Ухвала КГС ВС № 922/51/20

УХВАЛА 06 листопада 2020 року м. Київ Справа № 922/51/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 922/51/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (далі - ТОВ «Щедро», скаржник) до Фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича про стягнення коштів 525 736, 50 грн., ВСТАНОВИВ: ТОВ «Щедро» 09.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №922/51/20, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2020 у справі №922/51/20 залишити в силі. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішень суду. Також 22.10.2020 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення Фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича проти відкриття касаційного провадження, які мотивовані тим, що, оскільки ціна позову у справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень, дослідивши доводи заперечень проти відкриття касаційного провадження, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Оскільки наведену касаційну скаргу подано 09.10.2020, тобто після набуття чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, перевіряти матеріали цієї скарги слід, зважаючи на приписи Господарського процесуального кодексу України у редакції від 08.02.2020 року (далі - ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним. Предметом позову в даній справі є стягнення 525 736, 50 грн., а, отже, ціна позову у справі № 922/51/20 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України покладається на скаржника. Водночас в обґрунтування своєї правової позиції ТОВ «Щедро» вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме частини сьомої статті 91 ГПК України (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду) та статті 96 ГПК України - без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №№922/2315/19, 917/1061/19. При цьому ТОВ «Щедро» у поданій касаційній скарзі не посилається на підставу/підстави, передбачені пунктом 2 частиною третьої статті 287 ГПК України, та не вказує, що касаційна скарга чи то стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; чи/або має виняткове значення для скаржника; чи/або справа становить значний суспільний інтерес тощо. Натомість ТОВ «Щедро» як на підстави для відкриття касаційного провадження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, що з огляду на вищенаведене правове регулювання не може бути підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційний господарський суд відзначає, що у разі подання касаційної скарги у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, серед іншого, скаржник має чітко вказати на якій підставі (підставах) подається касаційна скарга, визначених у пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та відповідно обґрунтувати необхідність у відкритті касаційного провадження за такою підставою (підставами). Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Слід відзначити і те, що з урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено, передбачені статтею 287 цього Кодексу конкретні підстави касаційного оскарження із зазначенням відповідного підпункту/пункту частини третьої статті 287 ГПК України. Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження ухали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції слід відзначити таке. Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Як встановлено Касаційним господарським судом постанова Східного апеляційного господарського суду у справі №922/51/20 ухвалена 09.09.2020, повний текст постанови складено 14.09.2020, а тому строк на її оскарження закінчився 05.10.2020. Водночас касаційна скарга ТОВ «Щедро» подана 09.10.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду скаржник отримав 21.09.2020, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта», а тому, керуючись частиною другою статті 288 ГПК України, останній просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження судових рішень, як такий, що був пропущений з об`єктивних причин, що не залежали від його волі. Однак безпосередньо зі змісту даної інформації (роздруківки із сайту АТ «Укрпошта») щодо відстеження листа з трек-номером № 6102253185162 неможливо достовірно встановити факт відправлення саме Східним апеляційним господарським судом на адресу ТОВ «Щедро» саме листа з копією повного тексту оскаржуваної постанови у справі №922/51/20. Відтак Касаційний господарський суд позбавлений можливості перевірити і встановити дійсну дату отримання скаржником постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження та встановити дату початку обчислення строку. Перевірити дані доводи Касаційний господарський суд не має можливості і матеріалами справи №922/51/20, оскільки касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції у справі №922/51/20, оскільки скаржником не надано належних доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови саме 21.09.2020 (зокрема, але не виключно: конверт листа Східного апеляційного господарського суду тощо). Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд зазначає, що ТОВ «Щедро» необхідно: зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, визначену (визначені) у конкретному підпункті пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням необхідності у відкритті касаційного провадження за такою підставою (підставами); надати докази отримання оскаржуваної постанови саме 21.09.2020 (зокрема, але не виключно: конверт листа Східного апеляційного господарського суду) або навести інші підстави для поновлення строку. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №922/51/20 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Щедро» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка,6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Щедро», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмолено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Булгакова Суддя В. Селіваненко