вартість послуги з надання палетомісць згідно узгоджених тарифів зазначених у п. 7 "Надання палетомісця для зберігання пал. 1.2х0.8х1.6м за добу" додатку № 2 до цього договору незалежно від того використовує надані палетомісця замовник чи ні. В своєму позові ТОВ "ТІС УКРАЇНА" зазначило, що станом на момент подання позовної заяви ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" оплатило послуги з надання палетомісць по 28.02.2025 (включно). 27.02.2025 між ТОВ "ТІС УКРАЇНА" та ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" укладено оновлену редакцію додатку 2 від 27.02.2025 до договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023, якою змінено тарифи на складські послуги. З пояснень ТОВ "ТІС УКРАЇНА"вбачається, що на підставі пункту 10.2. договору строк дії договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 пролонговано до 01.04.2026, оскільки жодна із сторін не заявила про його припинення за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення цього договору. З урахуванням положень викладених в договорі № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 та оновленої редакції додатку 2 від 27.02.2025 до договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 вартість послуг "Надання палетомісця для зберігання пал. 1.2х0.8х1.6м за добу" складає 7,128 грн без ПДВ Разом з тим, 04.04.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" було направлено за допомогою системи електронного документообігу "M.E.DOC" ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме надання 130 палетомісць № 127 від 31.03.2025 на суму 34 471,00 грн з ПДВ. В прийманні документу було відмовлено 14.04.2025 із зазначенням причини: "не вірний", що підтверджується протоколом руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій № A0A03BE7-8EA8-4676-AE3E-A8C1D38AB44B.XML. Водночас, пунктом 5.3. договору закріплено, що разом із рахунком замовнику надається акт виконаних робіт поштою або системою електронного документообігу "M.E.DOC" в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом. Замовник зобов`язується у 5-денний строк розглянути акт, підписати його і повернути один примірник виконавцеві або у цей же термін офіційно надати свої вмотивовані зауваження. У іншому випадку вважається, що виконавцем послуги надані належним чином і акт прийнятий до оплати. Відтак, за твердженням ТОВ "ТІС УКРАЇНА", ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" порушило п. 5.3. договору щодо 5-денного строку розгляду акта та не надало вмотивованих зауважень. Таким чином, за твердженням ТОВ "ТІС УКРАЇНА", акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 127 від 31.03.2025 вважається підписаним сторонами та таким, що прийнятий до оплати. 19.05.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" було направлено за допомогою системи електронного документообігу ME.DOC ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 142 від 30.04.2025 за надання 130 палетомісць у квітні 2025 року (ціна за актом 33 359, 04 грн), який вкотре не був підписаний ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" із зазначенням 20.05.2025 причини "акт відхилено у зв`язку з невірною кількістю календарних днів надання послуг 2025 року", що підтверджується протоколом руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій № D86E8139-FE54-4192-BF3E-CFE77013E994.XML. Звертаючись до суду, ТОВ "ТІС УКРАЇНА" стверджує, що відмову ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" від підписання вказаних вище актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 127 від 31.03.2025 та № 142 від 30.04.2025 вважає немотивованою, оскільки палетомісця у складському приміщенні для зберігання товарів надавались у повному обсязі та протягом всього періоду, зазначеному в таких актах та дотепер. Положеннями п. 3.1.7. договору закріплено, що замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги виконавця на умовах, які передбачено в даному договорі в розмірі, визначеному в додатку № 2 про тарифи. Відповідно до п. 5.3. договору термін слати за послуги виконавця протягом п`яти календарних днів з моменту отримання рахунку замовником. Також у своєму позові ТОВ "ТІС УКРАЇНА" зазначає, що сторонами не укладались додаткові угоди про розірвання договору, ініціювання сторонами розірвання договору у відповідності та у порядку передбаченому пунктом 10.3 договору не здійснювалось. Таким чином, договір № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 станом момент подання позовної заяви є чинним, ТОВ "ТІС Україна" на виконання умов договору надаються палетомісця у складському приміщенні для зберігання товарів замовника. Відтак, ТОВ "ТІС УКРАЇНА" має всі належні підстави для нарахування плати за користування палетомісцями, які гарантовано надаються замовнику, на час дії цього договору, згідно пункту 1.3. договору. Проте ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" свої зобов`язання з оплати вказаних послуг не виконує. Причиною виникнення спору у цій справі за первісним позовом стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на користь ТОВ "ТІС Україна" 101 189, 10 грн заборгованості за договором № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023, 3 733, 26 грн пені, 459, 24 грн інфляційних втрат та 361, 28 грн три проценти річних, нарахованих за період 25.03.2025 по 30.05.2025 Причиною виникнення спору у цій справі за зустрічним позовом стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання розірваним з 27.04.2025 договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору. За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 ЦК України. Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за умовами укладеного сторонами договору ТОВ "ТІС УКРАЇНА", як виконавець, зобов`язалось надати палетомісця у складському приміщенні для зберігання товарів ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" (замовника), а останній зобов`язався оплачувати ці послуги. 27.02.2025 між ТОВ "ТІС УКРАЇНА" та ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" укладено оновлену редакцію додатку 2 від 27.02.2025 до договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023, якою змінено тарифи на складські послуги. Вказаний додаток 2 належним чином підписаний та скріплений печатками обох сторін. Зокрема, зі сторони ТОВ "ТІС УКРАЇНА" додаток підписано директором Серіковим І. С. та скріплено печаткою товариства, зі сторони ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" додаток підписано його директором Меланчуком А. І. та скріплено печаткою товариства, що додатково підтверджується протоколом руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій із вказівкою на статус документу - затверджено. З пояснень ТОВ "ТІС УКРАЇНА" вбачається, що на підставі пункту 10.2. договору строк дії договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 пролонговано до 01.04.2026, оскільки жодна зі сторін не заявила про його припинення за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення цього договору. З урахуванням положень, викладених в договорі № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 та оновленої редакції додатку 2 від 27.02.2025 до договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.03.2023 вартість послуг "Надання палетомісця для зберігання пал. 1.2х0.8х1.6м за добу" складає 7,128 грн без ПДВ. Матеріалами справи підтверджується, що 04.04.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" було направлено за допомогою системи електронного документообігу "M.E.DOC" ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме надання 130 палетомісць № 127 від 31.03.2025 на суму 34 471,00 грн з ПДВ. 14.04.2025 в прийманні документу було відмовлено з зазначенням причини "не вірний", що підтверджується протоколом руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій № A0A03BE7-8EA8-4676-AE3E-A8C1D38AB44B.XML. 19.05.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" було направлено за допомогою системи електронного документообігу "M.E.DOC" ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 142 від 30.04.2025 за надання 130 палетомісць у квітні 2025 року (ціна за актом 33 359,04 грн), який не був підписаний ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" із зазначенням 20.05.2025 причини "акт відхилено у зв`язку з невірною кількістю календарних днів надання послуг 2025 року", що підтверджується протоколом руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій №D86E8139-FE54-4192-BF3E-CFE77013E994.XML. Умовами пункту 5.3. договору передбачено, що разом із рахунком замовнику надається акт виконаних робіт поштою або системою електронного документообігу "M.E.DOC" в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом. Замовник зобов`язується у 5-денний строк розглянути акт, підписати його і повернути один примірник виконавцеві або у цей же термін офіційно надати свої вмотивовані зауваження. У іншому випадку вважається, що виконавцем послуги надані належним чином і акт прийнятий до оплати. Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, акти наданих послуг підписані лише ТОВ "ТІС УКРАЇНА" (виконавцем), однак у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості наданих послуг зі сторони ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП". У постанові Верховного від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20 викладено такі висновки: "7.21. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. 7.22. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи". ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" отримавши акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 127 від 31.03.2025 та № 142 від 30.04.2025 їх не підписало, не надало ТОВ "ТІС УКРАЇНА" своїх заперечень щодо факту надання послуг і їх обсягу, а також ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" не надало вмотивованої відмови від підписання цих актів. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору ТОВ "ТІС УКРАЇНА" надано ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" 130 гарантованих палетомісць. За розрахунком ТОВ "ТІС УКРАЇНА", заборгованість за надання палетомісць згідно узгоджених тарифів за договором розраховується наступним чином: 7,128 грн * 130 * 91 * 20%, де 7,128 грн - вартість послуг з надання одного палетомісця за договором; 130 - кількість палетомісць гарантовано наданих замовнику за договором; 91 - кількість календарних днів протягом яких було надано виконавцем на користь замовника палетомісця станом на момент подачі даної позовної заяви (березень, квітень, частково травень) 20 % - ставка податку на додану вартість. ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" в установленому порядку обставини, які повідомлені ТОВ "ТІС УКРАЇНА", не спростувало, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором в частині оплати наданих послуг, суду не надало. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" перед ТОВ "ТІС УКРАЇНА" за надані послуги підтверджена належними та допустимими доказами і становить 101 189, 10 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості. Щодо вимог про стягнення трьох процентів та інфляційних втрат Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо). Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Оскільки ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" було прострочено оплату наданих послуг, обґрунтованими визнані судом вимоги ТОВ "ТІС УКРАЇНА" щодо стягнення з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідний розрахунок перевірений судом і є арифметично правильним. Стягненню підлягає 459, 24 грн інфляційних втрат, 361, 28 грн 3 % річних за період 25.03.2025 по 30.05.2025. Щодо вимоги про стягнення пені Враховуючи умови договору та встановлені судом обставини справи, ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" є таким, що порушило строки оплати наданих послуг з 25.03.2025. Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 6.9. договору передбачено, що у разі затримки розрахунків, замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. Оскільки ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" було прострочено оплату наданих послуг, обґрунтованими визнані судом вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" пені, нарахованої на підставі п. 6.9. договору. Розрахунок пені перевірений судом і є арифметично правильним. Стягненню підлягає 3 733,26 грн пені за період 25.03.2025 по 30.05.2025. Щодо зустрічного позову про визнання розірваним договору. Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" реалізувало своє право на одностороннє дострокове розірвання договору шляхом направлення 26.02.2025 ТОВ "ТІС УКРАЇНА" листа № 01-02/2025 від 01.02.2025. У зустрічній позовній заяві ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" зазначало, що 07.02.2025 о 12:12 ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" в особі Голови виконавчого офісу Яни Мілевської через Telegram було надіслано на особистий номер керівника ТОВ "ТІС Україна" - Серікова Івана Сергійовича +380667531980 (далі - Листування Telegram 07.02.2025) лист № 01-02/2025 від 01.02.2025 про розірвання договору № ТУ-6С 01.04.2023. 26.02.2025 ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" було повторно надіслано через "M.E.DOC" ТОВ "ТІС Україна" лист № 01-02/2025 01.02.2025 про розірвання договору № ТУ-6С 01.04.2023. 14.03.2025 ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" було отримано від ТОВ "ТІС Україна" відповідь від 14.03.2025 № 14/03/2025-2. Відповідно до статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (№ 851-IV від 22.05.2003) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21). Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із критичною оцінкою електронного листування, а саме - додатку "01 Листування Telegram з керівником ТОВ ТІС Україна Іваном Серіковим 07.02.2025.pdf", наданого ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" до матеріалів справи. При цьому, зі змісту вказаного листування наданого адвокатом Котовим С. О. неможливо встановити жодні обставини на які посилається ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП", які на його переконання є встановленими, а саме: взагалі не можливо ідентифікувати сторін даного листування, яких суб`єктів господарювання вони представляють; неможливо встановити щодо якого питання вказаний лист про розірвання, якого саме він змісту; щодо яких конкретно товариств/контрагентів стосується цей лист; який саме договір пропонується розірвати. Відтак, неможливо ідентифікувати предмет вказаного листування та відповідно, не можна вважати його таким, що підтверджує обставини направлення листа-повідомлення про розірвання договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг. Окрім того, як вбачається зі змісту листування, яке міститься у додатку "01 Листування Telegram з керівником ТОВ ТІС Україна Іваном Серіковим 07.02.2025.pdf" вкладення файлу "Лист про розірвання.doc" має формат документу ".doc" та є текстовим документом, відтак не є юридично значущим документом, оскільки не підписаний повноважним представником сторони електронно-цифровим підписом, що передбачено пунктом 7.0 договору. В контексті наведеного, слід зазначити, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/3027/21 від 21.06.2023). Також у своєму позові (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 30.09.2025, яка прийнята і розглянута судом) ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" просило суд розірвати спірний договір з 27.04.2025. Зокрема, позивач вказав, що на підставі пункту 10.3. договору він направив відповідачу 26.02.2025 