Постанова 4857 № 1.380.2019.005906

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005906 пров. № А/857/7337/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Судової-Хомюк Н.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, ухвалене суддею Кухар Н.А. у м. Львові о 12 год. 35 хв. у справі № 1.380.2019.005906 за адміністративним позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про демонтаж тимчасової споруди, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 демонтувати тимчасову споруду розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що тимчасова споруда розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вилучена з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова на підставі ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 року № 629 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова», а тому така вважається самовільною та підлягає демонтажу. Позиція відповідача у справі зводиться до того, що рішеннями судів, які набрали законної сили, дії Львівської міської ради щодо вилучення тимчасової споруди, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова визнані незаконними, а Львівську міську раду зобов`язано включити цю тимчасову споруду до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова. Однак, Львівська міська рада рішення судів не виконала та не включила тимчасову споруду, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова. Тому відповідач вважає, що адміністративний позов є безпідставним. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову. Таку позицію позивач пояснює тим, що суд першої інстанції не надав належної уваги тому, що тимчасова споруда розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , вилучена з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова на підставі ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016 року №

629. В цьому випадку, тимчасова споруда, якщо вона не демонтована, вважається самовільно встановленою та підлягає демонтажу в примусовому порядку. Тому позивач вважає, що підставно звернувся із цим позовом до суду. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належить тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 . 22 серпня 2016 року начальник Відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, головний спеціаліст вказаного Відділу, інженер КП «Адміністративно-технічне управління» склали акт обстеження за результатами якого зафіксували розміщення тимчасової споруди (МАФ) суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка, згідно з ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 року № 629 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» вилучена з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. 26 серпня 2016 року голова Галицької районної адміністрації Львівської міської ради прийняв розпорядження № 352 «Про демонтаж тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 » за адресою: АДРЕСА_1 », яким надано термін в добровільному порядку до 12.09.2016 року забезпечити демонтаж тимчасової споруди. 15 вересня 2016 року начальник Відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, головний спеціаліст вказаного Відділу, начальник Відділу комунального господарства склали акт обстеження, у якому зафіксували те, що розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 » за адресою: АДРЕСА_1 » № 352 від 26.08.2016 року позивач не виконав. Аналогічний акт відповідач склав 18 жовтня 2019 року. Крім того, суд встановив те, що, згідно з рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 року у справі № 461/7669/16-а, визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 30.06.2016 року № 629 в частині вилучення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та території міста Львова та зобов`язано Львівську міську раду внести зміни до ухвали від 02.03.2017 року № 1568 шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 із вказанням її власником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . 26.12.2019 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою, зокрема, затвердила новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, згідно з додатком, визнала такою, що втратила чинність ухвалу Львівської міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, зобов`язано Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням її власником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено факт незаконного вилучення із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу, а тому така споруда не може бути визнана самовільно встановленою та демонтованою. З цих мотивів, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позову. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року. Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки; відхилення від паспорта прив`язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється. Аналогічні приписи закріплені і в Положенні про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року № 4526 (далі - Положення). Згідно з п.2.1 зазначеного Положення, розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки. Пунктом п.1.3 Положення визначено, що самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки тимчасової споруди. Згідно з п.7.1.2 Положення, самовільно встановлені тимчасові споруди підлягають демонтажу. Пунктом 7.8 Положення (в редакції на момент подання позову) районним адміністраціям надано право на звернення до суду з позовом про примусовий демонтаж тимчасової споруди, встановленої з порушенням цих Правил. Отже, необхідною умовою для задоволення адміністративного позову про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди є встановлення відсутності необхідної дозвільної документації. При вирішенні спору апеляційний суд зважає на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року зобов`язано Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням її власником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Це рішення набрало законної сили 05.11.2020 року. Апеляційний суд зауважує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, яка містить норми прямої дії, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Апеляційний суд встановив те, що Львівська міська рада вказане рішення суду не виконала і не включила тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові. Отже, позивач, звертаючись із цим позовом до суду, безпідставно посилається на те, що вказана тимчасова споруда є самовільно встановленою та підлягає демонтажу. Тому, суд першої інстанції зробив вірний висновок про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в справі № 1.380.2019.005906 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. В. Кухтей Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 03.06.2021 року