Постанова 4857 № 380/16608/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16608/24 пров. № А/857/10095/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Мандзія О.П., суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі №380/16608/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,- суддя у І інстанції Кухар Н.А., дата ухвалення рішення 10.02.2025, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення не зазначено ВСТАНОВИВ : ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2024 року №709 «Про демонтаж тимчасової споруди у 7-му Скнилівському провулку, 7 у м. Львові»; Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №748 від 30.05.2024 зобов`язано позивача демонтувати тимчасову споруди на АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що він є власником об`єкта тимчасової споруди, встановлення якої погоджено Протоколом №4/2 від 11.04.2011 року Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2024 року №709 «Про демонтаж тимчасової споруди у 7-му Скнилівському провулку, 7 у м. Львові». Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги результати проведеного обстеження Залізничною районною адміністрацією, що викладені в Акті № 6 про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 08.04.2024 р. Посадові особи Львівської міської ради при обстеженні спірної тимчасової споруди виявили, що така тимчасова споруда не відповідає вимогам, що передбачені ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», а саме дана ТС не внесена в Комплексну схему розміщення, відсутній договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, відсутній паспорт прив`язки. Сам позивач не надав суду жодних доказів звернень щодо продовження дії паспорта прив`язки чи ініціативи щодо укладення договору договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою. Таким чином, внаслідок закінчення строку дії паспорта прив`язки й відсутності будь яких правовстановлюючих документів для подальшого розміщення тимчасової споруди позивача й було прийняте рішення №709 Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Відповідно до пунктів 2.1, 2.17, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. У даному випадку паспорт прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_2 відсутній. Для забезпечення законного розміщення тимчасової споруди важливо, щоб на момент здійснення підприємницької діяльності така була включена у комплексну схему, чому передує отримання необхідних документів для її встановлення, укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою та отримання паспорта прив`язки на час здійснення підприємницької діяльності у такій тимчасовій споруді. У разі відсутності хоча б одного із перелічених елементів, тимчасова споруда буде вважатися самовільно встановленою, навіть якщо встановленню такої передувала подача всього передбаченого законодавством пакету документів. Адже із закінченням строку дії цих документів в подальшому вони не можуть слугувати підставою для продовження провадження підприємницької діяльності у тимчасових спорудах у м. Львові, оскільки такі набувають статусу самовільно встановлених тимчасових споруд. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2024 року №709 зобов`язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 демонтувати тимчасову споруду у 7-му Скнилівському провулку, 7 у м. Львові. Не погоджуючись із рішенням Львівської міської ради №709 від 21.05.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що повноважним органом з прийняття рішень, у формі розпоряджень, про демонтаж тимчасових споруд є відповідна районна адміністрація, у відповідності до чинних нормативно-правових актів локальної дії. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами. Стаття 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою. Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів у розумінні частини першої статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 згаданого Закону, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством. Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до згаданого Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Згідно статті 40 цього ж Закону встановлено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Статтею 34 зазначеного Закону визначено, що Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Згідно з пунктом 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. У пункті 1.4 Порядку № 244 визначено, що схема розміщення ТС - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 суб`єктом господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, які відображають розміщення ТС із прив`язкою до місцевості (будівлі, споруди, інженерні мережі тощо), планувальними обмеженнями та зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення прилеглої території (розташування квітників, під`їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами тощо); Згідно з пунктами 2.1, 2.10, 2.17, 2.18, 2.20, 2.23, 2.29 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. 2.10. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні. Продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки ТС. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Відповідно до п.2.2 Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. Пункт 2.4 Порядку №244 передбачає, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема організацію, нормування та здійснення контролю, у тому числі самоврядного, у сфері благоустрою населених пунктів. З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради прийняте у зв`язку з відсутністю у позивача паспорту прив`язки, договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою та документів, які б підтверджували факт розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою позивачем. У свою чергу, правове регулювання у сфері благоустрою передбачає, зокрема затвердження правил благоустрою населених пунктів, а також затвердження місцевих програм, технічної документації з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо). За своєю юридичною природою перелік тимчасових споруд, призначених для здійснення підприємницької діяльності, комплексні схеми розміщення тимчасових споруд є актами нормування у сфері благоустрою, розробка та затвердження яких входить до повноважень відповідної місцевої ради на підставі пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України». Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття рішень Виконавчого комітету Львівської міської ради №709 від 21.05.2024 про демонтаж тимчасової споруди у 7-му Скнилівському провулку, 7 у м. Львові. При цьому, як на підставу прийнятого спірного рішення відповідач посилається на Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», ухвали міської ради від 26.12.2019 року №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», від 08.07.2021 року №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради». Так, Ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (далі Положення № 4526). Розділом 7 цього Положення передбачений порядок демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Пунктом 7.1 Положення № 4526 визначено перелік тимчасових споруд, які підлягають демонтажу згідно з цим порядком. Зокрема, демонтажу підлягають тимчасові споруди: - для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб`єкту господарювання відмовлено у його продовженні. - самовільно встановлені. - зовнішній вигляд яких не відповідає виданому паспорту прив`язки або погодженому проекту та суб`єкту господарювання мотивовано відмовлено у внесенні змін до паспорту прив`язки чи проекту. - розміщені з порушенням вимог пунктів 2.5 та 2.6 цих Правил. Згідно з пунктами 7.3 7.8 Положення № 4526 (в первинній редакції) було передбачено, що при виявленні ТС, зазначених у пунктах 7.1.1-7.1.4, складається акт довільної форми та районна адміністрація, на території якої розташована ТС, приймає рішення про її демонтаж у 10-денний термін. Акт обстеження підписують представники районної адміністрації, комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та власник ТС. У разі, якщо власник відмовляється від підписання або від участі в обстеженні копія акта скеровується йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Розпорядження районної адміністрації про демонтаж ТС надсилається суб`єкту господарювання протягом 2 днів з дати набрання ним чинності з наданням терміну для добровільного виконання демонтажу ТС у термін до 1 місяця. Відключення ТС від інженерних мереж проводять експлуатуючі організації цих мереж протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення відповідної районної адміністрації про демонтаж ТС після розірвання угод з вилученням приладів обліку. У разі невиконання власником ТС вимог пункту 7.6 районна адміністрація звертається до відповідного суду з позовом про примусовий демонтаж ТС, встановленої з порушенням цих Правил. З наведеного слідує, що Розділом 7 Положення №4526 визначено, що демонтаж тимчасових споруд здійснюється за розпорядженнями районних адміністрацій власниками таких тимчасових споруд. У разі добровільного невиконання таких розпоряджень районних адміністрацій, примусовий демонтаж тимчасових споруд проводиться за рішенням суду. В подальшому ухвалою Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (далі ухвала №6107) внесено зміни до Положення № 4526. Зокрема, згідно з пунктом 7.8 ухвали №6107 замінено пункти 7.3 7.8 Положення №4526 пунктами 7.3 7.7 та викладено їх у такій редакції: 7.3. При виявленні ТС, зазначених у підпунктах 7.1.1 7.1.4, уповноважена особа районної адміністрації, на території якої розташована ТС, за участю представників комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, власника ТС, у разі наявності відомостей щодо такої особи, складають акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (надалі акт про дотримання вимог) у чотирьох примірниках та протокол про адміністративне правопорушення. Уповноважена особа районної адміністрації на підставі оформленого акта про дотримання вимог надає особисто (або надсилає цінним листом) власнику (користувачу) ТС, у разі наявності відомостей щодо такої особи, вимогу про демонтаж незаконно встановленої ТС у 10-денний термін разом з примірником акта про дотримання вимог. Один примірник акта та вимоги про демонтаж із зазначенням наслідків її невиконання наклеюється на ТС та здійснюється фотофіксація ТС. На фотографії має бути чітко і розбірливо видно інформацію про номер і дату складання вимоги про демонтаж та акта про дотримання вимог. Вимога про демонтаж та матеріали фотофіксації оприлюднюються на сайті Львівської міської ради. 7.4. Якщо власника не встановлено, або якщо власник (користувач) відмовився добровільно демонтувати ТС, районна адміністрація скеровує примірник акта, вимоги про демонтаж, матеріали фотофіксації в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування для підготовки рішення виконавчого комітету про демонтаж. 7.5. У рішенні виконавчого комітету визначається: 7.5.1. Уповноважена особа на виконання демонтажу ТС. 7.5.2. Терміни демонтажу ТС та місце зберігання демонтованої ТС. 7.5.3. Призначення відповідальних осіб за відновлення благоустрою з визначенням термінів виконання робіт з відновлення благоустрою. 