у визначеному договором порядку повідомлення про його розірвання. Згідно із частиною третьою статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналіз зазначених норм матеріального свідчить про те, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору в односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядок його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором. У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 727/898/19 зазначено, що односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Положеннями пункту 10.3. договору закріплено, що замовник або виконавець в будь-який час мають право ініціювати розірвання цього договору, для чого він не менш ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до дати розірвання направляє на адресу іншої Сторони відповідне повідомлення із зазначенням дати розірвання договору. До дати розірвання договору сторони повинні провести всі передбачені цим договором розрахунки в повному обсязі (зокрема замовник має сплатити всі надані послуги не пізніше ніж за 10 робочих днів до вивезення залишків товару зі складу), та замовник повинен забрати товар зі складу виконавця. Сторони погодили та цим підтверджують, що за цих умов договір буде розірвано з дати зазначеної в такому описаному в даному пункті повідомленні. При цьому сторони зобов`язані в повному обсязі виконати свої зобов`язання, що виникли до дати розірвання договору, в т.ч. виконавець - по прийнятих від замовника розпорядженнях на відвантаження товару. При цьому, положеннями пунктів 10.1. та 10.2. сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 квітня 2024 року включно. Якщо за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, дія даного договору вважається продовженою на один рік. Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі пункту 10.2. договору № ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 строк його дії продовжено до 01.04.2026, оскільки жодна із сторін не заявила про його припинення за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення цього договору. Лист від 01.02.2025 № 01-02/2025-01 був отриманий ТОВ "ТІС УКРАЇНА" 26.02.2025 за допомогою системою електронного документообігу "M.E.DOC" в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом директора ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" Горощук В. С. Зі змісту вказаного листа, направленого та отриманого 26.02.2025 вбачається, що ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" просило розірвати договір з 15.03.2025 та розробити відповідну додаткову угоду, тобто вказаний лист містить прохання розірвати договір за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "ТІС УКРАЇНА" вказує, що ним не було погоджено розірвання договору за згодою сторін, у строк, який просило ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" (15.03.2025), додаткова угода відповідно до пункту 11.3 договору, сторонами не укладалась. При цьому, прохання, яке оформлено листом від 01.02.2025 № 01-02/2025-01 та надіслано ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" 26.02.2025 не можна вважати, як повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку у відповідності до п. 10.3 договору, оскільки відповідно до п. 10.3 договору таке розірвання можливе лише за умови направлення повідомлення не менше ніж за 60 днів до дати розірвання. Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, 26.02.2025 - 15.03.2025 - це лише 17 днів, тобто повідомлення не відповідає умовам договору щодо строків та не породжує юридичного наслідку одностороннього розірвання. ТОВ "ТІС УКРАЇНА" обґрунтовано стверджує, що у листі від 01.02.2025 № 01-02/2025-01 було вказано конкретну дату 15.03.2025. Інших прохань, посилань на п. 10.3 договору вказаний лист не містить. Таким чином, як зазначив суд першої інстанції, у ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" відсутні підставі вважати, що повідомлення надіслане 26.02.2025 (лист від 01.02.2025 № 01-02/2025-01) "переноситься" автоматично на 60-й день. Таке перенесення можливо лише у випадку, якщо у самому тексті повідомлення міститься відповідне прохання, посилання на відповідний п. 10.3 договору, або з його змісту можливо встановити дотримання положень цього пункту, зокрема того, що договір вважатиметься розірваним через 60 днів. За твердженнями ТОВ "ТІС УКРАЇНА" вказаний лист від 01.02.2025 № 01-02/2025-01 є неналежним повідомленням про розірвання договору із зазначенням дати розірвання не менше ніж 60 днів. Окрім того, вказаний лист, в якому містилось прохання про розірвання за угодою сторін 15.03.2025 шляхом укладення додаткової угоди, не може автоматично слугувати іншою формою реалізації права ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" - правом одностороннього розірвання договору у порядку п. 10.3 цього договору. Колегія зазначає, що з урахуванням принципу тлумачення favor contractus сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (тлумачення договору на користь дійсності) (див.: постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20). Відповідно до пункту 10.2 договору № ТУ-6С від 01.04.2023 якщо за 60 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою на один рік. У даній справі, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, жодна зі сторін не направила іншій у визначений пунктом 10.2 договору 60-денний строк до 01.04.2024 письмового повідомлення про припинення договору, відтак договір був пролонгований до 01.04.2026. Застосовуючи принцип favor contractus та стандарт переваги більш вагомих доказів, колегія суддів тлумачить договір на користь його чинності на момент вирішення спору, тому відхиляє посилання ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на припинення дії договору 01.04.2025. Факт неодноразової зміни скаржником позиції щодо дати, з якої він вважав договір розірваним (з 09.04.2025, з 27.04.2025, з 02.04.2025), шляхом подання до суду заяв про зміну предмета позову, свідчить про невизнання ним же припинення договору станом 01.04.2025 та вказує на його суперечливу поведінку. Крім того слід зазначити, що за змістом позовних вимог (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову від 30.09.2025) ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" стверджує, що договір вже є розірваним з 27.04.2025, тому у ТОВ "ТІС УКРАЇНА" відсутнє право на нарахування сум до 26.04.2025 включно, і просить прийняти суд рішення, яким підтвердити це. Тому заявлений у цій справі зустрічний позов фактично є вимогою про встановлення судом факту, що має юридичне значення. Вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16). Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП". Щодо розподілу витрат ТОВ "ТІС УКРАЇНА" на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. ТОВ "ТІС УКРАЇНА" заявило про стягнення із ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.05.2025 між ТОВ "ТІС Україна" та адвокатом Шкорбот К. С. укладено договір про надання правничої допомоги №8. У додатковій угоді № 1 від 06.05.2025 сторонами погоджено види послуг та їх вартість. 26.05.2025 сторонами підписано акт наданих послуг №0000002 від 26 травня 2025 року, згідно з яким адвокатом надано наступну правничу допомогу: Надання юридичних консультацій щодо стягнення заборгованості, яка виникла з виконанням Договору №МР-ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 укладеному між ТОВ "ТІС УКРАЇНА" та ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП"; збір та аналіз документів наданих Клієнтом, необхідних для формування позиції у справі, стратегії захисту; підготовка вимоги ТОВ "ТІС УКРАЇНА" до ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП"; підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості за Договором №МР-ТУ-6С про надання комплексних логістичних послуг від 01.04.2023 укладеному між ТОВ "ТІС УКРАЇНА" та ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП": збір та аналіз документів Клієнта, необхідних для підготовки позову, вивчення судової практики у подібних відносинах, представництво законних прав та інтересів Клієнта в процесі розгляду справи в суді; підготовка та подання до суду інших процесуальних документів та документів по суті спору: відповіді на відзив, клопотань, заяв, пояснень тощо (за необхідності). Загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн. Згідно рахунку на оплату №002 від 26 травня 2025 року ТОВ "ТІС УКРАЇНА" здійснило сплату за надані послуги у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2788 від 30.05.2025. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи результати розгляду спору, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн обґрунтовано поклав на ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП". Щодо посилання ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на протиправність відмови у задоволенні клопотання від 04.11.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, слід зазначити таке. Однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 ГПК України). Відповідно до статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21. Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини 2 статті 185 ГПК України). Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Тобто, підготовче засідання та судове засідання мають різну мету, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є. Верховний Суд підкреслює, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. Верховний Суд неодноразово акцентував, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі висновки є сталими та викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18 (у тому числі на які посилається скаржник), від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20. Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити: (1) чи відповідні процесуальні дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження; (2) чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими. Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши відповідні доводи скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що норми процесуального права судом першої інстанції не порушені. Колегія суддів при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення не виявила у діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б призвели до ухвалення незаконного рішення. Отже, підстави апеляційного оскарження, наведені скаржником в апеляційній скарзі не отримали підтвердження. Тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Розподіл судових витрат З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника. Щодо судових витрат ТОВ "ТІС УКРАЇНА", понесених у суді апеляційної інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ТІС УКРАЇНА" просить стягнути з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на свою користь 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. За змістом частини першої та третьої статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частин першої та абзацу 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України). Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Як вбачається, позивач на підтвердження факту понесення ним в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру надав суду (додав до відзиву на апеляційну скаргу) такі докази: - додаткову угоду № 3 від 03.02.2026 до договору про надання правничої допомоги №8 від 23.05.2025; - акт виконання робіт (надання послуг) № 0000001 від 03.02.2026; - платіжну інструкцію № 3636 від 04.02.2026; - ордер серії АІ № 2118541 від 03.02.2026 на надання правничої допомоги. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України, керуючись при цьому критеріями, що визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) може з власної ініціативи або за наявності заперечення іншої сторони відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29.09.2022 у справі № 910/10334/21. Як вбачається з наданих ТОВ "ТІС УКРАЇНА" доказів на підтвердження обставин понесення ним у зв`язку з апеляційним розглядом цієї справи витрат на професійну правничу допомогу та розміру цих витрат, представництво позивача в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Шкорбот К. С. (діяла на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 23.05.2025, укладеного між нею, як адвокатом, та ТОВ "ТІС УКРАЇНА", як клієнтом; ордеру серії АІ № 2118541 від 03.02.2026 на надання правничої допомоги у Північному апеляційному господарському суді. Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди № 3 від 03.02.2026 до договору про надання правничої допомоги № 8 від 23.05.2025 на виконання його п. 1.1., 4.1. сторони погодили наступний перелік послуг, які адвокат надає клієнту: надання юридичних консультацій щодо змісту апеляційної скарги ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" поданої на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 910/6913/25; аналіз змісту апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції у справі №910/6913/25 формування позиції у справі, стратегії захисту під час апеляційного розгляду справи; підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" у справі № 910/6913/25 на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025, яким первісні позовні вимоги ТОВ "ТІС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості задоволено. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовлено повністю; представництво законних прав та інтересів клієнта в процесі розгляду справи в суді; підготовка та подання до суду інших процесуальних документів: клопотань, заяв, пояснень, тощо (за необхідності). Сторони погодили, що вартість вищезазначених послуг, що надається адвокатом клієнту становить 20 000 грн. Проаналізувавши умови зазначеної додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, колегія суддів зазначає про те, що його умови передбачають фіксовану форму гонорару (винагороди) адвоката за надання ТОВ "ТІС УКРАЇНА" у цій справі професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, а саме: у розмірі 20 000,00 грн. На виконання умов додаткової угоди № 3 від 03.02.2026 до договору про надання правничої допомоги № 8 від 23.05.2025 сторонами складено і підписаний акт виконання робіт (надання послуг) № 0000001 від 03.02.2026. Розглянувши наведені ТОВ "ТІС УКРАЇНА" у відзиві на апеляційну скаргу обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, поданих ТОВ "ТІС УКРАЇНА" доказів на підтвердження понесення таких витрат у суді апеляційної інстанції, беручи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також результат перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ТОВ "ТІС УКРАЇНА" до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є доведеними та обґрунтованими. Як вже зазначалося вище, у розумінні положень статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення викладеної у відзиві на апеляційну скаргу заяви про стягнення з ТОВ "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" на користь ТОВ "ТІС УКРАЇНА" судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому останнім розмірі (20 000,00 грн). Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №910/6913/25 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРУКТИВ ГРУПП" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 23/25; ідентифікаційний код: 41655827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Україна" (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, буд. 32; ідентифікаційний код: 37779566) судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України. Повна постанова складена 01.06.2026. Головуючий суддя І.П. Ходаківська Судді А.М. Демидова О.О. Євсіков