LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/11898/25

від 21.04.2026 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/11898/25 пров. № А/857/8313/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Гудима Л.Я., Заверухи О.Б., за участю секретаря судових засідань Демидюк О.В., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року (головуюча суддя: Хома О.П., місце ухвалення - м. Львів, повний текст судового рішення складено 15.01.2026) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 , 12.06.2025 звернулася до суду з позовом в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 1301/5 від 13.05.2025 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 »; - зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ державному реєстратору Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обґрунтовує позов тим, що за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 складено акт від 13.05.2025 № 2093/19.1.1/25 на підставі якого відповідачем прийнято наказ від 13.05.2025 № 2093/19.1.1/25, яким анульовано державному реєстратору Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Позивачка стверджує про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, оскільки такі що не відповідають усім обставинам, тому спірний наказ відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Свою позицію аргументує тим, що Комісія в мотивувальній частині Акта перевірки № 2093/19.1.1/25 від 13.05.2025 помилково стверджує, що державний реєстратор Поліщак М. В. зобов`язана була відмовити у державній реєстрації права власності у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Зазначає, що в позивача не було підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» у державній реєстрації права власності. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 № 50840866 було прийнято з дотриманням законодавчих вимог. Вказує, що у державного реєстратора не виникало жодних сумнівів щодо справжності документів, що були подані «Компанія Ріел-Естейт Груп» разом із заявою, а подані документи такими, що дозволяють встановити набуття речових прав на нерухоме майно. Окрім того вказує, що спірне рішення не містить підстав його прийняття, у ньому не зазначено належних та достатніх мотивів, за яких застосовано саме такий захід впливу, як анулювання доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачка вважає наказ від 1301/5 від 13.05.2025 незаконним та протиправним, просить його скасувати, та поновити їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що суд першої інстанції лише послався на нібито непропорційність та несвоєчасність застосування відповідачем такого заходу відповідальності, як анулювання доступу до Державного реєстру прав, не дослідивши при цьому в повній мірі всі обставин, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу та не надавши в оскаржуваному рішенні оцінки вчиненим реєстраційним діям позивачки. Наголошує, що суд першої інстанції, зазначаючи про непропорційність застосування до позивачки санкції у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, і як наслідок, скасовуючи оскаржуваний Наказ № 1301/5, належним чином не перевірив доводи відповідача щодо суті виявлених за результатами проведення камеральної перевірки порушень законодавства у сфері державної реєстрації, допущених державним реєстратором Поліщак М.В. Позивачка, 26.03.2026 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу відхилити. Представник позивачки Лилик В.В., 21.04.2025 подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв`язку з перебуванням у судовому засіданні в Залізничному районному суді м. Львова 21.04.2026 о 10:30 год. Однак, суд апеляційної інстанції відхилив таке клопотання, оскільки явка позивачки та її представника обов`язковою не визнавалася. Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки позивачка та її представник належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представник відповідача Пецух Н.А., в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивачки до відповідальності у травні 2025 року за дії, вчиненні у січні 2020 року свідчать про порушення відповідачем принципу легітимного очікування, який означає, що особа, діючи добросовісно на підставі наявного права, має обґрунтовану надію на отримання певного результату, і держава не повинна різко й необґрунтовано руйнувати ці очікування зміною правил, що є складовою принципу верховенства права та юридичної визначеності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державний реєстратор Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марія Василівна рішенням від 28.01.2020 № 50840866 провела державну реєстрацію права приватної власності на групу нежитлових приміщень будівлі літ. «А-2», що розташовані за адресою: вул. Пасічна, буд. 164, м. Львів за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп». Розпорядженням Мостиського міського голови від 29.01.2021 № 46-р (ос) «Про призначення М.В. Поліщак на посаду державного реєстратора відділу «ЦНАП», ОСОБА_1 призначено на посаду реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мостиської міської ради з 01.02.2021 в порядку переведення з Чернівської сільської ради. На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 20.03.2025 № 93820-2025 з посиланням на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142040000031 від 02.05.2024 щодо проведення камеральної перевірки законності дій державного реєстратора ОСОБА_1 при здійсненні нею реєстраційних дій в Державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта 2016817346101). Міністерство юстиції України за результатом опрацювання листа ГУ НП у Львівській області від 20.03.2025 № 93820-2025 прийняло, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку від 21.12.2016 № 990, наказ від 23.04.2025 № 794/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 ». Комісією, 13.05.2025 складено Акт «За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак М.В.» № 2093/19.1.1/25. Як слідує з описової частини Акта № 2093/19.1.1/25, комісією встановлено: «За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 24.01.2020 № 38123108, поданої керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» (код ЕДРПОУ 40746462) ОСОБА_2 (далі - заявник), державним реєстратором Поліщак М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 № 50840866, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 2016817346101 на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень будівлі літ. «A-2», розташованих за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. № 164, та проведено державну реєстрацію права власності за Заявником (номер запису 35213234). Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: - договір від 05.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостнафта», від імені якого на підставі статуту діє генеральний директор ОСОБА_3 (Довіритель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груд», від імені якого на підставі статуту діє директор ОСОБА_2 (Повірений); - попередній загальний акт розподілу від 05.09.2019; - розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.01.2020 № 40 про присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси 164 на вул. Пасічній у м. Львові; - технічний паспорт, виготовлений станом на 27.01.2020 державним підприємством «Західний експертно-технічний центр держпраці». Державним реєстратором Поліщак М.В. отримано відомості з Єдиного реєстру документів від 23.12.2019 № ЛВ141193570417 щодо декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1). Перевіркою відомостей Державного реєстру прав встановлено, що технічний паспорт видано на групу нежитлових приміщень загальною площею 2521,3 кв. м. Разом з тим Декларація містить інформацію щодо введення в експлуатацію автосалону з продажу і діагностики автомобілів загальною площею 1332,7 кв. м. Крім того, відповідно до пункту 2 Розпорядження адресу: 164 на вул. Пасічній у м. Львові присвоєно об`єкту нерухомого майна - автосалону з продажу і діагностики автомобілів загальною площею 1332,7 кв. м. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Отже, державний реєстратор Поліщак М. В. зобов`язана була відмовити у державній реєстрації права власності у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Таким чином, державним реєстратором Поліщак М.В. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав за відсутності документів, які дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Зважаючи на встановлений факт та негативні наслідки допущеного грубого порушення, яке полягає у проведенні державної реєстрації права власності за відсутності документів, що підтверджують таке право, а також беручи до уваги, що до державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців застосовувались заходи відповідальності, пов`язані з тимчасовим блокуванням доступу до Державного реєстру прав відповідно до наказів Міністерства юстиції України від 12.06.2024 № 1751/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці), від 11.10.2024 № 2921/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 23.10.2024 № 3042/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 02.12.2024 № 3468/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці) комісією запропоновано анулювати державному реєстратору Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Міністерством юстиції України на підставі Акта № 2093/19.1.1/25 від 13.05.2025 прийнято 13.05.2025 наказ № 1301/5, яким анульовано державному реєстратору Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) та Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами) (далі Порядок № 990). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV однією із засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Згідно частини четвертої статті 18 цього Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV та пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій , зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та цим Порядком. Пунктом 41 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі формують комплексний механізм перевірки законності державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна та визначають межі обов`язків державного реєстратора. Будь-яка реєстраційна дія повинна ґрунтуватися на належних документах, а реєстратор зобов`язаний перевірити юридичну належність документів; встановити відповідність заявленого права документам; перевірити коректність адреси та даних земельної ділянки, а також відсутність суперечностей між новими та вже зареєстрованими правами; перевірити наявність підстав для реєстрації, зупинення розгляду чи відмови у реєстрації. Наведеними нормами на реєстратора покладено активний обов`язок перевірки інформації, що виключає можливість обмежитися лише документами, поданими заявником. Тобто реєстратор виконує правову контрольну функцію та не може формально приймати документи без перевірки їх змісту та законності. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 , керівника ТОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» про державну реєстрацію права власності від 24.01.2020 № 38123108, державним реєстратором Поліщак М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 № 50840866, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 2016817346101 на об`єкт нерухомого майна групу нежитлових приміщень будівлі літ. «А-2», розташованих за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, буд. № 164, та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» (номер запису 35213234). Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано: договір доручення від 05.09.2019, укладений між ТОВ «Мостнафта» та ТОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп; попередній загальний акт розподілу від 05.09.2019; розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.01.2020 № 40 про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси 164 на вул. Пасічній у м. Львові; технічний паспорт, виготовлений станом на 27.01.2020 ДП «Західний експертно-технічний центр держпраці». Державним реєстратором Поліщак М.В. отримано відомості з Єдиного реєстру документів від 23.12.2019 № ЛВ141193570417 щодо декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Суд апеляційної інстанції зауважує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки фактам викладеним в Акті за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора Мостиської міської ради Львівської області Поліщак Марії Василівни від 13.05.2025 № 2093/19.1.1/25, щодо порушень допущених позивачкою. А саме, подані для державної реєстрації документи містили розбіжності: щодо характеристики об`єкта нерухомого майна, зокрема площі об`єкта у Технічному паспорті площа складає 2521, 3 кв. м., а в Декларації та Розпорядженні - 1332, 7 кв.м.; щодо типу об`єкта Розпорядженням присвоєно адресу 164 на вул. Пасічній у м. Львові - автосалону з продажу і діагностики автомобілів (така ж назва об`єкта міститься в Декларації), а в Технічному паспорті - група нежитлових приміщень за цією ж адресою. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Так, частиною другою статті 24 цього Закону встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані документи на реєстрацію не давали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, оскільки відомості Технічного паспорту, Декларації та Розпорядження містили значні розбіжності у типі та площі вказаного об`єкта. А тому відповідач, під час прийняття оскаржуваного наказу дійшов правомірних висновків, щодо порушення державним реєстратором Поліщак М.В. вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV та пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, і як наслідок анулював позивачці доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність негативних наслідків від рішення щодо реєстрації позивачкою об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 164 та чинність такого рішення є підставою для задоволення позовних вимог. Оскільки, відсутність відомостей про порушення прав чи законних інтересів фізичних або юридичних осіб не звільняє позивачку від застосування санкцій, передбачених статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наявності встановлених порушень у діяльності державного реєстратора, незалежно від факту настання негативних наслідків. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що Міністерство юстиції України, будучи органом, який в силу статті 37-1 Закону № 1952-IV здійснює контроль у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав і на який покладено обов`язок негайного повідомлення правоохоронних органів про прийняття державним реєстратором рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, призначило у травні 2025 року проведення камеральної перевірки законності дій державного реєстратора за реєстраційними діями, які мали місце 28.01.2020, тобто більше ніж через 5 років. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч. 1 ст. 37-1 Закону № 1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. Відповідно до ч. 4 статті 37-1 Закону № 1952-IV та частини четвертої статті 34-1Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Кабінет Міністрів України постановою від 21 грудня 2016 р. № 990 затвердив Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, що додається (далі Порядок № 990). Цей Порядок визначає процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації (п. 1 Порядок № 990). Підпунктом 4 п. 4 Порядку № 990 встановлено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом перевірки відомостей, отриманих Міністерством юстиції України під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації. Пунктом 11 Порядку № 990 визначено, що строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Міністерством юстиції України рішення про проведення такої перевірки. Судом апеляційної інстанції встановлено, що проведення камеральної перевірки дій державного ОСОБА_1 відбулося на підставі перевірки відомостей, отриманих Міністерством юстиції України від відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області у листі від 20.03.2025 № 93820-2025 (вх. № 47847-11-25 від 21.03.2025, вх. № 54309-11-25 від 01.04.2025) щодо проведення камеральної перевірки законності дій державного реєстратора ОСОБА_1 при здійсненні нею реєстраційних дій в Державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта 2016817346101). Суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки лист поліції містив відомості щодо можливих порушень у сфері державної реєстрації, а тому Міністерством юстиції України, на виконання своїх повноважень та за результатом розгляду вищевказаних відомостей, викладених у листі поліції, правомірно прийнято рішення у формі наказу від 23.04.2025 № 794/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівського району ОСОБА_1 » (далі Наказ № 794/7). Крім цього, згідно матеріалів справи Наказ № 794/7 про проведення камеральної перевірки щодо позивачки прийнято Міністерством юстиції України 23.04.2025, а оскаржуваний Наказ № 1301/5 про результати проведення камеральної перевірки 13.05.2025, тобто в межах строку, визначеному пунктом 11 Порядку №

990. Суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки ані Закон № 1952-IV, ані Порядок № 990 не містить жодних часових обмежень щодо проведення перевірки реєстраційних дій державних реєстраторів при здійсненні камеральної перевірки, а тому безпідставними є висновок суду першої інстанції на порушення відповідачем критерію своєчасності та принципу легітимного очікування. Щодо покликання суду першої інстанції на непропорційність застосованої до позивачки санкції у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків. Пунктом 14 Порядку № 990 встановлено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі Акта комісії про проведення камеральної перевірки Міністерством юстиції України приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Міністерством юстиції України відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів. Згідно з пунктом 16 Порядку № 990 у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону. Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав застосовується у разі одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_1 , комісією було складено Акт від 13.05.2025, в якому вказано опис виявлених порушень у сфері державної реєстрації, зокрема порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV та пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127. Крім цього, в акті зазначено та встановлено судом, що до позивачки протягом останніх дванадцяти місяців застосовувались заходи відповідальності у вигляді блокування доступу до Державного реєстру прав на підставі наказів Міністерства юстиції України від 12.06.2024 № 1751/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці), від 11.10.2024 № 2921/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 23.10.2024 № 3042/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 02.12.2024 № 3468/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці). Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_1 , комісією встановлено порушення позивачкою вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV та пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, а також з урахуванням неодноразового застосування до позивачки блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про анулювання доступу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що покликання суду першої інстанції на непропорційність застосованої до позивачки санкції у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є безпідставним. Також, суд апеляційної інстанції вважає помилковими покликання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 08.07.2021 у справі № 640/25601/19, від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 та від 08.08.2024 у справі № 420/7076/20, оскільки такі не є релевантними та не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, з огляду на відмінність фактичних обставин справи та предмету спору. Зокрема, у справі № 640/25601/19, Верховним Судом надавалась оцінка процедурним порушенням, а саме незабезпечення участі позивача у процесі прийняття оскаржуваного рішення та позбавлення права подати пояснення. Натомість, у розглядуваній справі 380/11898/25 Міністерством юстиції України не було допущено порушень процедури повідомлення державного реєстратора Поліщак М.В. про проведення щодо неї камеральної перевірки. У справі № 160/18668/21 Верховний Суд визнав протиправним наказ про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника з огляду на відсутність у протоколі та поданні Кваліфікаційної комісії обґрунтування факту вчинення грубого порушення та його змісту. Натомість, у справі 380/11898/25 Міністерством юстиції України повно та всебічно досліджено дії державного реєстратора Поліщак М.В., конкретно визначено допущені нею порушення з посиланням на норми законодавства у сфері державної реєстрації, а також встановлено неодноразовість застосування до неї санкцій протягом останніх дванадцяти місяців. У справі № 420/7076/20 Верховний Суд зазначив, що рішення за результатами атестації прокурорів має бути чітко, зрозуміло та належно мотивовано із посиланням на докази. У справі 380/11898/25 такі вимоги дотримано, оскільки в акті камеральної перевірки Міністерством юстиції України наведено мотиви прийняття оскаржуваного наказу та докази встановлених порушень реєстраційного законодавства, які не спростовані позивачкою. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позову. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 380/11898/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим О. Б. Заверуха У зв`язку з перебуванням судді Заверухи О.Б. у відрядженні з 23.04.2026 по 09.05.2026, перебуванням судді Гудима Л.Я. у відрядженні з 08.05.2026 по 19.05.2026 та перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 18.05.2026 по 22.05.2026, повний текст судового рішення складено та підписано 25.05.2026.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»