Постанова 4857 № 380/25464/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/25464/21 пров. № А/857/10857/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя Гавдик З.В., м. Львів) у справі № 380/25464/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: 24.12.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просив визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про задоволення скарги». Позов обґрунтовує тим, що спірний наказ Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » є необґрунтованим, протиправним та прийнятим з порушенням пунктів 10-12 «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128. Спірним наказом позивачу тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач вважає що такий, не відповідає вимогам закону і повинен бути визнаний судом протиправним та скасованим. Вказує, що ним, як державним реєстратором, повністю дотримано вимоги законів, що спростовує правомірність притягнення до відповідальності у формі тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункти 1 та 2 наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 ». Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (Порядок № 990) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з пунктом 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється зокрема шляхом розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України». Пунктом 10, 11 Порядку № 990 визначено, що у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (Комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки. Вважає, що оскаржуваний наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки прийнято з дотримання процедури, відповідно до вимог Порядку №

990. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. 05.11.2021 року відповідачем прийнято наказ № 3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 », яким визначено: тимчасово блокувати держаному реєстратору Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Виконання цього наказу покласти на державне підприємство «Національні iнформацiйнi системи». Підстава: акт від 04.11.2021 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича». Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України від 02.07.2014 № 228 (Положення), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Відповідно до пункту 2 Положення Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 10 Положення про Мін`юст, Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням. Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (Порядок № 1127). Відповідно до частини 1 та 2 статті 371 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (Порядок № 990) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації; проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб`єкта державної реєстрації. Згідно пункту 9 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Пунктом 10,11 Порядку № 990 визначено, що у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (Комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки прийнято з дотримання процедури, відповідно до вимог Порядку №

990. Разом з тим, у відповідності до пункту 12 Порядку № 990 Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса. Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Апеляційний суд зазначає, що Міністерством юстиції України на офіційному веб-сайті було розміщено Наказ «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » від 18.10.2021 № 607/7. Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (пункт 13 Порядку № 990). Відтак, на виконання пункту 13 Порядку № 990, Міністерством юстиції України, у строк, передбачений законодавством було скеровано лист позивачу № 97888/14563-2-21/19.2.1 від 25.10.2021 щодо направлення копії наказу від 18.10.2021 № 3607/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » та запропоновано надати Мін`юсту пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки (копія вказаного листа міститься в матеріалах справи). З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на подання пояснень, що стосується предмета перевірки. Так, на адресу Міністерства юстиції України 03.11.2021 надійшов лист-пояснення від державного реєстратора Живка М.О за № 128253-33-21. Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої директором Гринчуком В.С. в інтересах підприємства у формі ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 20.06.2017 № 22849098 (заява) державним реєстратором Живком М.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2017 № 35836443, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав на кузня під літ. Щ-1, розташований за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101), та внесено запис про право власності № 21075581 на вищезазначений об`єкт нерухомого майна за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів». До заяви було додано: технічний паспорт від 29.05.2017, виготовлений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ; довідку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 26.05.2017 № 2097 про відсутність реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна; перелік майна переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» від 20.10.2015, виданий регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.14.1994, виданий Мінмашпром Україна; наказ Мінмашпрому України від 23.12.1994 № 1686 «Про створення відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів». При проведенні перевірки на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації Комісія виходила з того, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав. Однією із засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Відповідно до абзацу першого пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Пунктом 49 Порядку № 1127 визначено, що у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються: документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи); передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи); розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи). У свою чергу відповідно до частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Держаній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Окрім цього, пунктом 12 Порядку № 1127 встановлено, що Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. З відомостей Державного реєстру прав вбачається, що державним реєстратором Живком М.О. не витребувано, а заявником не подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам та передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи. Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у разі подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Отже, державний реєстратор Живко М.О. провів державну реєстрацію за наявності підстав для зупинення розгляду документів, визначених пунктом 1 частини першої статті 23 Закону. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 12, 49 Порядку, пункту 2 частини третьої статті 10 та пункту 1 частини першої статті 23 Закону. При визначенні заходу відповідальності за вказані порушення Комісія виходила з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому їх порушення, яке полягає у недотриманні визначеного законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, становить загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. Зважаючи на встановлений факт та негативні наслідки допущеного порушення, які полягають у проведенні державної реєстрації права власності без документів, що у своїй сукупності надають можливість проводити державну реєстрацію прав власності, Комісія виходила із того, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходів реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав в межах строку, передбаченого абзацом першим пункту 17 Порядку № 990, є виправданим та співмірним ступеню вчиненого порушення, а також необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. Відтак, на підставі вищенаведеного та у відповідності до частини 2 статті 37-1 Закону, пункту 131 Порядку № 990 Міністерством юстиції України прийнято рішення щодо тимчасового блокування державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Згідно з пунктом 131 Порядку № 990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта). В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах. Згідно з пунктом 14 Порядку № 990, за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в обґрунтування наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2021 за №3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 покладено відповідний акт від 04.11.2021, який і слугував підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, колегія суддів вважає, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. Відтак, з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень. Отже, акт за результатами перевірки має обов`язковий характер для ухвалення рішення Мін`юстом про притягнення державного реєстратора до відповідальності. Враховуючи наведене, зазначені повноваження отримали визначену регламентацію та перестали мати дискреційний характер в частині притягнення або не притягнення до відповідальності. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем вже допускались неодноразові істотні порушення у сфері державної реєстрації прав, у зв`язку з чим він притягувався до передбаченої законодавством відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці (наказ Мін`юсту від 03.08.2021 № 2742/5 та на 1 (один) місяць (наказ Мін`юсту від 13.01.2021 № 106/5). Відтак, встановлення факту прийняття державним реєстратором Живком М.О. неправомірного рішення та характеру допущених ним порушень вимог законодавства, є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття відповідних рішень відноситься до дискреційних повноважень Міністерства юстиції України. Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Тимчасове блокування доступу до реєстрів є контрольною функцією, яка застосовується виключно за наслідками та у випадку вчинення державними реєстраторами порушень в процесі вчинення реєстраційних дій (стаття 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). У відповідності до норм статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вбачається із результатів проведеної камеральною перевірки, позивачем вчинено реєстраційну дію із порушенням порядку проведення державної реєстрації. Відповідно до норм статті 3 Закону, однією із засад державної реєстрації є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Відтак, на думку колегії суддів, встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави, всупереч порядку вчинення реєстраційних дій та всупереч загальним засадам державної реєстрації, Міністерство юстиції України використало свої дискреційні повноваження. Отже, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суб`єкт владних повноважень довів ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги апеляційної скарги. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 380/25464/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 13 жовтня 2022 року.