7.6. Проведення робіт з демонтажу ТС здійснюється у такому порядку: 7.6.1. До початку здійснення робіт з демонтажу уповноважена особа для відключення ТС від інженерних мереж доводить до відома відповідні експлуатуючі організації вищезазначене рішення виконавчого комітету про демонтаж. 7.6.2. Демонтаж ТС уповноважена особа здійснює у присутності представників районної адміністрації. У разі необхідності уповноважена особа залучає представників державних органів, міських служб та організацій, Львівського комунального підприємства «Львівсвітло», Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта», правоохоронних органів тощо. 7.6.3. Під час демонтажу ТС складаються такі документи: 7.6.3.1. Акт проведення демонтажу, де зазначаються дата, час, підстава демонтажу, присутні під час демонтажу особи, відмітка про присутність власника/користувача ТС під час процедури демонтажу, а також опис ТС, що демонтується (зноситься): геометричні розміри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання і перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень. 7.6.3.2. Фото місця розташування ТС до та після проведення демонтажу з прив`язкою до місцевості. 7.6.3.3. Акт опису майна, що знаходиться у ТС на момент демонтажу або акт про відсутність такого майна. Акт проведення демонтажу та акт опису майна складається у 3-х примірниках та підписується особами, які брали участь у демонтажу. 7.6.4. Якщо розмір, вага, конфігурація тощо тимчасових споруд не дозволяє провести демонтаж та евакуацію у цілісному стані, уповноважена на виконання демонтажу особа проводить розділення тимчасової споруди на конструктивні елементи, про що зазначається в акті проведення демонтажу. 7.6.5. Один примірник акта проведення демонтажу залишається в уповноваженої особи, другий примірник уповноважена особа надсилає в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. Третій примірник вручається власнику ТС (у разі його встановлення) або надсилається йому поштою цінним листом. 7.6.6. Після складання акта проведення демонтажу, ТС демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання та передається відповідальній особі під розписку. 7.7. Власник ТС має право повернути ТС та майно, що знаходилось в ній на момент демонтажу. Для цього він повинен надати такі документи: 7.7.1. Заяву про повернення ТС з описом майна, що було в ній на момент демонтажу. 7.7.2. Квитанцію про сплату вартості проведених робіт з демонтажу, витрат, пов`язаних зі зберіганням ТС та майна, що перебувало в ній на момент демонтажу, а також витрат з відновлення об`єкта благоустрою. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №380/2335/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021, зокрема, визнано протиправним та нечинним підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради №6107. Таким чином, в Положенні №4526 передбачено порядок демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд. Зокрема, при виявленні самовільно встановленої тимчасової споруди складається акт довільної форми та районна адміністрація, на території якої розташована тимчасова споруда приймає рішення про її демонтаж у 10-денний термін. Акт обстеження підписують представники районної адміністрації, комунального підприємства Адміністративно-технічне управління та власник тимчасової споруди. У разі, якщо власник відмовляється від підписання або від участі в обстеженні, копія акта скеровується йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі невиконання власником тимчасової споруди вимог п. 7.6 районна адміністрація звертається до відповідного суду з позовом про примусовий демонтаж тимчасової споруди, встановленої з порушенням цих Правил (пункти 7.4, 7.5, 7.8. Положення № 4526). Судом першої інстанції підставно зазначено, що оскільки ухвала Львівської міської ради від 26 грудня 2019 року №6107 визначає перелік ТС для здійснення підприємницької діяльності на території міста Львова, то така ухвала є регуляторним актом. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №380/3195/22. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноваження щодо прийняття розпорядження про демонтаж тимчасової споруди повернулись до районних адміністрацій згідно з Положенням №4526 у попередній редакції. Колегія суддів звертає увагу, що до спірних правовідносин застосовуються саме норми Положення №4526, який є нормативно-правовим актом, що регулює відносини в сфері встановлення тимчасових споруд та відповідно у своїй діяльності його повинні дотримуватись не тільки суб`єкти господарювання, а й сама Львівська міська рада та її виконавчі органи, як учасники даних відносин. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що повноваження щодо прийняття розпорядження про демонтаж тимчасової споруди повернулись до районних адміністрацій згідно з Положенням № 4526 у попередній редакції. Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року у справі №340/370/21 вказав, що законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічного права і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань. Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що повноважним органом з прийняття рішень, у формі розпоряджень, про демонтаж тимчасових споруд є відповідна районна адміністрація, а відповідач вийшов за межі повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі №380/16608/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя О. П. Мандзій судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська