LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/23506/25

від 29.05.2026 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/23506/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ 42098368) щодо не здійснення на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати пенсії з урахуванням сум індексацій за 2022 та 2023 роки на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 №15/5531/с без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ 42098368) здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум індексацій за 2022 та 2023 роки згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022р. №118 «Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідно, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/5531/с від 21.04.2025, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 № 15/5531/с. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 № 15/5531/с, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.03.2023. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, 21.02.2018 КМУ прийняв Постанову № 103, якою вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262. Одночасно пунктом 6 Постанови №103 було внесено зміни до Постанови №704 в частині механізму визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано цей пункт 6 Постанови №

103. У зв`язку з цим 21.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку № 15/5531/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із запитом щодо надання інформації про здійснення перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної оновленої довідки, проте за результатом розгляду цього листа відповідач повідомив про відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям належний рівень матеріального, грошового та інших видів забезпечення, обсяг яких має відповідати умовам проходження військової служби, а також спрямований на стимулювання закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавки, доплати, підвищення, премії та інші виплати, які мають постійний характер, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому відповідно до частини третьої цієї ж статті розмір грошового забезпечення залежить від посади, військового звання, умов та інтенсивності служби, вислуги років, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації у порядку, визначеному законом. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям за контрактом та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого включаються посадовий оклад, оклад за військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок. Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових виплат пенсія підлягає невідкладному перерахунку з урахуванням таких змін. Аналогічні положення містяться і у статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено порядок перерахунку раніше призначених пенсій на підставі документів, що містяться у пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером. Судом першої інстанції правильно встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 було затверджено нову тарифну сітку посадових окладів військовослужбовців та визначено структуру їх грошового забезпечення. Пунктом 4 Постанови №704 у первинній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 4 Постанови №704 були внесені зміни, якими як розрахункову величину закріплено прожитковий мінімум станом саме на 01.01.2018. Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, пункт 6 Постанови №103 визнано протиправним та скасовано. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що після скасування пункту 6 Постанови №103 підлягає застосуванню попередня редакція пункту 4 Постанови №704, відповідно до якої посадові оклади та оклади за військовими званнями повинні визначатися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня відповідного календарного року. При цьому порядок перерахунку пенсій, визначений Порядком №45 та Порядком №3-1, не зазнав змін. Уповноважені органи, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані складати та подавати органам Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, необхідні для проведення перерахунку пенсій. Саме така довідка була видана ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу. Суд апеляційної інстанції враховує, що наведені правовідносини вже були предметом неодноразового розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 не відповідає актам вищої юридичної сили, оскільки законом про Державний бюджет щороку змінюється розмір прожиткового мінімуму як базового державного стандарту. У зв`язку із цим у військовослужбовців виникло право на отримання оновлених довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.10.2022 у справі №500/8485/21 та від 22.09.2022 у справі №500/2392/21, у яких зазначено, що відмова органів Пенсійного фонду у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення є протиправною. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди під час застосування норм права зобов`язані враховувати правові висновки Верховного Суду. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що після 29.01.2020 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у проведенні позивачу перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є протиправною. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із тим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії без обмеження максимального розміру та з урахуванням індексації, оскільки предметом даного спору не є питання індексації пенсії чи обмеження її максимальним розміром. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що індексація пенсії позивачу фактично виплачується, а обмеження пенсії максимальним розміром не застосовується. Суд першої інстанції також правильно врахував, що доводи позивача про можливе порушення його прав у майбутньому є припущеннями, а судовому захисту підлягають лише вже порушені права чи законні інтереси особи. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.12.2024 у справі №400/6254/24, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, відповідно до якої перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму є підставою для припинення виплати окремих доплат та індексації, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №713, №118 та №168. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування або зміни судового рішення. Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Н.В. Безименна Т.Р. Вівдиченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»